У цій статті наведено дані про бойові втрати Української армії на Сході за увесь 2021 рік. Перелік не є остаточним, – пише Цензор.НЕТ.

Одна хвилина – зовсім небагато порівняно з цілим життям. Одна хвилина, витрачена на згадку полеглих на війні, нічого не коштує для живих і безцінна для мертвих. Саме тому серед привітань друзям, батькам, коханим, дітям та знайомим, приділіть декілька десятків секунд, щоб згадати тих, хто не дожив.

Згадайте їх. Морпіхів, десантників, танкістів, артилерію, розвідників та просту піхоту. Згадайте кулеметників, навідників, гранатометників, водіїв, парамедиків, снайперів, саперів, всіх тих, чиї життя утворили міцну стіну, за якою розташувався ворог.

Віддайте шану всім полеглим від самого першого дня війни. Згадайте всі хвилі мобілізації, згадайте прикордонників, пом’яніть хлопців із Донецької роти строковиків, яка у червні 2014-го втримала під контролем “Зеніт”, за який точилися важкі бої, згадайте добровольців, які рвонули на захист країни, не чекаючи офіційної повістки.

Згадайте тих, хто повернувся звідти каліками. Безруких, безногих, обпечених, зі страшними травмами, згадайте тих, хто повернувся зі скаліченими душами. Згадайте тих, хто помирав від поранень у шпиталях, кого не змогли врятувати лікарі, згадайте тих, кого врешті-решт добив посттравматичний стресовий розлад на мирній землі.

Подумайте про тих, хто й дотепер у полоні, й невідомо, чи живі вони на цей час. Згадайте тих, кого досі не знайшли. Згадайте тих, хто спочиває на Краснопіллі чи Кушугумі, серед безіменних реєстрових номерів переліку невстановлених 200-х.

Зупиніть на хвилинку святкування. Згадайте дітей, які ніколи вже не побачать батька. Вклоніться матерям, які водночас втратили увесь сенс життя, коли дізналися ту страшну звістку.

Й не забудьте подякувати полеглим солдатам 2021 року, котрі вже по той бік неба.

СІЧЕНЬ

1. Олег Віталійович Андрієнко народився 26.08.1983 року у Запоріжжі.

Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 37-го окремого мотопіхотного батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 11 січня вдень в районі селища Піски Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Поховали Олега Андрієнка 14 січня у Запоріжжі. У нього залишилися мати, брат, дружина та син.

2. Олександр Сергійович Отрєп’єв (позивний Пєв) народився 28.07.1992 року у селі Приют Єланецького району Миколаївської області. Мешкав у Львові, Кропивницькому та Миколаєві.

Старший матрос, навідник 1-го відділення 2-го взводу 2-ї роти батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Загинув 21 січня о 18.05 в районі селища Водяне Ясинуватського району Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером

Поховали Олександра Сергійовича Отрєп’єва 23 січня у рідному селі. У нього залишилися мати та брат.

3. Роман Васильович Дзюбенко народився 13.10.1994 року у селі Вільхове Станично-Луганського району Луганської області.

Молодший сержант, головний сержант – командир 1-го відділення 2-го взводу 2-ї мотопіхотної роти 22-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої мотопіхотної бригади.

Увечері 26 січня в районі села Новоолександрівка Попаснянського району Луганської області Роман Васильович зазнав вкрай важкого наскрізного поранення голови, завданого російським снайпером.

Похований 2 лютого у селі Вільхове. У нього залишились мати, брат, дружина та син.

ЛЮТИЙ

4. Дмитро Леонідович Власенко народився 19.08.1992 року у селі Грушівка Первомайського району Миколаївської області.

Старший матрос, старший стрілець 2-го відділення 2-го взводу десантно-штурмової роти 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Загинув 2 лютого в районі селища Шуми Бахмутського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером. Помер за годину після поранення, що виявилося не сумісним з життям.

Похований 4 лютого у Грушівці. У нього залишилися батьки.

5. Назарій Іванович Поліщук народився 18.10.1996 року у селі Вотилівка Лисянського району Черкаської області.

Старший солдат, старший механік-водій 1-го відділення 2-го взводу 6-ї роти 2-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 6 лютого о 16.55 в районі населеного пункту Новомихайлівка Мар’їнського району Донецької області від смертельних поранень, несумісних з життям, що зазнав внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої під час висування на взводний опорний пункт.

Похований 9 лютого у рідному селі. У нього залишилися батьки, три брати, сестра та донька.

6. Олексій Геннадійович Подвезенний народився 05.06.1997 року у селі Красний Деркул Станично-Луганського району Луганської області.

Солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор 3-го відділення 3-го взводу 6-ї роти 2-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 6 лютого о 16.55 в районі населеного пункту Новомихайлівка Мар’їнського району Донецької області від смертельних поранень, несумісних з життям, що зазнав внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої під час висування на взводний опорний пункт.

Похований 10 лютого у Красному Деркулі. У нього залишилися батьки та сестра.

7. Олександр Вікторович Глушко народився 11.02.1984 року у селі Рунівщина Полтавської області. З 2007 року мешкав у Полтаві.

Солдат, водій-електрик інженерно-саперного взводу 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади. Відкомандирований для виконання бойових завдань у зоні ООС у складі 59-ї ОМПБр.

