Згодом зі стану “Волині” ширилася інформація про те, що головний тренер готовий піти, бо втомився від невизначеності. Власне, так і сталося – Кварцяний вирішив відійти в бік. Офційно – аби дати дорогу свіжій тренерській крові. Крім 46-річного Ярослава Комзюка в штабі працюватимуть ще декілька тренерів, вік яких приблизно однаковий із ним. Неофіційно – Кварцяний справді втомився і вирішив перечекати смутні часи.

На останнє вказують й обставини, за яких Кварцяний передав скіпетр Комзюку. Команда щойно пройшла збір із головним тренером Кварцяним, а зазвичай наставників змінюють перед зборами, аби десь в Словенії, Туреччині чи принаймні Ужгороді обкатати команду з новим коучем. У Волині ж змінили тренера після повернення із Карпат.

Чи поменшає Кварцяного в ефірі? Суто номінально – так. Принаймні після матчів не він приходитиме до журналістів. Але посад у Віталія Володимировича досить, щоб, по-перше, задовільнити власне «его» й мати вплив на футбол в рідному місті, а, по-друге, бути на видноті в Києві (він свіжоспечений член виконкому ФФУ).

Утім, не віриться в те, що Віталій Володимирович не буде абсолютно втручатися в роботу тренерської команди Ярослава Комзюка. Той отримує команду не в найкращому моральному стані. Його сформували виліт з УПЛ, борги, перспектива урізання бюджету, пригніченість суцільними поразками – в УПЛ, чемпіонатах U-21, U-19, контрольних матчах, втома від методів Кварцяного. Але за наявності відповідних особистих амбіцій, швидкій реструктуризації клубу (новий бюджет, кадрові  зміни на всіх щаблях, визначення адекватних цілей на сезон) лучанин і колишній гравець Хрестоносців здатний втримати команду з піке, в яке клуб впав у кінці премєрлігового сезону.

Сподіваємося, у Луцьку вистачить глузду відразу не заявляти у повернення в еліту, а перевести подих від всього, що відбувалося останніми сезонами.

Цілком ймовірно, що Віталій Володимирович на посаді президента клубу зосередиться саме на розвитку клубу. Прогалин в інфраструктурі Волині вистачає, хоча — а де їх немає? Погляньмо хоча б на декілька команд УПЛ. Кварцяний розуміє: треба швидше перелаштувати усю підготовку гравців на сучасні рейки, аби мати на виході якісніші кадри. Їх обкачуючи навіть у першій лізі, можна і треба продавати, бо потік грошей від Ігоря Палиці не бездонний і нарешті настав час змінювати модель функціонування клубу й у Луцьку.

Інша річ – реформувати клуб розумно, тільки розставити правильні кадри і не втручатися в тренерський процес.

Якщо усі нинішні перутрубації мають більш глибинні причини і Кварцяний просто втратив зв’язок із реальними власниками клубу, то будувати піщані замки, мріяти про реформи у клубі – це марнота суєт. У такому випадку можемо побачити дуже швидкий відхід Віталія Володимировича і з посади президента клубу та призначення абсолютно нової людини. І в такому випадку слід пригадати тісні контакти ВВК із Вересом. Якщо у Юрія Вірта щось піде не так в УПЛ, сусіди, цілком ймовірно, можуть попросити до себе «авторитетного спеціаліста із досвідом».