Рідні голосили,лучани плакали,найближчі кидалися до трун. Лікарям навіть довелося надавати медичну допомогу людям,котрим стало погано від емоцій та побаченого.

«Нещодавно ми відспівали героїв «Небесної сотні». Ми думали,що вже все буде добре,а зараз ми знову прийшли у чорному одязі до трун. Але не все добре в нашому краї.

Ми ховаємо наших військових,які захищали Україну від російських терористів. Здригаєтсья серце кожного із нас,бо це втрата для нас усіх. Прошу Бога,аби це були останні похорони»,– звернувся до людей Митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Він попросив Бога,щоб це були останні жертви.

Він додав,що йому щеміло учора серце від того,що російських сепаратистів очолював священник Московського патріархату. Мовляв,а ще люди питаються,в які храми ходити. Тих,хто ходить до церков саме цього патріархату Михаїл назвав прибічниками російських сепаратистів.

«Герої не вмирають!»,– завершив коротку проповідь Михаїл.

Далі тіла волинян,котрі загинули під Волновахою,перенесли на Театральний майдан,де відбулася громадянська панахида.