Представив творчий тандем директор Поліграфічно-видавничого дому «Твердиня» Микола Мартинюк,який зазначив,що зараз буде мінімум політики і максимум творчості.

Аби розвіяти будь-який сумнів щодо доречності російсько-української зустрічі у світлі подій в державі,Павло Кричевський почав презентацію своєї творчості віршем,присвяченим Небесній Сотні. Після цього Анатолій прочитав свій український переклад цього ж вірша.

Загалом зустріч вибудовувалася у форматі читань віршів і їх перекладів кожного з авторів тандему «Кри+Кри». Склалося враження,що цих чоловіків пов’язує якийсь кровний зв`язок,так вже гармонійно вони виглядали поряд.

Пан Анатолій розповів,що особливо любить перекладати ті вірші,котрі чинять опір,з якими треба погратися. Приміром,перекладаючи вірш Кричевського «Одуванчик»,Криловець зіткнувся з проблемою зміни статі рослини в українському варіанті. Так «одуванчик-брат» став «кульбабкою-сестрицею»,що потягнуло за собою інші зміни у вірші,але не порушило саму ідею.

У віршах Павла Кричевського можна знайти багато прикладів гри слів,полісемантичності,прихованого гумору. Як правило,переклад «з’їдає» такі композиційні та стилістичні прийоми,але Анатолій Криловець дуже добре відчуває твори свого літературного брата,тому переклад залишається багатогранним і наповненим. Так само Павло перекладає Анатолія: зміст і підтексти лишаються,тільки вірш отримує ще додаткове звучання російською.

«На провокаційне питання із залу,чи доречно в час політичних міжусобиць та смертей писати теплі вірші про любов і веселі замальовки про Зімбабве,Павло відповів,що політики обох країн хочуть зробити з мирного населення роботів,тому альтернативою загальній паніці та хаосу є оці теплі любовні почуття,які роблять людину добрішою та милосерднішою. Анатолій у відповідь на це питання розповів,як проходить видавничий процес книги,пояснюючи,що більшість веселих віршів писалися задовго до днів жалоби в Україні»,- розповіла Юлія Фінковська.

А відтак,згадуючи про дійство,узагальнила: «Так цікаво і просто вдвох поетам буває,коли справді знаходиш свого літературного побратима. Поезія сама вибирає людей і поєднує їх,як це сталося із тандемом «Кри+Кри».