Із середини минулого місяця у лісовому господарстві продовжили розробляти санітарні рубки. Про це інформує прес-служба ВОУЛМГ.

15 червня закінчився сезон тиші – період масового розмноження диких тварин та гніздування птахів, і згідно із наказами та розпорядженнями було знято заборону на проведення робіт та заходів у природному середовищі, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою.

Санітарні рубки – вид господарської діяльності, коли із лісу вилучаються сухостійні, усихаючі, дуже ослаблені, пошкоджені шкідниками, хворобами або внаслідок стихійних явищ, техногенних впливів окремі дерева, або їх групи. І як уже неодноразово порушувалося і порушується нині, такі рубки – один із найбільш дієвіших методів вирішення масштабної сьогоденної проблеми – запобігти масовому всиханню.

Причина – поширення злісного шкідника лісу – верхівкового короїду. Комахи «атакують» спочатку крону дерева, а потім заселяють і весь стовбур. Під корою нищать деревину, перешкоджаючи надходженню потоків вологи, і згодом сосна починає всихати. Окрім цього короїд розповсюджує небезпечні гриби – офіостоми, які створюють синяву по стовбурі. Як наслідок – таке дерево не врятувати, а придатне воно хіба що на дрова.

Ось кілька вражаючих фактів: верхівковий короїд знищує здорове дерево за місяць-півтора; на одному дереві налічується від 5 до 15 тисяч особин; найчастіше вражають шкідники дерева віком після 40 років.

Жовті крони сосен все помітніше збільшуються і рясніють зовсім нехарактерними для вічнозелених плямами у лісових масивах. Це уже легко може помітити кожен пересічний громадянин, зокрема, їдучи автобусом повз ліс. Це нашестя відбувається не лише у нас, а й по всій території України і Європи. Зовсім нещодавно відбулась спільна нарада з цієї проблеми у Білорусі. Сусідню країну також непокоїть нинішній стан лісів.

Тож учені активно досліджують як зарадити проблемі. Зосереджено цим питанням займається старший співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. В. Г. Висоцького Василь Бородавка. Уже неодноразово він відвідував лісові масиви Любомльщини. «Така велика популяція шкідників зумовлена кліматичними змінами, – зазначає дослідник. – Комахи зимують під корою та починають працювати при певній температурі, швидко заселяють найбільш ослаблене дерево. Зараз якраз активний для них час. Раніше вони теж були, але сосни захищались власною смолою. А сьогодні напад настільки зосереджений та агресивний, що дереву перемогти їх несила.»

Природний метод боротьби зі шкідниками – так звані феромонні пастки, які ще з ранньої весни придбали у ДП «Любомльський лісгосп». Вони були розміщені в уражених ділянках на території усіх лісництв. «Це пластикові контейнери зі спеціальним феромоном усередині, який приваблює короїдів? – розповідає інженер лісового господарства Юрій Загоруйко. – Пастки розвішуються високо на уражених деревах, у місцях, де уже зафіксовано наявність шкідника. Розміщується 1-2 пастки на 1 гектар хворого лісу. Важливо не чіпляти біля здорових сосен, щоб не приваблювати до них короїдів.»

Але як показує практика, ці пастки більше служать для обліку комах, спостереження початку та піку їхнього льоту. Бо ж таку величезну кількість шкідників, що атакували ліси, знищити пастками не можливо.

Пошкоджених дерев у лісі дуже багато. У лісівників, які цей ліс плекають із паростків, крається серце. Необхідно уражені шкідниками дерева якнайшвидше забирати. «На сьогодні, згідно з обліком, у лісових масивах ДП «Любомльський лісгосп» уражено верхівковим короїдом 119 га ділянок, – продовжує Юрій Загоруйко. – На 90 відсотків цієї площі уже здійснено санітарні суцільні або вибіркові рубки. Це поки що єдиний дієвий метод боротьби – вирубати хворий ліс, щоб вони не розповсюдились на інші хвойні, а деревина не втратила свою якість. Але і після проведення рубок по стіні лісу спостерігається подальше всихання сосен. Зазначу, що жук поселяється на добре освітлених, прогрітих сонцем місцях, на високих кронах пристигаючи і стиглих дерев. Прикро, що нам закидають звинувачення у зловживанні санітарними рубками, прикриваючись проблемами всихання лісу. Але проблема справді є. Думаю, що сьогодні і у ЗМІ, і шляхом проведення спільних акцій, до громадськості доводять, що такі заходи проводити необхідно і важливо.»