Вербна неділя — це перехідне церковне свято, дата якого залежить від дати Великодня. З Вербної неділі починається останній Страсний тиждень посту, що передує Великодню. Оскільки Великдень у 2019 році випадає на 28 квітня, то Вербну неділю в 2019 році ми святкуємо 21 квітня.

Вербна неділя — історія та тралиції свята

Чому цей день пов’язаний з вербою і що означає звичай святити вербові гілочки і віночки? Вхід Господній в Єрусалим отримав у нас народну назву Вербної неділі або Вербніци за традицією освячувати в цей день гілочки верби, що символізуют пальмове листя, яким зустрічали Христа мешканці Єрусалиму, прославляючи Спасителя як довгоочікуваного Месію.

Ісуса Христа зустрічали прості люди, і весь їх посильний дар Спасителю — просте зелене пальмове листя і вітальні вигуки «Осана! (що означає «Спасіння!»). Оскільки в наших широтах пальми не ростуть, то слов’яни обрали для себе символічне дерево — вербу, пагони якої розпускаються одними з перших і починають цвісти і зеленіти до цього терміну. Тому у нас свято Входу Господнього в Єрусалим отримало назву Вербної неділі, в той час як у католиків це свято носить назву Пальмової неділі.

Вербна неділя — що можна і чого не можна робити

У Вербну неділю в церкві під час всеношної служби святять гілочки верби. За традиціями вербу потрібно нарізати напередодні до світанку. Освячену вербу приносять в будинок і ставлять біля ікони. За церковною традицією букетик освяченої верби повинен простояти біля ікон весь рік, охороняючи будинок від пожеж і нещасть, а господарів — від хвороб.

Вербна неділя хоча і вважається святом, але оскільки випадає в Великий піст, не святкується шумно. Можна зібратися сім’єю, відвідати літніх родичів, але влаштовувати застілля і гуляння не можна. Єдине, що дозволяється, — в цей день можна їсти рибу і випити трохи вина. Потрібно постаратися відійти від суєти, очиститися духовно, помолитися і підготуватися до Страсної седмиці.

Вербна неділя — прикмети для краси та здоров’я

З давніх-давен в Україні з пошаною ставилися до верби. Стародавні вірування наділяли її чудодійною силою.

Вербу садили біля колодязів: вважалося, що вона очищає воду, «витягаючи» мул і бруд.

Верба символізувала родючість і жіноче начало: «Як в городі верба рясна, то на дворі дівка красна». Новонародженій дівчинці повитуха бажала «краси калини, а сили верби» і клала у колиску пучечок калини і гілочку свяченої верби.

Вербою в давнину відводили грозові хмари — махали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град.

Вербу кидали в пожежу — щоб приборкати вогонь.

Вербові котики давали дітям від болю в горлі. З освяченою вербою після повернення з церкви господарі обходили кошари, стайні і бджільники — щоб господарство було в порядку, бджоли добре роїлися, а корови давали багато молока.

Сухою торішньої свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.

У багатьох місцевостях клали небіжчику в труну гілочку свяченої верби.

У Вербну неділю вербою б’ють дітей, щоб росли здорові, веселі і багаті, примовляючи при цьому:

Не я б’ю — верба б’є,

За тиждень — Великдень,

Недалечко — червоне яєчко!

Прикмети та забобони на Вербну неділю для дівчат:

1. Якщо дівчина не могла завагітніти, то їй рекомендується вживати бруньки верби.

2. Якщо у Вербну неділю подумати про кохану людину, то вона невдовзі прийде. Зазвичай цим ритуалом користувалися молоді дівчата, яким сподобався якийсь хлопець. Встаючи вранці, треба думати про того, хто подобається, і ввечері суджений прийде.

3. Якщо посадити кімнатну рослину на Вербну неділю – до багатства. Найкраще для цього підійде грошове дерево.

4. Якщо дівчина пустить освячену вербу на воду і гілочка спливе, то в будинок припливуть добро і фінансове благополуччя.

5. Спалювання освяченої гілки верби захищає будинок від пожежі. Верба, прикріплена до даху будинку, збереже здоров’я усій сім’ї.