Життя бійця 14-ї окремої механізованої бригади обірвалося біля Станиці Луганської. Він закінчив загальноосвітню школу №4 міста Нововолинська,потім – вище професійне училище,навчався на автослюсаря й про себе залишив дуже добрі спомини,- нагадує сайт ВРДНТКУ.
 
«У мене сьогодні зранку було 2 уроки,і я постійно дивилася на ту парту,де сидів Сашко. І він мені стоїть в очах – його посмішка,його добрі очі,його доброта і товариськість. Олександр мав дуже багато друзів у групі,був для мене опорою. Казати можна багато,але найкраще про Сашка говорить те,що він воював за нашу Україну,за нашу незалежність. Сьогодні ми прийшли на похорон з дітьми,яких я тепер навчаю. Прийшли в журбі і з важким серцем. Вічна пам’ять Сашкові!» – розповідає викладач Нововолинського ВПУ,колишній класний керівник Олександра Олена Іванівна Стадник.
 
Попрощатися з Олександром Смирновим прийшли не тільки нововолинці,а й його побратими з 14-ї окремої механізованої бригади,де він служив. Проводжали Сашка з військовими почестями,відспівали у Свято-Успенському низкиницькому монастирі,а поховали на старому кладовищі Нововолинська.