Волинські ліси – під прицілом нещадного вбивці. Понад 7 тисяч гектарів лісових насаджень області «зжер» верхівковий короїд. Проблему масового знищення лісів області верхівковим короїдом лісівники вкотре озвучили під час семінару-наради учора, 30 серпня.
Очолив нараду-семінар на базі Осницького лісництва Колківського лісового господарства, що у Маневицькому районі, голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик.
Крім голови ОДА, на виїзній нараді-семінарі були присутні: начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко, старший співробітник Поліського філіалу Українського науково–дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені В. Г. Висоцького Василь Бородавка, директор державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. Висоцького Валентина Мєшкова, екологи, науковці, депутати обласної ради, лісівники.
Проблема відмирання соснових лісів на Волині вже другий рік поспіль турбує лісівників, науковців, екологів і громадськості. Причиною є комахи-шкідники – верхівкові короїди.
Варто зазначити, що волинські лісівники першими в Україні забили на сполох про біду, що насувається на соснові ліси. Хвороба «прийшла» на Волинь з території Рівненщини. А перші уражені дерева знайшли у Маневицькому районі.
Здорове дерево втрачає здатність самостійно боротися з «атаками» цих комах за 3-5 тижнів.
Науковці розповіли учасникам наради-семінару про життєвий цикл шкідників, динаміку та масштаби їх поширення, а також причини цього лиха.
Верхівковий короїд найбільше дошкуляє лісовим насадженням. Він починає заселяти верхню частину сосни, а згодом – і весь стовбур. Комаха уражає деревину під корою. Окрым того, верхівковий короїд приносить із собою хворобу – гриби офіостоми. Саме через них деревина синіє і така синява поширюється по всьому стовбуру. Для того, щоб повністю знищити дерево, верхівковому короїду потрібно приблизно місяць–півтора.
Як зазначає старший співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені В. Г. Висоцького Василь Бородавка, такі шкідники були завжди, але дерева самостійно боролися з ними. В останні роки ж верхівкові короїди перейшли в так званий агресивний наступ.
“Ми йдемо до екологічного лиха”, – зазначив він.
Науковці впевнені, що одним з найдієвіших методів боротьби зі шкідниками є санітарні рубки дерев.
Для учасників семінару показали три локації із «хворими» деревами у межах Колківського лісгоспу. На першій ділянці уражено 3,5 гектара лісу.
Директор державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч зазначає, що проблема набуває характеру надзвичайної ситуації, тому потрібно робити все, щоб зупинити шкідника.
«Ми всіми силами повинні боротися і будемо це робити», – запевнив головний лісівник Волині Олександр Кватирко.
На другій локації журналістам та учасникам наради-семінару показали вже відпрацьований ліс, тобто ділянку, з якої забрали уражені дерева, але короїди уразили території поруч. Тетяна Касіч розповіла, що складність боротьби зі шкідниками полягає у тому, що практично неможливо передбачити, які ділянки уражатимуть комахи.
«Дорослі комахи можуть переноситися вітром на відстань до 10 км», – зазначила лісозахисниця.
На її переконання, якщо вирізати всі уражені дерева, може бути «ефект мозаїки», тобто з’являться маленькі безлісі ділянки, а заліснити такі невеликі площі дуже важко.
Масштаби лісової катастрофи на Волині ростуть стрімкими темпами. Якщо у 2016 році шкідники «вбили» 1305 гектарів лісу, то на початок 2017 року площа ураження зросла до 6190 гектарів, а станом на 1 серпня площа постраждалих насаджень становить 7319 гектарів.
«Це навала, яка знищить волинські ліси. Напевно, нам потрібно буде звернутися до уряду. І не потрібно про ці речі боятися говорити», – висловився з цього приводу Володимир Гунчик.
«Свою позицію, як голови ОДА, я можу озвучити зразу – державна програма, рішення уряду, зміни до чинного законодавства, виконання завдань, які поставлені лісовому агентству: локалізація по районах, визначення зон ураження, і у 2018 році повинна буде проведена повна зачистка», – додав він та пообіцяв звернутися за допомогою до Президента, уряду і народних депутатів.
Володимир Гунчик зазначив, що гроші – не головне, найважливіше зараз – врятувати волинські ліси.
Третя ділянка, яку показали лісівники – ландшафтний заказник місцевого значення. У боротьбі зі шкідниками на цій ділянці є свої нюанси, бо ж законодавство забороняє тут санітарні рубки. Василь Бородавка зазначив, що через це останнім часом зростає питома частка уражених лісів, які входять до природно-заповідного фонду.