Загинув 11 лютого близько 9.15 в районі селища міського типу Зайцеве Бахмутського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Поховали Олександра Глушка 13 лютого у рідному селі. У нього залишилися мати, сестра, дружина та двоє дітей.

8. Владислав Павлович Лященко народився 16.05.1996 року у Горлівці. З 2014 року мешкав у місті Кілія Одеської області.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника 2-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 11 лютого о 20.45 в районі села Новомихайлівка Мар’їнського району Донецької області від смертельного кульового поранення, що зазнав під час обстрілу нашого взводного опорного пункту російськими військами зі стрілецької зброї.

Похований 15 лютого у Кілії. У нього залишилася мати.

9. Олександр Володимирович Войтенко народився 30.04.1974 року у Полтаві. Мешкав у Кременчуці.

Капітан, командир взводу вогневої підтримки 1-ї роти 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади. Відкомандирований для виконання бойових завдань у зоні ООС у складі 59-ї ОМПБр.

Загинув 14 лютого близько 10.00 в районі селища Новолуганське Бахмутського району Донецької області внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої.

Похований 18 лютого у Кременчуці, на Алеї Героїв Свіштовського кладовища. У нього залишилися батьки, сестра, дружина та син.

10. В’ячеслав Сергійович Олексієнко (позивний Самурай) народився 17.04.1987 у місті Кременчук Полтавської області. Мешкав у селі Потоки Кременчуцького району та у Кременчуці.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-го взводу 1-ї роти 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади. Відкомандирований для виконання бойових завдань у зоні ООС у складі 59-ї ОМПБр.

Загинув 14 лютого близько 10.00 в районі селища Новолуганське Бахмутського району Донецької області внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої.

Поховали В’ячеслава Сергійовича 18 лютого у Кременчуці, на Алеї Героїв Свіштовського кладовища. У нього залишились мати, дружина та син.

11. Дмитро Олегович Мироненко народився 31.03.1994 року у Харкові.

Старший солдат, старший стрілець 1-го взводу 1-ї роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади.

Загинув 14 лютого близько 10.00 в районі селища Новолуганське Бахмутського району Донецької області внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої.

Похований 17 лютого на Алеї Слави Харківського кладовища №18. У нього залишилися мати та сестра.

12. Сергій Сігітасович Петраускас (позивний Ящур) народився 18.12.1977 року у місті Ічня Чернігівської області. Мешкав у селі Більмачівка Ічнянського району.

Старший солдат, старший стрілець 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 22 лютого в районі міста Авдіївка Донецької області від смертельних поранень, що зазнав внаслідок гранатометного обстрілу наших позицій.

Похований 24 лютого в Ічні. У нього залишилися мати, брат, сестра, дружина та троє дітей.

13. Дмитро Романович Сардак народився 11.06.1986 року в Одесі.

Сержант, старший оператор-навідник 59-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 23 лютого о 06.20 в районі селища міського типу Зайцеве Бахмутського району Донецької області внаслідок смертельного осколкового поранення, що зазнав під час гранатометного обстрілу наших позицій.

Похований 26 лютого в Одесі. У нього залишилися брат, сестра та дружина.

14. Сергій Олександрович Моісєєнко народився 17.12.1988 року у Херсоні.

Старший матрос, командир бойової машини-командир 3-го відділення 1-го взводу 1-ї роти 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Загинув 28 лютого о 22.50 в районі села Пищевик Волноваського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 3 березня у Херсоні. У нього залишилися цивільна дружина та донька.

БЕРЕЗЕНЬ

15. Володимир Володимирович Онопрієнко народився 25.05.1977 року у селищі міського типу Драбів Черкаської області.

Старший солдат, командир бойової машини-командир відділення 24-го окремого штурмового батальйону “Айдар” 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 10 березня в районі села Старогнатівка Бойківського району Донецької області внаслідок смертельного поранення, що зазнав під обстрілу наших позицій з російських військ.

Похований 13 березня у Драбові. У нього залишилися мати, дружина та донька.

16. Олександр Валентинович Пекур народився 17.11.1990 року у селі Гурівщина Бучанського району Київської області.

Старший солдат, номер обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 54-го окремого розвідувального батальйону.

Загинув 12 березня близько 20.00 в районі міста Мар’їнка Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 16 березня у рідному селі. У нього залишилися мати та брат.

17. Віктор Степанович Пасєка народився 08.06.1965 року у селі Мончинці Красилівського району Хмельницької області. Мешкав у Хмельницькому.

Молодший сержант, командир бойової машини-командир 2-го відділення 3-го взводу 2-ї роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 18 березня о 12.10 в районі селища міського типу Південне Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, що зазнав під час обстрілу позицій ЗСУ російськими військами з боку окупованої Горлівки.

Поховали Віктора Пасєку 21 березня у Хмельницькому. У нього залишилися донька та двоє онуків.

18. Андрій Володимирович Грабар (позивні Мамай, Танчик) народився 14.09.1995 року у Миколаєві.

Молодший сержант, командир бойової машини-командир відділення батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Загинув 19 березня в районі селища Водяне Волноваського району Донецької області внаслідок смертельних поранень, що зазнав під час мінометного та гранатометного обстрілу наших позицій з боку російських військ.

Похований 6 квітня у Миколаєві. У нього залишилась дружина.

19. Кирило Сергійович Биковський народився 17.05.1992 року у Кропивницькому.

