19 січня відзначається велике християнське свято Хрещення Господнього, яке ще називається Богоявленням. Цього дня у православних і греко-католицьких храмах Луцька відбулися святкові богослужіння.

Урочисту архієрейську Божественну Літургію у Свято-Троїцькому кафедральному соборі  УПЦ КП в день Богоявлення очолив, у співслужінні сонму священнослужителів, митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Як і зазвичай, у недільні і святкові дні, окрасою богослужіння став спів камерного хору «Оранта».

Святкову Божественну Літургію у древньому Свято-Покровському кафедральному храмі УПЦ очолив, з благословення єпископа Волинського і Луцького Нафанаїла, священик Андрій Кузло, якому співслужили священик Василь Лозовицький та диякон Іоанн Бортнік. Піснеспіви Божественної Літургії, у неперевершеній манері, виконали архієрейський хор під керівництвом Надії Романій та хор студентів ВДС, під керівництвом студента IV курсу Андрія Муляра.

Святкові відправи відбулися і в інших храмах Луцька, які були переповнені віруючими.

Головною літургічною особливістю святкових відправ є те, що у храмах на Богоявлення відправляється чин Великого освячення води. Це богослужіння відомо ще з перших віків Християнства, і звершується в пам’ять Хрещення Господнього у водах Іорданських, коли Спаситель  освятив водне єство. Під час Великого водосвяття єпископ або священик у особливій молитві, під час якої тричі виголошує «Великий Ти єси Господи і дивні діла Твої», просить Господа освятити воду, щоб вона отримала благодать, благословення Іорданське, ставши джерелом нетління та зцілення від недуг душевних і тілесних.

«Сам отже, Чоловіколюбче Царю, прийди і нині зішестям  Святого Твого Духа і освяти воду цю», – також тричі молиться священик, благословляючи кожен раз воду. А наприкінці молитви він благословляє воду святим Хрестом тричі занурюючи його у воду під спів тропаря Богоявлення.

Богослужіння Великого водосвяття, згідно Церковного уставу, звершується як напередодні  Богоявлення, так і у сам день свята.

Ця освячена богоявленська вода називається «Велика Агіасма» («агіасма» грецькою означає «освячена»), і є великою святинею церковною. Вона має надзвичайне благодатне значення, оскільки  освячується молитвою і призиванням Святого Духа. Згідно благочестивого звичаю, цю свячену воду прийнято зберігати упродовж року.

Отже ще зранку подвір’я луцьких храмів були переповнені людьми, які прийшли за тим, щоби набравши святої йорданської води, принести її додому.