На думку науковця, залишати мертві дерева не можна, бо вони небезпечні для людей, тому що можуть впасти в будь-який момент. Крім того, уражені дерева можуть стати розплідником для комах-шкідників.
Очільник Волині попросив депутатів облради і місцевих органів самоврядування переглянути кількість заповідних зон і змінити статус заказника.
«У нас виникають труднощі з подолання шкідника: хвороба, яка поширюється з однієї частини лісу на іншу, не може бути локалізована, адже на окремих територіях не можна проводити санітарні вирубки, зачистки та інші види робіт, які зберегли б наші ліси, – звернувся до присутніх голова ОДА.
Натомість Тетяна Касіч похвалила волинських лісівників і зазначила, що саме на Волині вперше спробували провести облік шкідників, використавши для цього спеціальний польський феромон. Завдяки цьому з’ясували, що дерева уражає комплекс стовбурових шкідників.
На завершення семінару перед учасниками виступив Олександр Кватирко. Він розповів, що в останні три роки спостерігають стабільно негативну динаміку всихання деревостанів, які лісівники змушені зрубати. Якщо у 2014 році було таких було приблизно 1000 гектарів, то вже у 2016 – 1226 гектарів.
«За це нас критикували в облраді. Навіть були пропозиції звільнити керівництво лісівників, «бо багато рубають», – сказав Кватирко.
«Якщо зволікатимемо у боротьбі зі шкідниками, отримаємо мертвий ліс. Фінал у цієї історії один – вражений ліс всохне. При нейтралізації уражених дерев держава отримує в десять разів менше коштів, ніж при нейтралізації здорових дерев. Наша з вами активність, згуртовані дії та конструктивні рішення – це обличчя України перед державами сусідами», – зазначив він.
Зрештою, вирішили, що профільні управління звернуться до Державного агентства лісових ресурсів України щодо внесення змін в окремі законодавчі акти. Це дозволить вплинути на ситуацію та зменшити зону ураження. Депутати ж обласної ради розглянуть програму збереження лісів Волині, а лісівники підрахують, скільки коштів треба для проведення термінових заходів і заліснення постраждалих від шкідників ділянок.
Текст і фото – Андрій Петрушко.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook
3 Comments
Це відповідь Природи на Вашу злочинну недбалість
вирубуються здорові дерева і залишаються уражені
зрідженому лісу стало важко боротися
Дерева між собою “горять” – читали доповідь справжніх науковців ?
почитайте ось тут :
http://www.bbc.com/ukrainian/science/2015/12/151203_plants_underestimated_intelligen_sa
зверніть увагу на ось це:
“для експерименту, ми ушкодили дугласію – зірвали з неї голки і підселили шкідників-листовійок; тоді вона через мережу відправила сусідній жовтій сосні багато вуглецю.
Наскільки я розумію, дугласія знала, що помирає, і вирішила лишити вуглець у спадок сусідці, щоб він ще послужив грибам та усій місцевій екосистемі.”
тепер скажіть
як сосна має боротися коли Ви нахабно перериваєте життєво важливий зв’язок між деревами
вирубаними гектарами ?
Невже і без наукових пояснень не зрозуміло
що такого робити не можна.
Рано чи пізно Природа за все “віддячить”
Це відповідь Природи на Вашу злочинну недбалість
вирубуються здорові дерева і залишаються уражені
зрідженому лісу стало важко боротися
Дерева між собою “говорять” – читали доповідь справжніх науковців ?
почитайте ось тут :
http://www.bbc.com/ukrainian/science/2015/12/151203_plants_underestimated_intelligen_sa
зверніть увагу на ось це:
“для експерименту, ми ушкодили дугласію – зірвали з неї голки і підселили шкідників-листовійок; тоді вона через мережу відправила сусідній жовтій сосні багато вуглецю.
Наскільки я розумію, дугласія знала, що помирає, і вирішила лишити вуглець у спадок сусідці, щоб він ще послужив грибам та усій місцевій екосистемі.”
тепер скажіть
як сосна має боротися коли Ви нахабно перериваєте життєво важливий зв’язок між деревами
вирубаними гектарами ?
Невже і без наукових пояснень не зрозуміло
що такого робити не можна.
Рано чи пізно Природа за все “віддячить”
Тільки СУКИ чомусь ріжуть одні дуби і за кордон сунуть