Оголосили список претендентів на Міжнародну премію імені Івана Франка 2019 року. Нагородою відзначать науковців у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Серед них – і волинянин Віктор Давидюк.

Цьогоріч на здобуття премії подали 27 наукових праць. За перемогу змагатимуться вчені з України, Канади, Італії, Польщі та Сербії. В умовах російської агресії до участі в конкурсі не допускали роботи з РФ. Про це пише “Газета”.

У номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” представлено 10 наукових досліджень:

1. Вадим Ададуров – монографія “Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона” Т.1, (Україна);

2. Вадим Ададуров – монографія “Наполеоніда” на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століття” (Україна);

3. Віктор Гаркавко – “Про хліб наш насущний наука” (Україна);

4. Іоанна Ґетка – монографія “На зорі модерності. Руськомовне василіянське книгодрукування XVIII століття (Польща);

5. Богдан Гудь – монографія “Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ-першій половині ХХ ст.” (Україна);

6. Богдан М. Пунько – посібник “Міжнародний бізнес” (Україна);

7. Богдан М. Пунько – монографія “Антифілософія політики” (Україна);

8. Володимир Сергійчук – монографія “Голодомор 1932-1933 років як геноцид українства” (Україна);

9. Ірина Чугаєва – монографія “Чернігівське літописання ХІ–ХІІІ ст.: історіографічний міф чи історичне джерело?” (Україна);

10. Авторський колектив під керівництвом Володимира Голіни – монографія “Громадськість у запобіганні і протидії злочинності: вітчизняний та міжнародний досвід” (Україна).

У номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” представлено 17 наукових досліджень:

1. Марія Грація Бартоліні – монографія “Пізнай самого себе”. Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди (Італія);

2. Сергій Біленький – монографія “Imperial Urbanism in the Borderlands” (Канада);

3. Галина Волощук – монографія “Художнє мислення Уляни Краченко” (Україна);

4. Світлана Гірняк – монографія “Соціолект галицької інтелігенції у формуванні норм української літературної мови (кінець ХІХ – початок ХХ століття)” (Україна);

5. Віктор Давидюк – монографія “Зачароване Полісся” (Україна);

6. Степан Давимука та Лариса Купчинська – “Український книжковий знак ХІХ-ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки: у 3-х т.” (Україна);

7. Ганна Дидик-Меуш – монографія “Комбінаторика в українській мові XVI-XVII ст. Теорія. Практика. Словник” (Україна);

8. Олександр Панченко – монографія “Український демократичний націоналізм в минулому, дії, персоналіях та історичній перспективі. – Постаті і портрети: ЗП (Середовище) УГВР – ОУН за кордоном. Нариси, статті, рефлексії, есе” (Україна);

9. Роман Радович – монографія “Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси” (Україна);

10. Юліян Тамаш – “Гармонія ідентичностей” (Сербія);

11. Костянтин Тищенко – монографія “Долітописна мовна історія українців” (Україна);

12. Костянтин Тищенко – монографія “Іншомовна історія українців: 2300 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, топонімах і прізвищах” (Україна);

13. Ольга Царик – монографія “Формування культури писемного мовлення особистості в системі вітчизняної шкільної освіти другої половини ХХ ст.”, у 2-х т. (Україна);

14. Алла Швець – монографія “Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах” (Україна);

15. Микола Шульський – монографія “Іван Вишенський в оцінці Івана Франка” (Україна);

16. Микола Шульський – “Іван Франко про життя і діяльність Маркіяна Шашкевича” (Україна);

17. Авторський колектив М. Чубайовська, Н. Омельченко, В. Синільник – курс українознавства для 1-4 класів “Я люблю Україну” (Україна).

Роботи, які претендують на премію, охоплюють 13 наукових дисциплін: історія, україністика, мовознавство, філософія, літературознавство, етнографія, ономастика, мистецтвознавство, фольклористика, культурологія, педагогіка, політична економіка, право. Монографії написано п’ятьма мовами: українською, англійською, польською, сербською та російською.

Праці передадуть до Міжнародної експертної ради, яка відбере три найкращі монографії в кожній із номінацій і передасть на розгляд Міжнародного журі. Імена лауреатів оголосять 23 червня у Відні, Австрія. Нагородження відбудеться у Дрогобичі в день народження Івана Франка – 27 серпня.