Зрозуміло, коли президенти України і США, обирали дату робочої поїздки Володимира Зеленського до Вашингтона, ніхто не міг прогнозувати того, що згодом сталося в Афганістані. Треба визнати: США зазнали жорстокої поразки, попри вливання у цю країну сотень мільярдів доларів. Можна сьогодні стверджувати: американці  повторили долю колишнього Радянського Союзу.

Але ми сьогодні не шукаємо причини невдачі наших північно-американських друзів. Ми просто змальовуємо ситуацію, з якою зіткнувся глава української держави під час поїздки у місто над Потомаком.

Сказати, що у Вашингтоні панували не дуже веселі настрої – не сказати нічого. До речі, перед поїздкою в Україні дехто натякав президентові, що її варто перенести на інший день.

І хоча існувала боязнь, що Україна попаде під гарячу руку США і отримає не вельми смачного облизня, керівництво нашої держави не пішло на повідку панікерів.

І не прогадало.

Як свідчать підписані документи, українці ніколи раніше не досягали таких цілей…

Але про все по порядку.

Сторони зацікавлені в діалозі і наслідках цього діалогу

Саме так відгукнувся український президент про зустріч з американським колегою, яка відбулася 1 вересня у Білому домі.

Але спершу про деталі зустрічі, точніше – про тло, на якому відбулася розмова двох глав держав.

Як можна трактувати чорну діру димоходу каміна? З одного боку, як чорну діру, в якій можуть розчинитися і щезнути найкращі, найсміливіші наміри і надія. І знову тут можна згадати Афганістан. З іншого боку, США все більше повертає до життя традиції, побут і звичаї місцевого корінного населення – індіанців. А в тих існувала традиція розкурювати «люльку миру» із представниками інших племен біля багаття у пошуках найкращого виходу із тяжкої ситуації. Із подібними проблемами стикнулися обидві держави, хоча, безумовно, виклики, які стоять перед Україною і США, – дещо інші. Саме так, на нашу думку і треба трактувати тло, на якому проходила розмова двох глав держав. Адже йдеться не стільки про особисте знайомство, а про пошук спільних шляхів розв’язання складних проблем. Не тільки внутріполітичних, але й міжнародних.

І хоча багато хто вважає своїм обов’язком прокоментувати зустріч Джо Байдена зі своїм українським колегою, передусім таке право належить українському президентові. Отож і надамо, як і належить, слово надамо нашому главі держави.

В цілому зустріч, як вважає Володимир Зеленський, була конструктивною.

– Я не знаю, чи виникла «хімія». Але те, що замість години зустріч тривала дві, свідчить про те, що сторони зацікавлені в діалозі і наслідках цього діалогу. Я вважаю, що зустріч була в нормальній, продуктивній, не в постійно сонячній атмосфері, а в чоловічій розмові», – наголосив керівник держави.

Головні теми, яких президенти торкалося у розмові, як і очікувалося, – були безпека, війна і енергетика.

Переговори пройшли спочатку в розширеному форматі, а потім віч-на-віч. Спершу Володимир Зеленський подякував за запрошення і за те, що Джо Байден знайшов час в такий складний момент, маючи на увазі ситуацію в Афганістані.

Варто зазначити: український президент передав американському колезі список українських полонених, які перебувають в ОРДЛО, в Криму і в Росії. «Яку роль, яку допомогу можуть надати США в цьому питанні?» – запитав український президент.

У свою чергу Джо Байден запевнив:

– США залишаються переконаним прихильником суверенітету, територіальної цілісності України перед обличчям російської агресії, і наша підтримка євроатлантичного прагнення України залишається непохитною.

На зустрічі президенти обговорили реформи в Україні, питання окупації Криму, будівництво газопроводу «Північний потік-2» і членство України в НАТО. За словами Зеленського, Байден підтримує вступ України в НАТО, але конкретні терміни вступу до Альянсу не називає. На жаль, ми  не отримали відповіді і на пропозицію Сполученим Штатам Америки приєднатися до процесу мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

Водночас, підкреслив Володимир Зеленський, президент США запевнив, що гарантуватиме енергетичну безпеку нашій країні: він готовий запроваджувати санкції в разі загрози від «Північного потоку-2».

