Експерти розповіли,  хто повинен поповнити ряди ЗС, Нацгвардії, Прикордонної служби  цієї осені, і що загрожує тим, хто ухиляється від служби. Про це йдеться на сайті  Знай.ua.

Згідно розпорядженням Уряду, осінній призов, який триває з 5 жовтня до 28 листопада. Збройні сили повинні набрати 6 360 нових призовників, до Нацгвардії призовуть 3,5 тисячі військових та 600 юнаків відправлять до Державної спеціальної служби транспорту.

Експерти  нагадують, що  призовний вік в Україні 20-27 років (якщо вони ще не служили та не мають звільнення). Юнаки, яким виповнилось 18-19 років також отримають повістки. Але вони будуть служити лише за згодою та контрактом.

Де служитиме військовий, вирішує приймальна комісія у військкоматах. Ті, хто мають вищу освіту служитимуть один рік, всі інші – півтора року. Відстрочку або звільнення юнаки отримують у декількох випадках, відповідно до законодавства:

– За сімейними обставинами. Якщо призовник є єдиним годувальником в сім’ї (догляд за непрацездатними батьками, або іншими особами, які потребують піклування).

– Якщо призовник сам піклується про неповнолітніх чи непрацездатних родичів (брати,сестри), а також якщо має дитину з інвалідністю.

– Якщо у призовника є дружина з інвалідність або вагітна дружина.

Відстрочку можуть отримати ті юнаки, які на час отримання повістки навчаються у вузах на денному стаціонарі, чи перебувають на навчанні за кордоном.

Крім того, можливість не потрапити до армії є у представників певних професій. Так в нашій країні не призивають педагогів та медиків у сільській місцевості, поліцейських, священники, голови міських та сільських адміністрацій, а також ті особи, які отримали ступінь кандидата наук та вище.

Строкових військових не відправляють в зону АТО. В разі якщо призовник хоче потрапити на Донбас, він має підписати контракт.

Якщо призовник отримав повістку, проте не з’явився до військкомату, його можуть подати у розшук. Поліція має знаходити та доставляти їх до комісії. Тим, хто ухиляється від армії загрожує адміністративна та навіть кримінальна відповідальність. На порушників закону можуть накласти штраф (від 85 тисяч до 255 тисяч гривень), а в окремих випадках навіть умовний термін до трьох років.