Головний лікар військового госпіталю,провідний хірург Олександр Хоменко розповів,що у волинян – вогнепальні поранення. Зараз відбувається нагноєння ран,бо без нагноєння така рана не гоїться. Хлопцям роблять перев’язки. Стан – задовільний. У них більше проблеми психоемоційного стану. Із сьогоднішнього дня з пораненими працює психолог. Ліками хлопці забезпечені,а благодійники приносять їм фрукти та солодощі.

Двоє хлопців мають видужати через два тижні. В інших двох – рани більш глибокі,тому їм знадобиться більше часу для видужання. В одного кулю дістали із передпліччя,і в нього – неврит,пошкодження ліктьового нерва. За півтора місяці лікарі обіцяють поставити чоловіка на ноги.

Волиняни Дмитро Волох,Володимир Мельничук,Олександр Коханський,В`ячеслав Сіренко,Андрій Федоришин лежать у двох палатах хірургічного відділення. Вони навіть не хотіли розказувати подробиці бою під Волновахою,мовляв,уже багато інформації викинуто в Інтернет.

Спочатку наших хлопців тренували на блокпосту у Дніпропетровській області. Розповіли,що тушонкою були забезпечені,а із питною водою – проблеми. Місцеве населення ставиться до волинян по-різному: одні приязно,а інші попереджували,що них можуть напасти.

Хлопці розповіли,що на них напали вночі,коли вони спали у палатках. Чергував лише наряд. Вони не до кінця облаштували блокпост,вранці мали привезти колючу дріт. Не могли якісно відстрілюватися,адже в Україні не оголошена війна. Хлопці стріляли у повітря,по ногах,хто куди,адже атака була раптовою. На ураження не стріляли. Поранених добивали снайпери,котрі причаїлися із двох боків у лісі.

Поранених із місця розстрілу забирали «швидкими» і автомобілями місцевих жителів. Спочатку волинянам надали медичну допомогу в лікарні Волновахи,тоді вертольотами відправили до Дніпропетровська. Потім їх автобусом перевезли на Волинь.

Чоловіки розповіли,що командири перед тим їх заспокоювали,що нічого страшного з ними не трапиться. Мовляв,простоять вибори – і все. Напад стався на третій день перебування на Донеччині.

Голова Волинської обласної державної адміністрації Григорій Пустовіт зауважив,що наших бійців можна було взяти лише підступно вночі із засідки. Мовляв,якби це був вдень і чесний бій,то терористи б повтікали.

Помічниця народних депутатів Степана Івахіва та Ігоря Єремєва Наталія Попова розповіла,що раніше допомагала пораненим євромайданівцям,а тепер опікується пораненими під Волновахою,їх родинами та сім’ями загиблих. На руках у жінки – повний список перебування військових в українських лікарнях.

Наприклад,із лікарні Харкова уже забрали трьох найтяжчих поранених – Адрощука,Пащенка та Шерстюка. Вони лежать у військовому госпіталі. Їм зроблені операції. Волонтери туди стягують усе: від подушок до фруктів. Жінка вже тиждень не спить,щоб допомогти пораненим.

Жінка подякувала військовим лікарям за роботу. Останні кажуть,що поранених слід забирати додому,адже у них – важкий моральний стан. Волонтер зауважила,що нині головна мета – не допустити інвалідності кожного з поранених. Бо недолікована в перші два тижні людина лікується все життя.

Ще десять поранених перебувають у Харкові. Волонтери тримають контакт з усіма рідних. 5 волинських хлопців уже вивезли з Донецька. Найжахливіше те,що із 55 людей,котрі в той день були на посту,не постраждали лише 9 осіб.

Обговорюється питання відправки поранених закордон. Наприклад,незабаром мають відправити на лікування в Австрію важкопораненого волинянина Василя Кропиву. У хлопця – травма обох очей. Одне око врятувати не вдалося,зараз лікарі борються за друге. Очі фактично вибиті осколками. Також хлопцю буде зроблена пластична операція на обличчі.

Волонтерський рух організований у кожній лікарні – в Харкові,в Донецьку,в Одесі,в Києві та Волновасі.
Фінансовий супровід лікування у Харкові,Одесі,Дніпропетровську,транспортування взяли на себе народні депутати Степан Івахів та Ігор Єремеєв.

Також журналісти побували на перев’язці поранених.