Солдат, навідник 1-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 20 березня о 15.15 в районі населеного пункту Шуми Торецької міськради Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, що дістав під час обстрілу позицій ЗСУ зі стрілецької зброї.

Похований 24 березня у Кропивницькому. У нього залишилися мати, дві сестри та син.

20. Сергій Васильович Коваль народився 30.08.1977 року у селі Рихта Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Мешкав у Кам’янці-Подільському.

Підполковник, командир загону пошуку та знешкодження саморобних вибухових пристроїв 143-го центру розмінування.

Загинув 26 березня в районі населеного пункту Шуми Донецької області внаслідок смертельних поранень, що дістав під час обстрілу позицій ЗСУ з мінометів та стрілецької зброї.

Поховали Сергія Коваля 29 березня у Кам’янці-Подільському. У нього залишилися дружина, син та донька.

21. Сергій Михайлович Барнич народився 11.01.1974 року у місті Калуш Івано-Франківської області.

Старший сержант, начальник інженерної служби – командир інженерно-саперного взводу 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 26 березня в районі населеного пункту Шуми Донецької області внаслідок смертельних поранень, що дістав під час обстрілу позицій ЗСУ з мінометів та стрілецької зброї.

Похований 30 березня у Калуші. У нього залишилися батьки.

22. Максим Олександрович Абрамович народився 17.03.1994 року у місті Дубровиця Рівненської області.

Старший сержант, головний сержант 1-го взводу 3-ї роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 26 березня в районі населеного пункту Шуми Донецької області внаслідок смертельних поранень, що дістав під час обстрілу позицій ЗСУ з мінометів та стрілецької зброї.

Похований 30 березня у Дубровиці. У нього залишилася мати.

23. Сергій Валерійович Гайченко народився 09.09.1993 року у селі Михайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Старший солдат, командир бойової машини-командир відділення 1-го взводу 3-ї роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 26 березня в районі населеного пункту Шуми Донецької області внаслідок смертельних поранень, що дістав під час обстрілу позицій ЗСУ з мінометів та стрілецької зброї.

Похований 30 березня у рідному селі. У нього залишилися батьки та брат.

КВІТЕНЬ

24. Сергій Олексійович Сулима (позивний Хой) народився 09.10.1980 року у Луцьку. Мешкав у селі Височанка Галицького району Івано-Франківської області.

Сержант, головний сержант 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 3 квітня в районі населеного пункту Шуми Торецької міськради Донецької області внаслідок смертельних поранень, що зазнав під час підриву на невідомому вибуховому пристрої.

Похований 7 квітня на Алеї слави кладовища у селі Гаразджа. У нього залишилися мати та сестра.

25. Ігор Миколайович Байтала народився 19.05.1995 року у місті Жидачів Львівської області.

Солдат, військовослужбовець розвідувального взводу 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 3 квітня увечері в районі селища Новгородське Торецької міськради Донецької області. 6 квітня на КПВВ “Мар’їнка” його тіло було передане українській стороні представниками російсько-окупаційних військ.

Похований 10 квітня у Жидачеві. У нього залишилися батьки, дві сестри та брат.

26. Владислав Анатолійович Мороз народився 14.07.1997 року у селі Халаїдове Уманського району Черкаської області. Мешкав у селі Данилівка Васильківського району Київської області.

Солдат, навідник 7-ї роти 3-го батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 5 квітня о 19.55 у Донецькій області в районі позиції “Зеніт” внаслідок снайперського вогню, що вівся з боку тимчасово окупованого села Спартак.

Похований 9 квітня у Халаїдовому. У нього залишилися батьки та сестра.

27. Віктор Васильович Гелебрант народився 23.01.1972 року у селі Неліпино Свалявського району Закарпатської області. Мешкав у місті Краснокутськ Харківської області.

Молодший сержант, командир відділення-командир бойової машини 1-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 5 квітня о 21.45 в районі населеного пункту Золоте-4 Луганської області внаслідок снайперського вогню, що вівся з боку тимчасово окупованого населеного пункту Золоте-5.

Поховали Віктора Гелебранта 9 квітня у Краснокутську. У нього залишилися батьки, дружина, син, а також дві доньки від попередніх шлюбів.

28. Максим Сергійович Стеблянко народився 24.01.1998 року у місті Лебедин Сумської області.

Солдат, водій кулеметного взводу механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади.

Загинув 6 квітня о 9.30 в районі села Степне Мар’їнського району Донецької області внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої армійської вантажівки, якою він керував.

Поховали Максима Стеблянка 10 квітня у Лебедині. У нього залишилися батьки, троє братів та сестра.

29. Володимир Віталійович Шпак народився 13.03.1984 року у Чернігові.

Старший лейтенант, командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки 13-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 6 квітня о 10.55 в районі селища Невельське Ясинуватського району Донецької області від смертельних осколкових поранень, що дістав під час артилерійського обстрілу наших позицій з протитанкових гармат.

Похований 8 квітня на Алеї Героїв Чернігівського кладовища “Яцеве”. У нього залишилися батьки.

30. Денис Павлович Юшко народився 31.05.1998 року у селі Новобогданівка Миколаївського району Миколаївської області. Мешкав у Миколаєві.

