Коли слід відзначати Різдво Христове – 25 грудня чи 7 січня? Про це висловився культуролог і політолог Сергій Грабовський у виданні «День».

Він також провів історичні аналогії. Попередньо Грабовський нагадує про логіку, якою керуються деякі українські експерти.

«Не встигла Верховна Рада проголосувати за законопроект про оголошення вихідним 25 грудня, коли відзначається Різдво Христове за григоріанським і новоюліанським календарем, як залунали заяви про те, що, мовляв, зробити «католицьке Різдво» офіційним вихідним – то «суто політичне рішення», а римо-католиків в Україні небагато, то чому їхньому святу слід віддавати пріоритет. І взагалі, «традиційно» у православних і греко-католиків Різдво відзначається 7 січня, а «зайвий вихідний» зашкодить економіці», – зазначає він.

Грабовський констатує, що «календар, яким користувалися ті християни, які вели літочислення не «зі створення світу» (як у Московії), а від Різдва Христового (в Україні це було вже півтисячі років тому), виявився неточним.

Воно й не дивно. За часів Гая Юлія Цезаря, коли він був запроваджений (отримавши назву «юліанського»), точність вимірювання астрономічного («зоряного») часу не була достатньою. Тож набігло вже понад 13 діб відставання цього календаря від реального часу.

У Західній Європі, зрозумівши це, почали шукати вихід. Досягнення науки допомогли знайти його, і новий уточнений календар запровадив Римський Папа Григорій XIII (він і зветься «григоріанським» і перехід на нього християнських країн розпочався 1582 року).

Відтак у них Різдво «повернулося на місце». Наразі весь глобальний світ послуговується григоріанським календарем, хоча разом із тим у цілій низці країн і в цілому ряді конфесій паралельно існують свої літочислення».

При цьому, нагадавши, що «Українська держава перейшла на григоріанський календар з 1 березня 1918 року (рішення про це ухвалила Мала Рада Центральної Ради); втім, Галичина ще з кінця XVI століття жила за ним», підкреслює: «А от і православна, і греко-католицька церкви продовжували
користуватися юліанським, що врешті-решт призвело до абсурдних речей.

Адже 28 листопада у їхніх вірних починається Різдвяний піст («Пилипівка»), який триває аж по 6 січня включно. Піст цей передбачає суворі обмеження в їжі (виключаються м’ясні та молочні страви і яйця) та забороняє вживання алкогольних напоїв (хіба що на День святого Миколая та по неділях дозволено випити келишок освяченого кагору)». Тому аналітик наголошує, що, на його думку, «це абсурд – отака релігійно-побутова шизофренія».

Сергій Грабовський нагадує, що «переважна частина православних патріархатів, включно зі Вселенським, відзначає Різдво не 7 січня, а 25 грудня – за так званим «новоюліанським календарем», який майже повністю збігається з григоріанським, а вони обидва – з астрономічним. Бо ж в іншому випадку «православне Різдво» все більше розходилося б з реальним часом – у добу Богдана Хмельницького воно припадало на 4 січня, у ХІХ столітті – на 6 січня, а з 2100 року зрушить на 14 січня». Він уточнює, що «у традиційно і переважно православній Болгарії нині офіційними святами є 24 грудня – Святвечір, 25 і 26 грудня – Різдво Христове. Так само переважно православна Румунія Різдво Христове відзначає 25 і 26 грудня.

Православна Греція відзначає Різдво також 25 грудня. А ще не так давно їхні помісні Церкви жити за давніми традиціями, але вимогою часу став перехід на новоюліанський календар, що і було – не без опору консерваторів – здійснено буквально на наших очах. Тим більше, що те саме зробив і Вселенський патріарх».