Польща – одна з небагатьох країн старого континенту,які розуміють загрозу Росії і мають підстави хвилюватися. Наголошуючи на цьому,Аґнія Ґріґас нагадує,що зараз «Варшава реалізує масштабні стратегії,спрямовані на зміцнення своєї військової потуги. У 2012-му вона анонсувала програму мілітарної модернізації,яка передбачає інвестування майже $62 млрд у високотехнологічне оснащення. Цей бюджет піде не тільки на оновлення величезного,але дещо застарілого арсеналу країни,а й на закупівлю сучасних танків,ракетних комплексів та кораблів. Раніше в цьому році Польща,окрім того,оголосила,що збільшить свої ЗС удвічі. Отже,за кілька найближчих років її професійна армія зросте від близько 80 тис до 150 тис осіб.
 
За словами міністра оборони Антоні Мацеревича,така кількість солдатів — це «мінімум,необхідний для реагування на військові загрози». Реалізувавши цю ініціативу,Польща не дуже відставатиме від таких європейських потуг,як Велика Британія (162 тис),Німеччина (180 тис) та Франція (200 тис)».
 
Крім того,констатує аналітик,Польща створить контингент територіальної оборони із 53 тис добровольців (у кожному з 16 воєводств буде 3,5–5 тис добровольців,які пройдуть військову підготовку). При цьому,уточнює політолог,«пріоритетними будуть східні воєводства,які вважаються найбільш уразливими до російської загрози: Підляське,Люблінське й Підкарпатське».
 
Принагідно «ВП» нагадує,що саме в цих регіонах активно культивуються антиукраїнські настрої,озвучуються наміри поляків «повернути східні креси»,тобто,загарбати частину території України (як і Литви та Білорусі). А нещодавно у Перемишлі прозвучали заклики «убивати українців».
 
Утім,на думку Аґнії Ґріґас ,«Польща не лише зміцнює військовий потенціал,а й демонструє непохитну відданість програмі Східного партнерства,особливо Україні,Грузії та Молдові. Роками вона була одним із провідних голосів у Брюсселі й деінде на підтримку різних ініціатив: від безвізового режиму до послаблення торгових обмежень і навіть прямої військової допомоги цим країнам… У середовищі,де Росія агресивна,США замикаються на собі,а ЄС утрачає єдність,а отже,для Києва приємного мало,Польща бачиться винятком. Її військове зміцнення та регіональне лідерство дають надію не лише на стабільність і безпеку на східних кордонах ЄС,а й на те,що голос України буде краще чути на світовому рівні».