Як нагадав заступник луцького міського голови Юрій Моклиця,перші скарги на сморід у місті почали надходити на початку літа.
 
«Тоді саме від начальника відділу екології Луцькради Анатолія Гламазди надійшли відомості,що це може бути пов’язане із тим,що окремі м’ясопереробні підприємства зливають відходи виробництва у міську каналізацію».
 
Нагадаємо,що не так давно луцькі муніципали «на гарячому» спіймали два КамАЗа підприємства «Дмитрук»,які зливали нечистоти по вулиці Мамсурова. Як з’ясувалося згодом,що було зазначено під час обговорення на круглому столі,тоді був усього-на-всього порушений термін зливу – працівники підприємства робили це після 18-ї години,мовляв місце ж було дозволеним.
 
Як розповіли представники місцевих виробників ТзОВ «Забіяка» та ТМ «Дмитрук»,у них дійсно є відходи виробництва,зокрема використана вода та жири,втім вони намагаються працювати так,щоб не шкодити лучанам,зливаючи нечистоти лише у дозволених та облаштованих для цього місцях.
 
«У нас на підприємстві діє ліміт – від 8 до 18 години»,- наголосив директор ТзОВ «Забіяка» Олександр Хвещук.
 
Учасники круглого столу зійшлися на думці,що причин для смороду є кілька. Головний спеціаліст відділу екології Луцькради Оксана Тарабанюк зауважила,що поширенню запаху сприяло надзвичайно спекотне літо,мала кількість та часом і відсутність опадів,вітру,а також малі об’єми використання лучанами побутової води.
 
Разом із тим фактор несанкціонованого зливу нечистот таки має місце,і як зауважив директор КП «Луцькспецкомунтранс» Валерій Кузьмич,наразі у Луцьку для вивозу нечистот використовуються різними установами близько 70 одиниць транспорту,з яких лише 25 мають відповідні оформлені договори.
 
«Дійсно,буває,що приїде машина,«з переляку» зіллє туди де бачить,і тікає. Добре ще,як ці нечистоти потраплять до побутової каналізації,а не до зливної. Загалом причин є багато,часом дрібних,але як,пригадую,казав один професор,який навчав мене в університеті – «дрібниць не існує»,- сказав заступник головного інженера ДКП «Луцькводоканал» Юрій Вега.
 
Він також закликав лучан повідомляти при випадки несанкціонованого зливу нечистот: «ці громадяни правильно роблять,вони переймаються своїм здоров’ям та здоров’ям своїх родин та сусідів».
 
Загалом на думку Юрія Веги,у Луцьку слід звести зливну станцію. Він додав,що очисні споруди,що поблизу села Липляни,були запущені в експулатацію ще у 1973 році,отож термін використання рано чи пізно закінчиться.
 
До слова,як розповів лікар загальної гігієни відідлення організації санітарно-гігєнічних досліджень Луцького міськрайонного відділу ДУ «Волинський обласний лабораторний центр» Микола Лупань,останні заміри на рівень аміаку та сірководню у повітрі в Луцьку не показали перевищення норми.
 
Йшлося під час круглого столу і про те,що несвідомість під час утилізації побутових і господарських нечистот проявляють і пересічні лучани – мешканці приватного сектору. Зокрема,замість так званих «вигрібних ям»,якими користуються містяни,чиї помешканя не під’єднані до каналізацїі,відходи вони зливають на вільні земельні ділянки – просто «в поле,де ніхто не ходить».
 
Своєю чергою,депутат Луцькради Ігор Поліщук повідомив,що він сформував депутатський запит із вимогою дослідити і виявити,що ж є причиною неприємного запаху в місті.
 
Наразі ж підприємства,що таким чи тим чином зливають у місті у відведених місцях нечистоти платять за це до міського бюджету до 3-х тисяч гривень у місяць. Їх представники кажуть,що при утворенні належних умов можуть звести негативні наслідки цієї діяльності до мінімуму.
 
А наразі,як зауважив заступник луцького міського голови Юрій Моклиця,скарг на сморід поменшало,натомість більше містяни жаліються на задимлення.
 
«Я спілкувалася із одним із гостей міста – учасників «Поліського літа з фольклором»,ця людина розповіла,що Луцьк вразив її чистим повітрям. Отож,давайте спільно берегти цю чистоту»,- завершила розмову модератор заходу журналістка Людмила Яворська.