Хоч закон  «Про освіту» набув чинності  лише 28 вересня,  Україна майже місяць виправдовується за  нього. Хоч  цей  документ, підкреслює у «Газеті по-українськи» аналітик Сергій Чирков, регламентує суто внутрішнє питання – набуття українцями освіти у межах своєї держави.   На  його думку дедалі  стає очевиднішим: йдеться фактично про територіальні претензії.

Попередньо Сергій Чирков констатує  , що «найбільшу лють український закон викликав у політичних колах Угорщини. Влада цієї країни вдалася до відкритих погроз. Зокрема, пообіцяла блокувати всі міжнародні ініціативи та євроінтеграційні зусилля Києва. На підтвердження серйозності намірів прем’єр-міністр Віктор Орбан одразу після набуття чинності нашим законом вирушив до Румунії. Та теж встигла висловити невдоволення планами України навчати своїх дітей згідно з Конституцією. Тобто – державною мовою». А відтак пригадує 2014 рік: «В останню декаду тогорічного березня стало відомо про пропозицію Держдуми РФ розчленувати Україну, з якою та звернулася до наших сусідів. Аби залучити на свій бік у загарбницьких планах, Польщі було запропоновано  «повернути» собі Волинську, Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську та Рівненську області. Угорщині – Закарпаття, Румунії – Чернівецьку область». Тоді про це світ дізнався від радника президента Польщі. Угорщина  промовчала, пояснивши це  абсурдністю пропозиції, а Румунія підтвердила вірність договору від 1997 року, яким визнала незалежність України в існуючих кордонах.

Тим не менше, Чирков риторує: «Посіяні Кремлем зерна впали на благодатний ґрунт?» А відтак звертає увагу на  ще один збіг, у випадковість якого не дуже віриться. «У травні цьогоріч Москва вирішила нагадати про  «спокусливу пропозицію». Тепер – не­офіційно і в усній формі. Один з ярих адептів «русского мира» звернувся до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини із закликом «висловити територіальні претензії» Україні й «автоматично зменшити її територію до дев’яти областей».

Тож, переконаний аналітик, і нинішній демарш західних сусідів не випадковий. «Український закон  «Про освіту»  – лише привід. Найбільші претензії до змісту документа у тих країнах, що можуть мати до нас територіальні претензії», – підкреслює він.Чирков переконаний, що антиукраїнські випади західних сусідів  повинні розглядатися  «за участі не лише освітнього відомства, а й Міністерства оборони держави. Бо йдеться, як і у випадку із псевдозахисниками російської мови, про безпеку й територіальну цілісність України».