Розмістивши у «Facebook» фото цих авто,муніципали раділи і хвалилися своїми успіхами,як рибалка,що вперше витягнув з води щуку.
 
«Ату їх!» – волали читачі в коментарях,майже впевнені,що саме ці два виробники винні в смороді,який поширюється щовечора в Луцьку. І хоч на нараді,яку спішно скликали того дня в міській раді,мер Луцька Микола Романюк заявив,що «що виявлені порушення представниками підприємств “Забіяка” та “Дмитрук” становлять лише невелику частину загальної картини,адже на сьогоднішній день багато приватних підприємців зливають нечистоти у різних частинах міста у недозволених місцях», на це не дуже зважали коментатори,готові вже й відмовитися від вживання продукції згаданих підприємств і закликати волинян зробити те саме.
 
А тепер давайте відкинемо емоції і порозмірковуємо,поглянувши на інший бік цього скандалу.
 
Зверніть увагу: машини,які вивозили стічні води з ковбасного цеху підприємця Олега Дмитрука,запізнилися зі скидом на якихось півтори години. Бо час зливу,передбачений у договорі з «Луцькводоканалом»,визначений з 8-ї до 18-ї години,а АС-машини були виявлені муніципалами о 19.30. Виявлені у місці,яке й визначене для зливу. Тобто ніхто ні від кого не ховався. Тим паче,що,як заявив на нараді в мерії Олег Дмирук,«стічні води,які вони зливають у міську каналізацію,відповідають усім нормам». І це легко перевірити. Єдине порушення – не дотримано часовий режим.
 
Але учасники обговорення цього інциденту в соцмережах продовжують розганяти хвилю антипіару,пишуть всякі нісенітниці,які не мають жодної логіки.
 
І тут постає одвічне питання: «А кому це вигідно?»
 
Як відомо,під Луцьком розташовані цехи виробників ковбас не тільки торгівельних марок «Дмитрук» і «Забіяка»,але й «Линник»,«Хороший смак»,«ВІО-захід» та інші. Невже вони не скидають нечистот від свого виробництва в міську каналізацію? Як сказав Микола Романюк у міськраді,представників ТМ «Забіяка» та «Дмитрук» запросили нараду,бо вони першими «попалися» на порушенні.
 
Чи означає це,що «Дмитрук» і «Забіяка» виробляють недоброякісну продукцію? Звісно,що ні. Але все це нагадує історію,описану відомим американським письменником Марком Твеном в оповіданні «Як мене обирали губернатором». Аби опаплюжити кандидата,якась газетка написала: «Минулого вечора якийсь п`яний тип рачки вповз у готель,де живе містер Твен. Доконечний обов`язок незалежних довести,що ця п`яна тварюка не був сам Марк Твен».
 
Сам Твен прокоментував цей допис так: «На мить мені здалося зовсім неймовірним,що ця ганебна підозра падає саме на мене. Три довгих роки минули відтоді,як я востаннє торкався до елю,пива,вина чи взагалі до будь-яких спиртних напоїв». Але хто на це зважав. Механізм очорнення вже було запущено. Тож не дивно,що в наступному випуску цієї ж газети автор побачив міцно встановлене за ним прізвисько «Твен,що допився до білої гарячки».
 
Відомий виробник ковбас Олег Дмирук,продукція якого давно зайняла лідерські позиції у регіоні і користується попитом на всеукраїнському рівні,в одному зі своїх інтерв’ю розповів,як,він запустивши нову жирну ковбаску,яка швидко завоювала попит,зіткнувся з таким явищем,коли конкуренти фактично вкрали його рецептуру і почали випускати ковбасу з подібною назвою й подібним смаком.
 
«І навіть те,що ми запатентували свій рецепт,і намагалися навіть судитися,це не дало жодного результату,- згадував Олег Дмитрук і резюмував: «Чесна» конкуренція,на жаль,властива нашому ринку,як і «гуманні» суди. Не можу сказати,що конкуренти похоронили наш продукт,але сьогодні в нас нема необхідності виготовляти цю ковбасу в такій кількості,як це було спочатку».
 
Чи не здається вам,що в історії зі зливом нечистот АС-машинами є слід конкурентної боротьби? А якщо згадати,хто з виробників ковбас на Волині найбільш близький до мерії,то й взагалі можна припустити,кому це вигідно і хто може розігнати хвилю антипіару у ЗМІ і соцмережах.
 
Василь ОНИЩЕНКО