Так вважає у публікації на віртуальних шпальтах видання «Лівий берег» політолог Сергій  Постоловський. Нагадавши про  вислів американського генерала, героя Другої Світової війни Джорджа Паттона, що війна – це єдине місце, де людина живе по-справжньому, він резюмує: «Не тільки людина живе на війні по-справжньому. По-справжньому починає жити і держава. Саме на війні вона і народжується».

Сергій Постоловський нагадує: «Здобувши незалежність у далекому 1991 році, впродовж більше ніж двох десятиліть українці пишалися тим, що наша незалежність далась нам мирно. Проте, історія вчить, що незалежність національної держави ніколи не дається просто так. За свободу та право самому вирішувати власну долю завжди доводиться боротися. Здебільшого, зі зброєю у руках».

Трагедія України, на його думку,  полягає в тому, що «впродовж століть ми були частиною різних імперій. І кожна з цих імперій намагалася знищити нашу національну свідомість, викорчувати історичну пам’ять, заборонити культуру, мову, традиції. Саме тому у різних регіонах України були і різні герої. Саме тому нас завжди тягнуло у різні сторони – когось до Європи, когось до Росії. І тільки одиниці задавалися питанням, чому ми не можемо будувати Україну в Україні і для українців. З початком російської агресії ситуація змінилась кардинально».

Постоловський зазначає, що «війна ж змінила усе. Перше за все, це стосується армії. Сьогодні Україна її має, а українці навчилися воювати. До країни повертається престиж професії військового. Діти вже не хочуть бути подібними на бандитів з 90-х. У них сьогодні інші герої». Таким чином, резюмує він, «російська агресія переломила українську свідомість, створивши спільних героїв та формуючи одну єдину для усіх історичну пам’ять. В свою чергу, наявність історичної пам’яті народжує націю. Свідому, вільну та цілеспрямовану. Сьогодні українці розуміють, ким ми є і ким ніколи не хочемо бути і вже ніколи не станемо».

Він також звертає увагу на феномен  громадянського  суспільства. «Парадокс сучасної України полягає в тому, що свідомість та патріотизм простих громадян на щаблі перевищує свідомість і відповідальність політичних еліт, – наголошує Постоловський. – Якщо еліти розглядають нашу країну виключно у категоріях індивідуальної політичної та економічної вигоди, то населення держави дивиться на Україну як на батьківщину, на країну, де жити усім нам та прийдешнім поколінням».

Він переконаний: «Війна дала нам розуміння, що назад дороги вже просто не існує. Ми ніколи не повернемося до тієї імперії, в яку нас силоміць затягували зброєю, наказами та жорстокими витівками тиранії. Війна прокричала нам, що ми хочемо бути вільними. І ми будемо вільними, чого б нам це вартувало і скільки б на це не пішло часу».