Білоруска Аксана Спринчан і волинянин Микола Мартинюк: мріяння та драматична колізія «Кава з українським медом». Так називається книга верлібрів білоруської поетеси Аксани Спринчан у перекладі волинянина Миколи Мартинюка. Це видання побачило світ у ПВД «Твердиня». Повідомляє «Волинська правда».

«Це перша поетична книга Аксани Спринчан, перекладена мовою її предків по мечу, – розповіли «ВП» у видавництві «Твердиня». – У характерному світі, створеному поетесою, поєднуються мріяння і драматична колізія, традиція і експеримент. Асоціативно-філософська поезія авторки – для тих, кому кохання не заважає думати, а думання – кохати».

«Кава з українським медом» Аксани Спринчан – білінгва. То і шанувальники мистецтва слова мають нагоду пірнути у стихію як білоруської, так і української мов. До речі, талановитому українському поету, прозаїку та літературознавцю Миколі Мартинюку вдалося гармонійно узгодити український світ перекладів з білоруським світом оригіналів.

«Душа моя стане небом», – зізнається ліричний герой Аксани Спринчан. І ця метафорична констатація по-своєму промовиста, оскільки істинна поезія – від Бога. Вона – духовне небо, що повсякчасно кличе у світ Творця. Авторка вміє (цитуємо україномовні версії її поетичних максим) «читати камені», іноді відчуває себе «ластівкою, покликаною болінням», мріє-заповідає: «Хай буде щастя в пташки і України». Вона, смакуючи кавою з українським медом, все-таки «обирає Білорусь». Адже «не треба іншого раю та й іншого пекла не треба».

Аксана Спринчан, засвідчуючи свої духовно-естетичні орієнтири, зважується на сповідальне одкровення: «Я нині з Короткевичем ночую… Я завтра з Короткевичем ночую» (йдеться про художній світ геніального білоруського прозаїка та поета, чия доля суголосна з Україною, – ред. «ВП») . І це чесно й справедливо. Адже вона – мешканка «Великого Князівства Любові… Князівства Любові Великої». У цьому переконається кожен, хто не відмовиться від нагоди посмакувати «Кавою з українським медом» Аксани Спринчан.