Децентралізаційний потяг на Волині, хоч і не швидкісний, та все ж курсує впевнено і без перебоїв, час від часу прикріплюючи нові вагони. Одним із них стала свого часу і Люблинецька об’єднана територіальна громада, утворена в квітні минулого року шляхом об’єднання Люблинецької селищної ради та Мощенської, Старокошарівської сільських рад Ковельського району.

Тож Люблинецька ОТГ об’єднує 9 населених пунктів, у яких проживають майже шість з половиною тисяч людей. Про те, чим особлива Люблинецька ОТГ, якими напрацюваннями вже може погордитися та з якими перепонами зіткнулася на децентралізаційному шляху, «Волинська правда» дізнавалася днями під час прес-туру на тему «Кращі практики функціонування селищної та сільської ОТГ», організованого Волинським регіональним відділенням «Асоціація міст України» за підтримки USAIDу межах проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС).

Очільниця Люблинецької об’єднаної територіальної громади Наталія Сіховська розповіла, що додаткові фінансові ресурси та спроможність вирішувати проблеми громади безпосередньо – ключові переваги для голів ОТГ у новому статусі. На її переконання, у 2017 році очолювана нею громада отримала від держави мільйон 715 тисяч гривень субвенції на розвиток інфраструктури. За ці кошти освітлили 4 вулиці у селах, частину грошей спрямували на утеплення фасаду ДНЗ «Калинонька» у Люблинці, а також замінили вікна у спортшколі. За словами «головихи», децентралізаційні повноваження переклали на плечі громади три школи, декілька садочків, спортивну школу та школу мистецтв.

Найперше ж у новоствореній ОТГ взялися за формування структури апарату ради. Специфічність та унікальність обраного шляху дозволяє назвати Люблинецьку ОТГ першопрохідцем на Волині.

«Пішли не тим шляхом, що всі громади області. Бо єдині створили управління гуманітарної сфери, яке є юридичною особою. Тобто ми створили розпорядника коштів нижчого рівня. Це власне те управління, яке має уповноваження управляти галузями освіти, культури, соціального захисту і у майбутньому – охорони здоров’я. Децентралізація – це не зворотній процес. І повноваження треба передавати на місця», – висловилася з цього приводу Наталія Сіховська.

На переконання ж начальниці фінансового відділу виконкому Люблинецької селищної ради Ольги Рокун, така стежка таки змусила «розчищати хащі» на шляху, оскільки  практика була зовсім новою для області.

Керівник управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради Олександр Шум розповів, що управління має прямі відносити з кожним навчальним закладом і будинком культури. «Спілкуємося безпосередньо і з фінансових можливостей враховуємо всі побажання», – додав він.

У дії в Люблинецькій ОТГ і ще один децентралізаційний прояв – оптимізація навчальних закладів. Адже з 1 вересня тут функціонує опорний навчальний заклад – Люблинецька загальноосвітня школа. Це тепер теж окрема юридична особа з повноваженнями та філіями.

Учасникам прес-туру запропонували «проінспектувати» об’єкт. Попередньо тут здійснили реконструкцію шатрової покрівлі. Це коштувало загалом майже півтора мільйона гривень, а фінансували проект спільно з обласної та селищної скарбниць. За кошти ж районного бюджету ще у 2016 році відремонтували спортзал. До слова, 1 вересня до школи у Люблинці пішли понад чотири сотні учнів. А вихованців місцевої дитячо-юнацької спортивної школи забирає до себе навіть футбольний клуб «Волинь».

Ще одна «освітня» локація – дитсадок «Калинонька». Невдовзі за кошти так званого «соцеконому» тут замінять вікна.

«Тільки дітям стало холодно, одразу увімкнули опалення. Наталія Миколаївна дуже прислухається до нас і у всьому допомагає», – розповіла завідувач ДНЗ «Калинонька» Наталія Логвинюк.

Взялися у Люблинецькій ОТГ і за реорганізацію культури. Зокрема, на одній із останніх сесій створили комунальний заклад – Центр культури і дозвілля. Наразі ще не провели конкурс і заклад немає керівника. Але з 1 січня це буде окрема юридична особа, яка, ймовірно, буде розпорядником коштів і включатиме в себе міський будинок культури, як центр, і сільські клуби, як філії.

Найважче ж, зізнається очільниця ОТГ, було визначитися з самою структурою апарату ради. Бо, приймаючи нові повноваження, треба було мати кваліфікованих спеціалістів, а також визначитися зі статусом розпорядників коштів, структурою виконкому тощо.

«Зараз вже все іде за «накатаною» схемою. Далі у цьому напрямку рухатися нам не страшно», – посміхається Наталія Сіховська.

Проте, як кажуть, не все так солодко. Зокрема, з побоюванням у Люблинецькій ОТГ дивляться на проект держбюджету 2018 року. Адже тут налаштовані, що наступний рік для цієї ОТГ буде бюджетом розвитку, а не «проїдання». Натомість, є речі у проекті держбюджету на наступний рік, які не лише лякають, а й обурюють.

«Ми вже активно вичитали пояснювальну записку до проект державного бюджету на наступний рік. Є моменти, які нас навіть обурили. Це, наприклад, те, що оплата пільг на оплату житлово-комунальних послуг учасникам бойових дій, інвалідів війни тощо буде  проводитись з місцевих бюджетів . Якщо для населених пунктів, де таких людей на пальцях можна перерахувати, це і не буде дуже накладно, то у нашому випадку – це серйозний удар по бюджеті, ми його просто не витримаємо», – зауважила Наталія Сіховська.

Спеціаліст з військового обліку Світлана Ягнюк розповіла, що узагалі у Люблинецькій ОТГ понад 70 учасників АТО, ще 28 – воїнів-інтернаціоналістів. До того ж, пільги мають і учасників Другої світової війни, а також ті, хто брав участь у ліквідації наслідків вибуху на Чорнобильській атомній електростанції.

Натомість Наталія Сіховська додала, голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик має намір звернутися до Кабміну з проханням переглянути цей момент.

«Ми будемо звертатися у всі інстанції з проханням не підтримувати таку позицію в державному бюджеті», – резюмувала Наталія Сіховська.

Результати поїздки у Люблинецьку ОТГ резюмував консультант із бюджетних Асоціації міст України Василь Гром.

«Не можна сьогодні управляти завдяки старій системі сільської ради об’єднаною територіальною громадою. Суть не в тому, що ми зібрали людей і назвали відділи управліннями. Фінансові ресурси, які ми даємо під ті структурні підрозділи, – це публічні кошти. Куди вони ідуть, хто ними управляє, як ми їх контролюємо – це вже називається управлінням публічними фінансами», – висловився він. І додав, що децентралізація, власне, і означає передачу коштів безпосередньо трудовому колективу.

Іванна РУДИШИН