Президенти під час зустрічі підписали заяву про стратегічне партнерство України і США

У заяві п’ять розділів: які стосуються безпека і оборони, демократії, правосуддя і прав людини, енергетичної безпеки та клімату, економічного зростання і процвітання, а також протидії пандемії і гуманітарній допомозі.

Наголоси спільної заяви

У заяві, зокрема, сказано, що:

– США ніколи не визнають анексію Криму;

– США виділять Україні новий пакет допомоги з безпеки в розмірі 60 мільйонів доларів на придбання бронебійних систем «Джавелін» та іншої оборонної летальної і нелетальної зброї;

– Україна планує посилити відповідальність за насильство проти будь-якої особи незалежно від статі, раси, етнічної приналежності, релігії, сексуальної орієнтації або політичних поглядів;

– Україна і США виступають проти «Північного потоку-2». США не допустить використання Кремлем енергетики як геополітичної зброї;

– Україна і США завершили підготовку меморандуму про взаєморозуміння щодо комерційного співробітництва;

– США виділять Україні 12,8 млн доларів COVID допомоги, а також 45 млн доларів гуманітарної допомоги для постраждалих від конфлікту на Донбасі.

Крім спільної заяви за підсумками зустрічі, в США було підписано кілька важливих угод.

В рамковій угоді із США про стратегічні принципи оборонного партнерства йдеться про те, що США підтверджують свою підтримку України і її територіальної цілісності, засуджують анексію Криму і агресію на Донбасі.

Американці також підтвердили підтримку права України визначати своє майбутнє і прагнення України до членства в НАТО.

В документах поставлені завдання, які повинні бути досягнуті до грудня 2026 року. США взяли на себе зобов’язання допомагати Україні:

• протидіяти російській агресії;
• проводити реформи у секторі оборони відповідно до стандартів НАТО;
• поглиблювати співпрацю в Чорноморському регіоні.
• Україна і США підписали також два документи з енергетики.

Заяву щодо посилення двосторонньої співпраці в галузях енергетики і клімату, а ще – меморандум між «Енергоатомом» і компанією Westinghouse Electric. Він передбачає участь американської компанії в добудові четвертого енергоблоку Хмельницької АЕС і ще чотирьох енергоблоків інших атомних електростанцій в Україні. Орієнтовна вартість проекту – близько 30 мільярдів доларів.

Окрім цього, підписано угоду про проекти в сфері досліджень, розробок, випробувань і оцінки. Цей документ створить умови для впровадження передових оборонних технологій, початку проектів в сфері модернізації озброєння і військової техніки із залученням американських інвестицій.

Україна і США будуть також співпрацювати в сфері безпеки космічних польотів і надання послуг та інформації з космічної ситуаційної обізнаності.

Домовилися і про те, що між Україною і Штатами буде встановлена лінія захищеного зв’язку. У Державному департаменті відзначили, що лінія працюватиме 24 години на добу, щоб «мінімізувати ризик збройного конфлікту, який може виникнути в результаті нещасного випадку, прорахунку або непорозуміння з низки питань, що впливають на міжнародну безпеку».

Що у підсумку?

Як оцінити робочу поїздку президента Володимира Зеленського до Сполучених Штатів?

Немає сумніву: різні політичні сили по-різному оцінять підсумки візиту.

Проте, на нашу думку, ця робоча поїздка виявилася досить успішною. Так, вона була непроста і в непростий час. Одначе вона засвідчила зрілість нашого глави держави, яка почала приносити конкретні плоди і на міжнародній арені.

Що, до речі, засвідчив і виступ Володимира Зеленського у Стенфордському університеті.

У своїй промові президент окреслив українську мету: «Для нас це дуже важливо: повернути Крим, повернути Донбас. Ми будемо сильною і успішною країною – лідером Європи».

Ця мета, гадаємо, не залишить нікого в Україні байдужим.