У межах миротворчої місії Папи Римського Франциска його посланець кардинал Маттео Дзуппі 28-29 червня побував у Москві. Після візиту до Києва на початку червня поїздка до російської столиці стала другим і найскладнішим етапом ватиканської миротворчої місії. А все через небажання релігійних і політичних лідерів Росії йти на діалог щодо припинення воєнної агресії проти України, кажуть в експертних колах.

Фокус уваги світських та католицьких експертів зосередився на кількох особливостях так званої розвідувальної поїздки поважного кардинала до Росії:

• низький політично-дипломатичний рівень московських співрозмовників Дзуппі, на відміну від київського;
• збіг запланованої дати візиту з реальним чи уявним політичним ослабленням Путіна після спроби бунту Євгена Пригожина;
• важливість гуманітарної складової миротворчої місії.

До останніх хвилин пресслужба Святого престолу нічого не повідомляла про те, з ким же із московських керманичів зустрінеться дон Маттео. Повідомляли передусім про мету його візиту: «заохочення до гуманних кроків, які можуть сприяти вирішенню трагічної ситуації й пошук шляхів для досягнення справедливого миру».

Як зауважують ЗМІ, з часу великої війни Росії проти України Дзуппі став першим чільним католицьким представником, який відвідав столицю країни-агресорки. І в цьому ватиканські прелати вже вбачали хай мінімальну, але ніби напівготовність росіян до розмови.

Дуже чекали, що якщо не сам президент країни-агресорки Володимир Путін, то принаймні міністр закордонних справ Сергій Лавров знайде час для ватиканського посланця, проте цього не сталося.

Натомість Маттео Дзуппі мав розмову із маловідомим кремлівським радником з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим. Жодної конкретної домовленості на зустрічі кардинала не було досягнуто, поінформували медіа, посилаючись на речника Кремля Дмитра Пєскова.

На думку прихильних до Ватикану оглядачів, продуктивнішою мала б бути розмова із російською дитячою омбудсменкою Марією Львовою-Бєловою. Цю чиновницю Міжнародний кримінальний суд у березні поточного року вирішив арештувати разом з Путіним за незаконну депортацію українських дітей до Росії.

За словами Львової-Бєлової, яка займається незаконною депортацією українських дітей, вона говорила з посланцем папи про «гуманітарні питання, пов’язані з військовими діями та захистом прав дітей».

Деталі їх розмови не розголошували, натомість з’явилося фото, як усміхнений кардинал Маттео Дзуппі тисне руку росіянці, котру розшукує Гаазький трибунал.

«А як же настанова папи «немає миру без справедливості?» – запитав у своїй колонці на сайті Huffingtonpost публіцист і політик ліберальних поглядів Марко Пердука.

На рівні релігійних лідерів Росії дуже бажаний для Ватикану прийом Дзуппі у патріарха РПЦ таки відбувся.

«Церкви можуть працювати спільно заради досягнення миру і справедливості», – поспішила передати слова патріарха російська пропагандистська преса. «Це важливо, щоб усі сили світу об’єдналися з метою запобігти великому збройному конфлікту», – сказав глава РПЦ Кирило, «путінський вівтарник», як його назвав папа Франциск.

Ватиканська пресслужба підсумки розмови наразі не поширила.

Українці обурилися такими «миротворчими» зусиллями Ватикану, розчарувавшись візитом представника Папи Римського до Москви й такої люб’язності з російськими діячами злочинного режиму Путіна. Так, на події відреагував голова правління Інституту світової політики та керівник видання «Главком» Віктор Шлінчак.

«З цього моменту на миротворчій місії Ватикану можна поставити крапку. Хіба що залишається сподіватися на гуманітарну місію – повернення додому маленьких українців», – написав Шлінчак.

Прокоментував зустріч Дзуппі та Львової-Бєлової також бізнесмен та волонтер Олександр Карпюк. Він зауважив, що під час Другої Світової війни саме Ватикан організував тропи, по яким потім бігли від правосуддя тисячі нацистів.

Висловив свою думку і доктор філософських наук за спеціальністю «Богослов’я» Кирило Говорун. Він наголосив, що втратив віру у миротворчий потенціал Ватикану.

«Хоча б якимось виправданням цієї зустрічі кардинала Дзуппі може бути лише звільнення когось з депортованих дітей. У цьому сенсі слід розрізняти між миротворчою та гуманітарною місіями Ватикану. У останньому випадку успіхи є, і ми маємо бути за них вдячними. А у миротворчу місію Ватикану я вже не вірю», – зазначив Говорун.

Нагадаємо, після візиту до Угорщини наприкінці квітня Папа Римський Франциск заявив, що Ватикан бере участь у «миротворчій місії», щоби спробувати покласти край розв’язаній Росією проти України повномасштабній війні. ЗМІ писали, що Київ нічого про неї не знає.