«З нами Бог,розумійте,народи,

і покоряйтесь,бо з нами Бог».

Цю величну пісню пророка Ісаї співає сьогодні Церква,урочисто святкуючи прихід на землю Сина Божого. Різдво Христове,яке ми відзначаємо,є великим торжеством усього Християнства,а краще сказати – всього людства,бо Син Божий,Творець Усесвіту,став Людиною. Своїм народженням Господь визволив нас від гріха і смерті. У цьому полягає весьзміст і неоціненне значення Його приходу,оскільки душа не вмирає,а тіло воскресне,незалежно від нашого бажання. Різдвом Христовим усім нам забезпечено вічність. Але якою саме буде для нас вічність,залежить від кожного особисто. Що ми оберемо тут,на землі,з тим і підемо у вічність.

Різдво Христове – це свято любові й миру. Що звело Всевишнього з Небес на землю? Любов! Що змусило Творця Вселенної ввійти в лоно Пречистої Діви Марії й народитися як Немовля від Свого ж творіння? Любов! Що привело безсмертного Бога до ганебної смерті на хресті? Любов! Святий Іван Богослов свідчить: «Так полюбив Бог світ,що віддаві Сина Свого Єдинородного,щоб усякий,хто вірує в Нього,не загинув,а мав життя вічне» (Ін. 3:16).

Найбільше,що в нас є,це любов,якою ми завжди перемагаємо. Любов породжує багато відчуттів. Звичайно,вона базується і на вірі,й на інших чеснотах.

Згадаймо недавні події. Вийшли ми на майдани,чому? Можна назвати багато причин,але ми любимо свою землю і хочемо тут бути щасливими – та й годі. З любові ми вийшли,не з ненависті… Нічого іншого нас не спонукало.

Хлопці,які на Майдані загинули,– з любові до Батьківщини,з любові до свого краю,до ближніх. Сьогодні західняки їдуть на Схід. Чому? Тому,що люблять свою землю,і вона не тільки тут,але й там,– наша спільна Батьківщина.

Ми скорбимо. Біль нашої душі приводить нас до одного – згадати,вкотре помолитися за тих,яких немає. Стараємось відтепер говорити правду найперше самому собі,щоби не повторилось подібного: ні Голодомору,ні Майдану,ні іншої людиновбивчої трагедії.

Незважаючи на всі сумні події в нашій державі,ми повинні молитися за ворогів,тобто за їхнє напоумлення. І надзвичайно важливо внутрішньо змінитися кожному з нас,бо змінина краще в країні можуть відбутися тільки тоді,коли в душах людей стануться такі зміни,коли гріхи корупції,розбрату відійдуть у минуле. Ми повинні стати іншими: любити свою землю,любити свій край,берегти їх і працювати для розквіту.

Через події останнього часу ми краще знаємо,хто для нас друг,а хто ворог. Але ворог це не лише той,який зі зброєю нападає на Україну,а й той,що не любить. Перемагати ми його будемо не ненавистю,а любов’ю. Як приклад – загиблі українські воїни,які,маючи любов у серці,«душу поклали за друзів своїх».

Пам’ятаймо,що Син Божий приніс на землю мир,закон любові до ближнього,взаємного служіння одне одному,мирного співжиття. І якщо тепер немає повного зовнішнього миру серед людей,то це тому,що люди не виконують заповідей любові,правди і миру,не втілюють їх у життя,хоч і називають себе православними християнами.

Отож приєднаймося своїм співом до колядки,яка цими святковими днями лине у наших храмах і домівках: «Глянь оком щирим,о Боже-Сину,на нашу землю,на Україну,зішли їй з Неба дар превеликий,щоб Тя славили на вічні в?ки!»

У цей день Різдва Христового сердечно вітаю всіх вас,дорогі браття і сестри,з великим християнським святом і Новим 2015-м роком. Бажаю всім міцного здоров’я,Божого благословення і помочі у вашому повсякденному житті.

Вітаю голову Волинської обласної державної адміністрації Володимира Гунчика,голову Волинської обласної ради Валентина Вітра і весь депутатський корпус,луцького міського голову Миколу Романюка,голів районних державних адміністрацій,міських,селищних і сільських рад із різдвяними та новорічними святами і молитовно бажаю мудрості,єдності,відданого служіння своєму народові.

У це велике свято миру й любові просімо благословення Всевишнього на кращу долю для нашої матері України. Хай Син Божий,що народився у Вифлиємі,благословляє наші добрі наміри.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма вами.

Христос народився! Славімо Його!”