Волинський губернатор Борис Клімчук наприкінці сьогоднішньої «оперативки» розповів,що нещодавно у Києві відбулася наради,присвячена кредитування житла для молоді та завершення будівництва довгобудів. Мав там бути і Ковельський міський голова Олег Кіндер. Адже йшлося і про будинок у Ковелі за адресою Ватутіна,72б. Проте Кіндер участі у роботі комісії не брав. Волинський губернатор розповів,що телефонував йому з цього приводу,проте телефони Кіндера не відповідають. «Мороз»,– пролунало опісля цих слів голови Волинської ОДА із залу. Всі посміхнулися.

Ситуацію голова Волинської обласної державної адміністрації прокоментував як: «уколоться и забыться и упасть на дно колодца» із пісні Володимира Висоцького. «Открой личико,ти ж мер!»,– не без емоцій зауважив волинський губернатор. І додав,що готовий садити Олега Кідера поруч і вчити,наче блудного сина. Нагадав Клімчук і про те,що Кіндер нещодавно порушив правила полювання.

Детальніше «пролив світло» на ситуацію «Перець Волинський». Текст інформації подаємо без змін.

«Коли посадовець нехтує обов’язками,потураючи своїм примхам,то його недбалість і халатність можуть мати негативні наслідки не тільки для самого чиновника,але й для багатьох інших людей,а подекуди й усього регіону…

Згідно з документом,який опинився у розпорядженні «Перця Волинського»,Ковельський міський голова Олег Кіндер як керівник групи від Волинської області і член Міжвідомчої комісії з вирішення проблемних питань виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки,26 січня 2012 року мав бути присутній на засіданні відповідної комісії в Міністерстві регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України 26 січня 2012 року о 11:00 (вул. Велика Житомирська,9,велика зала,4 поверх).

Та,як виявляється,саме 26 січня Олег Кіндер знайшов собі значно цікавіше,ніж захист інтересів Ковеля і Волині в молодіжному кредитуванні,заняття. Про це стало відомо з двох документів.

Згідно з першим,у за підписом Заступника Міністра регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України,адресованого голові Волинської ОДА,Ковельський міський голова знехтував своїми обов’язками керівника групи від Волинської області і був відсутній на засіданні Міжвідомчої комісії з вирішення проблемних питань виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки 26 січня 2012 року.

Допускаємо,що якісь надзвичайні обставини могли завадити меру другого за значимістю міста області взяти участь у роботі важливої для багатьох молодих волинян комісії. Що ж це були за надзвичайні обставини?

«Перцю Волинському» не вдалося віднайти бодай якісь сліди якихось місцевих «форс-мажорних» подій: у Ковелі в цей день (як і в попередні дні) не було стихійних лих,техногенних катастроф чи,не дай Боже,епідемій. Словом,ніщо нібито не перешкоджало Олегу Кіндеру прибути до Києва і виконувати свої обов’язки.

Де ж у цей час перебував наш «герой»,які такі важливі причини змусили його відмовитись від захисту інтересів багатьох молодих волинських (і ковельських) сімей?

На це питання дає відповідь другий документ,який уже потрапляв до «Перця Волинського».

Як виявляється,саме в цей день,26 січня 2012 року,на Ковельського міського голову,фактичного керівника місцевої «Батьківщини» і без п’яти хвилин кандидата в депутати до Верховної Ради по Ковельському мажоритарному округу Олега Кіндера було складено протокол,де він фігурує як порушник правил полювання,а простіше кажучи – звичайного браконьєра.

Можна було б довго моралізувати на теми непорядності сучасних політиків. Та чи варто? Адже після такого скандалу будь-який політик,у якого залишилася хоч крихта порядності,мав би скласти свої повноваження керівника органу місцевого самоврядування і полишити свої амбіції члена парламенту.

Але наперед відомо – Олег Кіндер нічого подібного не зробить. Тому залишається надія,що оцінку таким діям дадуть ковельчани.

Якась надія є й,що хоч якось зреагують однопартійці Олега Кіндера. Адже все більше помітно,що поки Юлія Тимошенко перебуває в ув’язненні,її деякі соратники на Волині в очах громадськості все більше і більше утверджуються в іпостасях волинських «латифундистів» і місцевих «лозінських».

А поки політики роблять висновки або ж (що буває частіше) відмовляються їх робити,тисячі молодих волинських сімей потерпають від відсутності власного житла. І ці життєві незручності,які подекуди переростають у сімейні драми і трагедії,на жаль,теж є своєрідною платою невчасних забаганок наших посадовців…»