Матрос, номер обслуги мінометного взводу роти вогневої підтримки батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Загинув 8 квітня о 02.40 в районі селища Водяне Волноваського району Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 12 квітня у рідному селі. У нього залишилися цивільна дружина та син.

31. Андрій Сергійович Теперик народився 30.01.1997 року у селі Мартове Печенізького району Харківської області.

Старший солдат, стрілець-снайпер 1-го взводу 2-ї роти 1-го батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.

10 квітня він був смертельно поранений російським снайпером, який вів вогонь з напрямку тимчасово окупованого населеного пункту Золоте-5 Сєвєродонецького району Луганської області. Помер о 23.15 під час евакуації.

Похований 14 квітня у Мартовому. У нього залишилися батьки та сестра.

32. Ярослав Васильович Карлійчук (позивний Малий) народився 07.08.1996 року у селі Черепківці Глибоцького району Чернівецької області. Мешкав у селі Очаківське Голопристанського району Херсонської області.

Старший солдат, навідник-оператор 3-ї роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 12 квітня в районі населеного пункту Шуми Торецької міськради Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, що дістав під час обстрілу наших позицій російськими військами.

Поховали Ярослава Карлійчука 16 квітня у Черепківцях. У нього залишилися мати, троє сестер, дружина та син.

33. Олексій Юрійович Мамчій народився 27.06.1980 року у Чернівцях. До 13 років жив та навчався в Узбекистані, після чого повернувся до Чернівців.

Старший солдат, старший водій зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

13 квітня о 04.45 ранку в районі населеного пункту Північне Торецької міськради Донецької області з ворожого безпілотного літального апарату на наші позиції було скинуто заборонені протипіхотні міни ПОМ-2, внаслідок вибуху яких Олексій Мамчій зазнав чисельних осколкових поранень. Його негайно було евакуйовано до лікарні міста Торецьк, де близько 05.45 він помер в реанімаційному відділенні.

Похований 16 квітня на Алеї Слави міського кладовища у Чернівцях. У нього залишилися батьки, брат, донька та дружина.

34. Давид (Дато) Мурманович Шартава народився у місті Тбілісі (Грузія). З 2016 року мешкав в Україні.

Старший солдат, старший стрілець 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 18 квітня в районі села Водяне Волноваського району Донецької області внаслідок смертельного осколкового поранення, що дістав під час обстрілу позицій ЗСУ з автоматичних гранатометів.

Після прощання 21 квітня у Києві тіло загиблого військовослужбовця було доправлено до Тбілісі, де відбулося поховання. У нього залишилися мати, сестра та двоє синів.

35. Олександр Анатолійович Луцик народився 18.05.1982 року у селі Годомичі Колківської об’єднаної територіальної громади Волинської області.

Солдат, оператор-розвідник взводу управління 2-го протитанкового взводу 2-ї батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 22 квітня об 11.30 в районі населеного пункту Шуми Торецької міськради Донецької області внаслідок смертельного осколкового поранення, що дістав в результаті обстрілу позицій ЗСУ з протитанкового ракетного комплексу.

Похований 25 квітня у Годомичах. У нього залишилися брат та сестра.

36. Іван Іванович Ковальовський (позивний Африка) народився 18.02.1973 у селі Колінки Городенківського району Івано-Франківської області. Мешкав у селі Миколаївка Дніпропетровської області.

Солдат, військовослужбовець розвідувального підрозділу 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 26 квітня в районі селища Опитне Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 28 квітня у Миколаївці. У нього залишилися дружина та двоє дітей.

37. Роман Володимирович Гуляк народився 07.10.1990 року у місті Волочиськ Хмельницької області.

Старший сержант, головний сержант взводу 1-го батальйону 14-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 27 квітня о 12.30 на ділянці між селами Оріхове та Новотошківське Луганської області внаслідок підриву військової вантажівки “ГАЗ-66” на невстановленому вибуховому пристрої.

Похований 30 квітня у Волочиську. У нього залишилися мати.

ТРАВЕНЬ

38. Дмитро Іванович Товчигречка народився 28.02.1984 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Старший солдат, механік-водій 3-го відділення 1-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 6 травня в районі населеного пункту Новотроїцьке Донецької області внаслідок численних осколкових поранень, що дістав під час гранатометного обстрілу позицій ЗСУ російськими військами.

Похований 10 травня на Алеї Слави кладовища “Північне” у Кривому Розі. У нього залишилися мати, дружина та двоє дітей.

39. Сергій Олександрович Коробцов народився 02.07.1998 року у місті Коростень Житомирської області.

Солдат, розвідник 3-го відділення 2-го взводу розвідувальної роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 6 травня в районі селища Піски Ясинуватського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 9 травня у селі Ушомир Коростенського району. У нього залишилися мати, брат, сестра, дружина та син.

40. Юрій Леонідович Опришко (позивний Боня) народився 12.11.1978 року у селі Ялинці Кременчуцького району Полтавської області.

Молодший сержант, головний сержант штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону “Айдар” 53-ї окремої механізованої бригади.

9 квітня в районі села Старогнатівка Бойківського району Донецької області Юрія Леонідовича було важко поранено у голову. Його терміново доправили до шпиталю у Маріуполі, згодом перевезли до Львова, він переніс декілька складних операцій, але зусилля лікарів виявилися марними й 7 травня вранці він помер у військово-медичному клінічному центрі Західного регіону.

Похований 10 травня у рідному селі. У нього залишилися мати, дружина та двоє дітей.

