27 вересня (14 вересня за ст.стилем) Православна і Греко-Католицька Церкви відзначають свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього.

Церква вшановує цим святом Живоносний Хрест – Новозавітний Жертовник на Якому за гріхи усього людства приніс Себе у Жертву Господь наш Ісус Христос. Згадуються цим святом, зокрема, і дві історичні події – віднайдення святою царицею Єленою Чесного Хреста Господнього та освячення
зведеного у Єрусалимі храму Воскресіння, або Храму святого Гробу Господнього.

Перша подія, на честь якої і було встановлене свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього, відбулася у 326 році. Свята рівноапостольна цариця Єлена мати святого рівноапостольного царя Констянтина – першого християнського римського імператора здійснила тоді паломницьку поїздку у Святу Землю.

Метою прощі було і віднайти той самий Хрест на Якому був розіп’ятий Христос – Спаситель. Варто зауважити, що гора Голгофа, на якій відбулося Розп’яття Спасителя і Гробниця, куди було покладене Його Пречисте Тіло, і де відбулося славне Воскресіння Христове, здавна шанувалися християнами.

У 132 році, при придушенні другого іудейського повстання, імператор Адріан який також був гонителем християн, спеціально наказав осквернити ці святі місця. Отож, станом на початок IV століття вони стояли пусткою, а імператриця Єлена мала бажання, за дорученням свого сина, відновити належне їх шанування та звести там храм.

Прибувши до Єрусалиму, Єлена організувала справжні археологічні розкопки, була відкопана печера Гробу Господнього, і поблизу Голгофи було віднайдено три хрести, а також табличку із написом «Ісус з Назарету цар Іудейський».

Визначити який із трьох хрестів є тим, на якому претерпів Хресні Страждання Спаситель було, звісно, важко. Повз місце розкопу як раз проходила поховальна процесія, і імператриця Єлена наказала по черзі покласти покійника на кожен з трьох хрестів. І ось, будучи покладеним на один із них, покійник воскрес – і таким чином було визначено який з хрестів і є Хрестом Господнім.

Згодом, єрусалимський єпископ Макарій урочисто підніс Хрест Господній, благословивши ним народ, який співав «Господи помилуй».

Тоді ж і був закладений Храм Воскресіння в архітектурний комплекс якого увійшли Гроб Господній і Голгофа. Освячення цієї найбільшої святині Христової Церкви відбулося 13 вересня 335 року, а наступного дня, 14 вересня, і було встановлення свято Воздвиження Чесного Хреста
Господнього.

Богослужіння Православної Церкви, приурочене до свята Воздвиження Чесного Хреста Господнього вирізняється особливою урочистістю. На святковій Утрені, після співу Великого славослів’я, Хрест урочисто виноситья з вівтаря на середину храму, де при співі «Кресту Твоєму поклоняємся, Владико, і святеє Воскресеніє Твоє славим» відбувається поклоніння Хресту
Господньому.

Про Воскресіння тут згадується не дарма, адже викупивши людство від рабства гріха і смерті Своєю Хресною Жертвою, Спаситель Воскрес із мертвих, остаточно перемігши смерть і пекло.

У кафедральних храмах, при служінні єпископа, відбувається також, на згадку про події віднайдення Хреста Господнього, і чин Воздвиження Хреста.

Архієрей «воздвигає» Хрест, осіняючи ним священнослужителів і вірян на чотири сторони відповідно, і таким чином благословляє їх . З благословення єпископа, цей чин можна звершувати і при священицькій відправі святкового богослужіння.