Пік військової могутності РФ прогнозується на 2020 рік. На цьому наголошує  військовий експерт і блогер Олексій Арестович. При цьому він висловлюється «Апострофу» щодо найбільших потенційних загроз для України.

Арестович  переконаний, що «до листопада 2016 року Захід не мав спільної позиції, принаймні, Європа не мала». А відтак уточнює: « Якщо ми пригадаємо «Мінськ-1», «Мінськ-2», то з нас знімали вишиванку і нею мили підлогу в передпокої Кремля. Вікторія Сюмар, здається, розповідала, що їй дзвонили німці та говорили: «Ви вже програли війну. Давайте, не задавайтеся. Свавілля було з боку Заходу. Нас конкретно здавали, як здавали Чехословаччину в 1938 році».

Військовий експерт зазначає, що «за весь цей цирк у нас на сході платять в основному колишні наші, втікачі: [Сергій] Курченко (він оплачує те, що в нас коїться у столиці, але тим не менш), [Віктор] Янукович, [Віктор] Пшонка, [Микола] Азаров, [Андрій] Портнов. Тобто вся публіка, яка вивезла звідси мільйони та мільярди доларів».

З іншого боку, підкреслює він, «вимальовується російська стратегія: вони не будуть відмовлятися від України, більше того, в них пік боєготовності випадає приблизно на 2020 рік. Формуються в тому числі військові інструменти, судячи з усього, усе зміщується на більш ранні дати». Тому, пояснює  Арестович, «теракти, які планувалися в Києві, – це абсолютно реальні речі…Найголовнішим елементом було, щоб якась частина рушила з фронту (або з полігону) та пішла на Київ…І що скаже Захід? Які в нього аргументи та заперечення, якщо в Києві ллється кров і штурмують Верховну Раду, а українські частини знялися, частина – підняла бунт і пішла на столицю? Це цілком реальний сценарій, який мав бути реалізований…І це не остання спроба. Вони будуть продовжуватися».

Арестович припускає, що «далі буде тільки гірше. І тут постає питання про свідомість нашої частини суспільства і те, чи не є ми ще більшим посміховиськом, ніж сам Захід. Адже Захід хоча б убезпечений НАТО, впливом, грошима, а ми нічим не убезпечені. Наші олігархи не зберігають гроші в Росії. Їхні олігархи інвестують в українську економіку, товарообіг з Росією зростає. Росія – наш торговий партнер №1. Вони мають колосальний вплив, а ми маємо нездорове суспільство, не дуже розумну владу, розкладені спецслужби і армію достатньою мірою, і ми вразливі з такої кількості сторін, що нас можна використовувати, як полігон… Ми добровільно руйнуємо те, що ми отримали у 1991 році й у 2014-му відбили. Ось реальна обстановка, у якій відбуваються всі ці веселощі».

Загалом, наголошує він, «враховуючи весь комплекс проблем, це вкрай небезпечна тенденція. А ми маємо президента, який не хоче включити по внутрішніх ворогах справжню роботу. Ми маємо на увазі жінку з косою, яка дуже щільно сидить на схемах “Газпрому”. Ми маємо [Ріната] Ахметова, [Віктора] Медведчука, ненормальних патріотів, які в своїй боротьбі з вилупленими очима втратили довіру вже просто остаточно, а ще – очманілий народ, який просто не розуміє, що відбувається і на кого орієнтуватися». А наостанок Арестович резюмує: «Росії нескладно воювати з нами і з Заходом. Ми воюємо самі з собою краще, ніж вона з нами».