Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО,що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі.

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення,ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10000 особами,що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов,котрими розмовляють менше 100 осіб,не задокументовані.

Пям’ятник жертвам боротьби за статус бенгальської мови,встановлений на території університету в Дацці.

1952 року тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою,рідною вона була лише для 3% населення. Це було негативно сприйнято,особливо на сході,де майже виключно розмовляли бенгальською мовою. 21 лютого 1952 року,під час демонстрації протесту в Дацці,поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Бангладеш) 1971 року,цей день відзначають в країні як день мучеників. За пропозицією Бангладеш,ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 вперше міжнародний день рідної мови.