41. Віктор Анатолійович Городніченко народився 19.02.1996 року у селищі міського типу Ромодан Миргородського району Полтавської області.

Старший солдат, старший навідник 2-го гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 3-ї десантно-штурмової роти 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади.

28 квітня близько 22.00 в районі селища Зайцеве Бахмутського району Донецької області він зазнав вкрай важкого кульового поранення, завданого російським снайпером. Спочатку його було евакуйовано до Бахмутської лікарні, а згодом – до військово-медичного клінічного центру Північного регіону у Харкові, де він помер 8 травня після численних операцій.

Похований 12 травня на Алеї Героїв у Миргороді. У нього залишилися мати, брат, дружина та донька.

42. Павло Сергійович Колесник народився 23.03.1982 року у селі Нове Чернігівської області.

Сержант, старший водій 1-го відділення 3-го взводу 2-ї роти 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 13 травня о 18.10 у Донецькій області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 16 травня у рідному селі. У нього залишилися дружина та донька.

43. Максим Миколайович Польовий народився 18.12.1984 року у селі Юхимівці Хмельницького району Хмельницької області.

Майор, заступник командира 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 27 травня в районі селища міського типу Новотошківське Попаснянського Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 30 травня в Наркевичах. У нього залишилися батьки, брат, дружина та двоє дітей.

ЧЕРВЕНЬ

44. Роман Олександрович Кубишкін (позивний Санич) народився 29.06.1974 року у місті Орел (РФ). З січня 1977 року мешкав у місті Дубно Рівненської області, а потім переїхав до міста Охтирка Сумської області, де у нього була сім’я. Після розлучення повернувся на Рівненщину.

Доброволець, артилерист 11-го батальйону Добровольчого Українського Корпусу “Правий Сектор”.

22 лютого 2015 року в районі селища Піски Донецької області він зазнав вкрай важкого поранення: під час артилерійського обстрілу втратив половину черепа. Одразу після поранення Романа, як 200-го, доправили до моргу, де випадково хтось з лікарів приклав руку до його тіла та відчув слабкий пульс. Негайно його перевезли до лікарні Красноармійська (зараз – Покровськ), звідки літаком транспортували до лікарні імені Мечникова, де він пробув три місяці, після чого лікарі, які зробили все, що змогли, віддали його матері.

Волонтери України звернулися до лікарняних закладів України з проханням прийняти до себе Романа. Вісімнадцять закладів відмовили, мовляв “це вже не жилець”. Дала згоду лише приватна клініка у Броварах, у якій Роман провів наступні п’ятнадцять місяців. На цьому перелік медичних закладів не скінчився – потім його перевезли до Київського військового госпіталю. Останнім притулком Романа стала Клевань, де розташований Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни, де він помер 2 червня увечері.

Похований 4 червня у місті Дубно. У нього залишилися мати та син.

45. Володимир Володимирович Бєлов (позивний Миротворець) народився 28.07.1984 року у місті Шевченко Мангишлакської області (Казахстан). З 1993 року мешкав у селі Забір’я Фастівського району Київської області.

Старшина, головний сержант роти вогневої підтримки 2-го батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 11 червня близько 15.45 в районі населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області внаслідок смертельних осколкових поранень, що дістав під час гранатометного обстрілу позицій ЗСУ російськими військами.

Похований 14 червня у Забір’ї. У нього залишилися батько, брат та сестра.

46. Андрій Миколайович Гонар народився 14.08.1969 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Старший солдат, старший водій 2-ї роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 26 червня близько 05.30 в районі селища Піски Ясинуватського району Донецької області внаслідок смертельного осколкового поранення, що дістав під час мінометного обстрілу позицій ЗСУ російськими військами.

Похований 30 червня у Кривому Розі. У нього залишилися батько, сестра, дві доньки та син.

ЛИПЕНЬ

47. Юрій Васильович Письменний (позивний Феофан) народився 04.03.1962 року у Придніпровську Дніпропетровської області (на той час – окреме місто, з 1977 року входить до складу міста Дніпро).

Капітан медичної служби, начальник медичного пункту 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.

4 липня близько 14.00 в районі міста Гранітне Донецької області він зазнав осколкового поранення під час обстрілу позицій ЗСУ російськими військами, його негайно було доправлено до шпиталю у Маріуполі, де він помер під час операції (не витримало серце).

Похований 7 липня у селі Старі Кодаки Дніпропетровської області. У нього залишилися дружина, син та донька.

48. Богдан Віталійович Бродовський народився 17.04.1984 року у місті Гайсин Вінницької області. Разом із дружиною та дітьми мешкав у селі Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області.

Майор, заступник начальника тилу логістики 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 5 липня в районі селища Чермалик Волноваського району Донецької області внаслідок смертельних поранень, що дістав під час прямого влучання протитанкової керованої ракети в автівку ЗСУ.

Похований 8 липня у Вільному. У нього залишилися мати, брат, дружина та четверо дітей.

49. Євгеній Олександрович Курасов народився 11.06.1997 року у селі Локня Сумського району Сумської області.

Сержант, заступник командира бойової машини – навідник-оператор 15-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 8 липня близько 22.15 в районі селища Піски Ясинуватського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 11 липня у рідному селі. У нього залишилися батьки, брат, сестра, дружина та донька.

