Працівники і користувачі Волинської державної обласної універсальної бібліотеки імені Олени Пчілки з нетерпінням чекають 16 листопада 2017 року – дня проведення сесії обласної ради. Адже саме від депутатів залежить, чи буде найбільша бібліотека краю з періодичними виданнями у 2018 році. Про це «Волинській правді» розповіли у Волинській деравній обласній універсальній бібліотеці імені Олени Пчілки.
Заслужений працівник культури України Людмила Стасюк, директор найбільшої книгозбірні Волині, зокрема зазначає: «Бібліотека у всі часи відзначалася якісним, розлогим репертуаром газетно-журнальних видань. Навіть у 90-ті роки минулого століття їх перелік складав 450-460 назв, що вигідно відрізняло волинську книгозбірню серед аналогічних закладів України. Оскільки бібліотека має потужне книгосховище, жодний номер із передплачених за всю історію бібліотеки видань не здано в макулатуру, дбайливо збережений для нащадків. У бібліотеці – жива історія волинської преси: газета «Радянська Волинь» з 1947 року, районні – з 1963 року. Аналітичний розпис преси на предмет краєзнавства – предмет старання і гордості багатьох поколінь бібліотекарів. У тиші читальних залів, над газетними підшивками брали початок краєзнавчі дослідження науковців, народжуються біобібліографічні покажчики, яким судилося пережити віки».
За її словами, у 2014 році працівники бібліотеки свідомо пішли на відмову від передплати російської періодики – продукції газетно-журнального ринку країни-агресора. Таким чином, репертуар бібліотеки звузився до 326 назв, який включає найнеобхідніші видання, яких потребує інтелектуально, мисляча волинська спільнота.
«Однак 2017 рік виявився складним для бібліотеки, – пояснює Людмила Стасюк. – До річного кошторису на цю мету було включено лише 50 тисяч гривень, хоча, за підрахунками, бібліотека потребувала не менше, ніж 292 тисяч гривень. Виділених коштів вистачило лише для пролонгування передплати на ІV квартал. Таким чином, бібліотека в ІV кварталі отримує якийсь десяток місцевих видань, передплачених за власні кошти самих працівників». Відтак вона від імені колективу, який опинився в скруті, вдячно висловилася, на адресу народного депутата України Ірини Констанкевич, яка перейнялася турботами бібліотеки. Тож і директор головної книгозбірні краю не втрачає надії «на виділення 45 тис. грн. у листопаді. Це дасть змогу провести передплату хоча б на І квартал 2018 року».
Як стало відомо «ВП», також обнадійливим симптомом став жест доброї волі від користувача, друга головної бібліотеки Олександра Кваші, який вже передплатив для книгозбірні газету «Літературна Україна» на 2018 рік. Можливо, його почин стане прикладом для інших патріотів, бізнесменів.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook
3 Comments
А кому потрібна зараз бібліотека.Хто до неї ходить? Зараз всі книжки є в Інеті. А там сидить 100 бібліотекарів в яких зарплата більша ніж в шахтарів, а г оловне вчасно виплачується. А хоч хто небудь цікавиться, скільки там реально ходить читачів, а не цих,які вони допишуть?
Таким дурням, як Ви і не потрібна. В інтернеті немає такої літератури, що на даний час досліджують науковці.
Унікальний, прости Господи, коментар п. Олі. Виходить, бібліотека нам не потрібна, друковані книги та періодика – так само. До цього не додумався навіть найлютіший ворог. Коли головну книгозбірню свідомо “опускають” (у тому числі – завдяки антиукраїнській позиції чиновництва місцевого розливу), на це неодмінно відреагує Київ. Не вірите? Побачите. І незабаром! І полетять такі шапки, що мало не здасться.