Олександр Кравчук,чиновник,який опікується релігією та національностями у стінах Волинської ОДА,розповів про правове законодавство у сфері національних меншин. На початку Незалежності України був прийнятий закон про національні меншини,а потім ратифікований ряд міжнародних угод та конвенцій. ООН,ОБСЄ,Рада Європи схвально відгукнулася про це і назвали тодішнє законодавство прогресивним. Саме тому в Україні фактично не виникало локальних міжнаціональних конфліктів.

Спочатку навіть існувало профільне міністерство,потім його зменшили до комітету і департаменту. І із 2010 року ця урядова структура фактично знищена. Бракує і концепції державної політики у сфері нацменшин.

Під час зібрання торкнулися і проблем нацменшин на Волині. Наприклад,чимало громадських організацій мають студії художньої самодіяльності,але вихованцям часто немає де займатися. На щастя,у такому випадку місцева влада йде назустріч і намагається виділити якесь приміщення для занять.

Також хвилює представників волинських нацменшин та обласних чиновників освіта та працевлаштування ромів,а також збереження національної пам’яті у топоніміці міст. Наприклад,у Луцьку в прадавні часи існувала вулиця Вірменська,потім у радянські часи вона отримала ім’я Паші Савельєвої,а за часів Незалежності була перейменована на вулицю Галшки Гулавечівни. Мовляв,вулиці слід було залишити її давню назву.