50. Володимир Богданович Яськів народився 29.07.1977 року у селищі міського типу Великі Бірки Тернопільської області.

Старший солдат, старший стрілець 1-го відділення 1-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 9 липня в районі міста Золоте Сєвєродонецького району Луганської області від смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 14 липня у Великих Бірках. У нього залишилися мати, син та донька.

51. Андрій Левонтійович Бєляєв (позивний Бєлий) народився 17.07.1982 року у місті Нікополь Дніпропетровської області.

Головний сержант, старшина роти 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 13 липня о 17.30 в районі села Причепилівка Новоайдарського району Луганської області внаслідок смертельних осколкових поранень, що зазнав під час артилерійського обстрілу позицій ЗСУ російськими військами.

Похований 19 липня у Нікополі. У нього залишились мати та троє дітей.

52. Олександр Олександрович Горбенко народився 07.03.1992 року у Кривому Розі Дніпропетровської області.

Солдат, старший стрілець 1-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

15 липня в районі селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області, близько 21.10 Олександр Горбенко, перебуваючи на бойовому чергуванні, потрапив під щільний мінометний обстріл. Внаслідок влучання міни у цивільну будівлю його відкинуло вибуховою хвилею та спричинило загоряння одягу. Він зазнав важких поранень: закрита ЧМТ, вибухова травма, струс головного мозку ,шок 2-го ступеня та термічні опіки 40% тіла.

Негайно його було евакуйовано до лікарні Торецька, а потім доправлено до опікового центру лікарні швидкої медичної допомоги у Харкові, у якому від отриманих травм він помер вранці 19 липня.

Похований 21 липня у Кривому Розі. У нього залишилися мати та донька.

53. Дмитро Володимирович Сивоконь народився 14.09.1982 року у місті Молочанськ Пологівського Запорізької області. Мешкав у місті Скадовськ Херсонської області.

Старший лейтенант, командир взводу (тимчасово виконував обов’язки командира роти) 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

13 липня увечері в районі села Причепилівка Новоайдарського району Луганської області Дмитро Володимирович зазнав вкрай важких поранень внаслідок артилерійського обстрілу позицій ЗСУ російськими військами. Його було доправлено до Харківського військового шпиталю, де 10 днів він боровся за своє життя. Переніс декілька операцій, проте поранення були надважкими: пневмоторакс, осколки в легенях, уражені нирки, осколкові ураження шиї та ніг. Лікарі ввели його у штучну кому. 23 липня від отриманих поранень він помер.

Похований 27 липня на Алеї Героїв у Скадовську. У нього залишилися батьки, дружина та троє дітей.

СЕРПЕНЬ

54. Ярослав Володимирович Семеняка народився 01.10.1989 року у селі Калинівка Конотопського району Сумської області.

Молодший сержант, начальник польової лазні 58-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 7 серпня в районі селища Піски Ясинуватського району Донецької області внаслідок обстрілу з протитанкового ракетного комплексу автокрану, що був наданий місцевим мешканцям для допомоги відновлення інфраструктури.

Похований 10 серпня у Калинівці. У нього залишились батько та цивільна дружина.

55. Олексій Петрович Кайданович (позивний Кардан) народився 09.01.1991 року у селі Федорівка Новоград-Волинського району Житомирської області. Мешкав у Новограді-Волинському.

Старший солдат, старший водій мінометного взводу роти вогневої підтримки 54-го окремого розвідувального батальйону.

10 серпня близько 14.15 в районі міста Мар’їнка Донецької області військова автівка ЗСУ була обстріляна російськими військами з протитанкового ракетного комплексу. Олексій Петрович був на місці водія та прийняв увесь удар на себе. Від отриманих поранень помер у шпиталі того самого дня.

Похований 13 серпня у Федорівці. У нього залишились батьки, брат, сестра, дружина та двоє дітей.

56. Артем Львович Мазур (позивний Тьома) народився 28.03.1995 року у селі Новоселівка (на той час – Комінтерн) Олександрійського району Кіровоградської області. Останнім часом мешкав у селі Веселе того самого району.

Старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор 1-го відділення 3-го взводу 4-ї роти 2-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 16 серпня о 21.35 в районі села Новомихайлівка Мар’їнського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 19 серпня у Новоселівці. У нього залишилися мати та дружина.

57. Василь Степанович Островський народився 21.07.1980 року у селі Сороки-Львівські Львівського району Львівської області. Мешкав у Львові.

Старший солдат, командир 3-го відділення 2-го взводу 1-ї роти мотопіхотного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 19 серпня о 04.10 в районі села Новоалександрівка Попаснянського району Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Поховали Василя Островського 21 серпня у рідному селі. У нього залишилися батьки та син.

58. Юрій Олександрович Михайлов народився 14.02.2000 року у Миколаєві.

Лейтенант, командир 3-го взводу 8-ї роти 3-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 22 серпня о 15.25 в районі міста Мар’їнка Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 25 серпня на Алеї Слави Миколаєва. Сирота, у нього залишилася лише бабуся.

59. Олександр Васильович Аксьонов народився 22.09.1982 року у Борисполі.

Молодший сержант, оператор 1-го відділення радіорозвідки взводу радіорозвідки розвідувальної роти 28-ї окремої механізованої бригади (прикомандирований з посади командира відділення снайперів взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки 131-го окремого розвідувального батальйону).

