Цього дня,з благословення митрополита Волинського і Луцького УПЦ Ніфонта,Божественну Літургію у Свято-Покровському кафедральному храмі очолив архімандрит Аліпій (Сапіга),якому співслужили ювіляр протоієрей Валентин Негода,голова Інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії протоієрей Валентин Марчук,та диякони Петро Провальський,Іван Бортник та Сергій Кацевич.

Після прочитання Євангелія зі словом проповіді до вірних звернувся протоієрей Валентин Негода. Батюшка наголосив,що до храму Божого вірних приводить віра у Бога,віра у те,що існує вічність,що життя людини не завершується тілесною смертю. Отець Валентин також розповів випадок зі свого життя,коли він отримав благословення на священицьке служіння від свого наставника і духовного батька єпископа Волинського і Ровенського Миколая (Чуфаровського).

Батюшка розповів,що по завершенню ІІ Світової війни у 1945 році 16-річним юнаком прибув до Луцька,щоб вступити до щойно тоді відкритої Волинської духовної семінарії. Мрія юнака згодом здійснилась,владика Миколай зробив його також своїм келійником та іподияконом. «Згодом єпископа Миколая перевели на іншу кафедру,але я підтримував із ним зв’язки. Я згодом закінчив духовну академію,але лишався мирянином,і блаженної пам’яті владика Микоалй все мені говорив: «приймай Священство». Але в мене все ніяк із цим не виходило,хоча я вже був тоді зрілим чоловіком,викладав у семінарії. У віці 90 років владика Миколай помер,а я згодом все ж прийняв священний сан»,- поділився спогадами отець Валентин.

Сталося це у 1967 році,і служити отцю Валентину довелось тоді спочатку у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Луцька. «І ось розповім вам,дорогі брати і сестри історію,яка в мене й дотепер перед очима. Я прийшов з богослужіння,і сів відпочити на дивані в цій хатинці,де я тоді мешкав. І ось дивлюсь на відчинені двері і бачу…владику Миколая. Такого,яким я його знав за життя. Владика благословив мене і згодом повільно зник. А я відчув,що владика радіє,що я став священиком»,- таку історію зі свого життя розповів отець Валентин.

Після Літургії відбувся подячний Молебень,який очолив ювіляр протоієрей Валентин Негода,якому співслужили архімандрит Аліпій (Сапіга),протоієрей Миколай Рибчинський,голова Інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії протоієрей Валентин Марчук,протоієрей Петро Муляр,проректор ВДС протоієрей Олександр Богданов,священик Роман Лафета та диякони Петро Провальський,Іван Бортнік та Сергій Кацевич.

Після Молебню від імені митрополита Волинського і Луцького Ніфонта ювіляра привітали вірний сподвижник владики архімандрит Аліпій (Сапіга) та голова Інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії протоієрей Валентин Марчук.

«Дорогий отче Валентине,дозвольте переказати вам вітання і благословення від нашого владики митрополита Ніфонта,який бажає вам,щоб і надалі Господь допомагав вам у вашому пастирському служінні»,- зауважив протоієрей Валентин Марчук. Варто зауважити,що сам отець Валентин в роки свого отроцтва,а саме в 1990-1992 роках ніс послух паламаря у Свято-Феодосіївському храмі Луцька,де в той час настоятелем був отець Валентин Негода.

«Ваше Високопреподобіє,дорогий отче Валентине. Дозвольте привітати вас із 85-річчям з дня вашого народження. Я пам’ятаю роки мого навчання у Волинській духовній семінарії,куди я вступив у 1957 році,і де ви були тоді помічником інспектора. Вас любили усі – і викладачі і вихованці семінарії. Дорогий батюшка,хочеться щиро побажати вам,щоб Господь наш Ісус Христос укріпляв вас тілесно і духовно. Хай береже вас Господь»,- сказав,вітаючи отця Валентина від імені духовенства і прихожан Свято-Покровського кафедрального храму протоієрей Миколай Рибчинський.

Від імені викладацького складу та вихованців ВДС отця Валентина Негоду привітав проректор цього духовного навчального закладу протоієрей Олександр Богданов.

«Всечесні отці,дорогі брати і сестри,щиро дякую вам за вітання,спаси вас Господи за ваші слова,дуже приємно мені їх чути»,зауважив,дякуючи за теплі слова вітань протоієрей Валентин Негода.

Вітаючи ювіляра,священнослужителі вручили йому просфору,з якої була вийнята часточка за здоров’я отця Валентина і букет квітів. Насамкінець було виголошено многоліття,при чому «Многая літа» співав увесь храм. Адже православні лучани знають отця Валентина як чуйного і ревного пастиря Церкви Христової,люблять батюшку як його ровесники,так і православна молодь.

Довідка «ВП»:

Протоієрей Валентин Негода народився 16 березня 1929 року у селі Стовпин Корецького району Рівненської області. 1945-го року,закінчивши школу,переїхав до Луцька,де єпископом Луцьким і Ровенським Миколаєм був пострижений у четця і зарахований іподияконом та келійником владики. 1947-го року поступив до Волинської духовної семінарії,яку закінчив у 1950 році і відразу був зарахований в число студентів Московської духовної академії,яку закінчив у 1954 році зі званням кандидата богословських наук.

Цього ж року призначений викладачем і помічником інспектора Волинської духовної семінарії,в котрій працював до часу її закриття у 1964 році. Після закриття семінарії ніс послух економа єпархіального управління.1967-го року прийняв сан священнослужителя і став кліриком Свято-Троїцького кафедрального собору Луцька. 1970-го року призначений настоятелем Свято-Феодосіївського храму Луцька,де трудився до 1992 року. З 1992 року служить у Свято-Покровському храмі Луцька. З 1990 року по 2004 викладав у Волинській духовній семінарії Новий Завіт. Має багато як церковних,та і державних нагород.