Загинув 23 серпня близько 19.00 в районі міста Мар’їнка Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 26 серпня у Борисполі. У нього залишилась мати.

60. В’ячеслав Павлович Пітько народився 22.12.1972 року у місті Кам’янське Дніпропетровської області.

Старший сержант, командир відділення 74-го окремого розвідувального батальйону.

Загинув 24 серпня в районі села Новомихайлівка Мар’їнського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, що дістав під час бою з російськими військами.

Похований 27 серпня на Алеї Героїв Кам’янського. У нього залишилися мати, брат, дружина та донька.

61. Андрій Вікторович Вискребець народився 28.04.1982 року у Запоріжжі.

Старший солдат, оператор протитанкового взводу роти вогневої підтримки 74-го окремого розвідувального батальйону.

Загинув 27 серпня в районі села Славне Мар’їнського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Похований 30 серпня у Запоріжжі. У нього залишилися сестра, дружина та двоє дітей.

62. Олександр Петрович Петраківський (позивний Фартовий) народився 04.06.1988 року у Житомирі у родині військових.

Полковник (посмертно), командир роти 8-го полку спеціального призначення Сил спеціальних операцій ЗСУ.

20.07.2014 року він був капітаном, командиром розвідувальної групи Сил спеціального призначення ОК “Північ” . Під час  забезпечення безпечного проходження колони техніки ЗСУ та бійців батальйону “Айдар” до Луганського аеропорту в районі міста Щастя було виявлено засідку. Група Олександра Петраківського вступила в бойове зіткнення, у якому він зазнав важкого поранення голови.

Після перебування у декількох медичних закладах в Україні та за кордоном Олександр Петраківський помер 29 серпня цього року.

Похований 2 вересня у Хмельницькому. У нього залишилися батьки, сестра, дружина та донька.

63. Роман Андрійович Задорожний народився 09.06.1994 року у селищі міського типу Добротвір Кам’яно-Бузького району Львівської області.

Старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор 2-го відділення 3-го взводу 7-ї роти 3-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 30 серпня близько 19.00 в районі села Новозванівка Попаснянського району Луганської області внаслідок смертельних осколкових поранень, що дістав під час обстрілу наших позицій з протитанкового ракетного комплексу. Помер під час евакуації.

Похований 2 вересня у Добротворі. У нього залишилися мати, брати, сестри, цивільна дружина та син.

ВЕРЕСЕНЬ

64. Олексій Валентинович Куленко народився 30.03.1985 року у селі Орлове Голованівського району Кіровоградської області. Мешкав у селі Покотилове.

Старший солдат, старший стрілець 1-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 11 вересня близько 18.45 в районі села Причепилівка Новоайдарського району Луганської області внаслідок смертельних осколкових поранень, що дістав під час мінометного обстрілу позицій ЗСУ.

Похований 15 вересня у селі Орлове. У нього залишилися батько, брат та троє дітей.

65. Денис Сергійович Герман (позивний Йожик) народився 29.09.1989 року у Запоріжжі.

Солдат, навідник роти глибинної розвідки 74-го окремого розвідувального батальйону.

Загинув 11 вересня близько 03.00 в районі села Новогнатівка Волноваського району Донецької області внаслідок смертельних осколкових поранень, що дістав під артилерійського обстрілу позицій ЗСУ російськими військами.

Похований 14 вересня у Запоріжжі. У нього залишилися батьки та сестра.

66. Артур Володимирович Голуб народився 13.04.1994 року у місті Малин Коростенського району Житомирської області.

Матрос, навідник 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Загинув 12 вересня на околицях селища Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області внаслідок прямого влучання протитанкової керованої ракети у військову вантажівку Збройних Сил України.

Похований 14 вересня у Малині. У нього залишилися мати та дитина.

67. Дем’ян Петрович Данилів народився 12.08.1997 року у селі Рудники Стрийського району Львівської області у багатодітній родині.

Старший солдат, навідник 1-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 13 вересня близько 23.10 в районі села Причепилівка Новоайдарського району Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення голови, отриманого під час обстрілу позицій ЗСУ російськими військами зі стрілецької зброї та великокаліберних кулеметів.

Поховали Дем’яна Даниліва 18 вересня у рідному селі. У нього залишилися мати, троє братів та дві сестри.

68. Віктор Михайлович Молостов народився 13.12.1971 року у місті Похвістневе Самарської області (РФ). З 1987 року мешкав у селі Новоолександрівка Красноградського району Харківської області.

Старший солдат, командир бойової машини – командир відділення 1-ї роти 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 26 вересня о 14.15 в районі внаслідок смертельного осколкового поранення, що зазнав під час підриву на невстановленому вибуховому пристрої.

Похований 29 вересня у Новоолександрівці. У нього залишилися дружина та двоє дітей.

69. Олексій Володимирович Стрижак народився у 1982 році у Криворізькому районі Дніпропетровської області. Мешкав у місті Зеленодольськ.

Молодший сержант, бойовий медик 1-ї роти 1-го батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади.

Загинув 30 вересня в районі села Кам’янка Донецької області внаслідок смертельних осколкових поранень, що дістав під час артилерійського обстрілу позицій ЗСУ.

Похований 2 жовтня у Зеленодольську.

ЖОВТЕНЬ

70. Георгій Журович Халіков народився 24.03.1970 року у селищі міського типу Березине Болградського району Одеської області. Мешкав у селі Тищенки Шишацького району Полтавської області.

Майстер-сержант, головний сержант 8-ї роти 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 26 жовтня в районі села Гранітне Бойківського району Донецької області внаслідок смертельного осколкового поранення, що дістав під час артилерійського обстрілу позицій ЗСУ російськими військами.

Похований 29 жовтня у Березиному. У нього залишилося троє синів.

71. Віктор Анатолійович Рачугін народився 31.01.1985 року у Запоріжжі.

Старший солдат, старший оператор відділення протитанкового взводу механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади.

Загинув 27 жовтня в районі селища міського типу Новотошківське Попаснянського району Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення, що дістав під час обстрілу позицій ЗСУ російськими військами зі стрілецької зброї.

Похований 30 жовтня на цвинтарі святого Миколая у Запоріжжі. У нього залишилися мати, сестра та син.

ЛИСТОПАД

72. Сергій Валерійович Єлисєєв (позивний Лютий) народився 17.01.1990 року. Мешкав у Дніпрі.

Сержант, командир бойової машини-командир відділення 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 2 листопада вночі в районі села Павлопіль Волноваського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 5 листопада на Алеї Героїв Краснопільського кладовища у Дніпрі. У нього залишилися батьки, дружина та син.

73. Віталій Миколайович Павлисько (позивний Охотнік) народився 29.11.1973 року у місті Яворів Львівської області.

Головний сержант, сержант із матеріального забезпечення 7-ї роти 3-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 7 листопада о 14.05 в районі села Новозванівка Попаснянського району Луганської області від смертельного осколкового поранення, що зазнав під час обстрілу позицій ЗСУ російськими військами зі 120-мм мінометів.

Похований 11 листопада у Яворові. У нього залишилися батьки, дружина, син та донька.

74. Руслан Халилович Прусов народився 02.01.1977 року у місті Болград Одеської області. Мешкав у Миколаєві.

Підполковник, заступник командира бригади з повітряно-десантної підготовки 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув 12 листопада в районі села Нижньотепле Станично-Луганського району Луганської області внаслідок смертельних поранень, що дістав під час підриву автівки на невстановленому вибуховому пристрої.

Похований 14 листопада на Алеї Слави Мішковського кладовища Миколаєва. У нього залишилися дружина та донька.

75. Вадим Вікторович Федосєєв народився 01.10.1970 року у селі Бурилове Кривоозерського району Миколаївської області. Мешкав у Миколаєві.

Майстер-сержант, командир ремонтного взводу ремонтної роти 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув 12 листопада в районі села Нижньотепле Станично-Луганського району Луганської області внаслідок смертельних поранень, що дістав під час підриву автівки на невстановленому вибуховому пристрої.

Похований 14 листопада на Алеї Слави Мішковського кладовища Миколаєва. У нього залишилися дружина та син.

76. Уберт Валерійович Мрачковський народився 12.07.1988 року у Хмельницькому.

Старший солдат, старший розвідник-снайпер 8-го окремого полку сил спеціального призначення Сил спеціальних операцій ЗС України.

Загинув 19 листопада у зоні проведення Операції Об’єднаних Сил у Луганській області внаслідок смертельного кульового поранення, що дістав під час обстрілу позицій ЗСУ російськими військами.

Похований 22 листопада на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове у Хмельницькому. У нього залишилися брат, дружина та двоє дітей.

77. Алхаслі Алі Наіб огли народився 22.01.1992 року у місті Баку (Азейбарджан). Мешкав у Харкові.

Старший солдат, старший оператор 2-го відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.

26 листопада о 15.50 в районі села Новомихайлівка Мар’їнського району Донецької області, під час обстрілу позицій ЗСУ зі стрілецької зброї, чоловік зазнав важкого кульового поранення, о 16.15 було розпочато евакуацію до медичної роти, під час якої він помер.

Прощання із загиблим військовослужбовцем відбулося 30 листопада у Харкові. У нього залишилися мати та сестра.

ГРУДЕНЬ

78. Валерій Євгенович Геровкін (позивний Гера) народився 21.07.1999 року у місті Краматорськ Донецької області.

Призваний за контрактом Краматорським ТЦК та СП 18.09.2020 року.

Солдат, гранатометник 3-го відділення 1-го взводу 2-ї роти 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.

Це була перша його ротація до зони бойових дій, і за день до своєї загибелі Валерій потрапив у об’єктив відеокамери військових кореспондентів видання Gazeta.ua, коли ті знімали репортаж з передової. Відео та повний матеріал можна подивитись тут .

Загинув 1 грудня о 21.50 в районі селища міського типу Новотроїцьке Волноваського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 4 грудня у Краматорську. У нього залишилися батьки.

79. Станіслав Олександрович Запорожець (позивний Румун) народився 12.05.1991 року у місті Новодружеськ Лисичанської міськради Луганської області.

03.04.2019 року призваний за контрактом Лисичанським МВК у Луганській області.

Старший солдат, старший розвідник-радіотелефоніст розвідувальної роти 74-го окремого розвідувального батальйону.

Загинув 16 грудня в районі села Павлопіль Волноваського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого російським снайпером.

Похований 20 грудня у Новодружеську. У нього залишилися мати та брат.

80. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). Загинув 31 грудня у зоні ООС. Источник: https://censor.net/ru/r3307984