Днями в Україні виявили збудник холери. Водойми Волині задля профілактики перевіряють на наявність інфекції. Про це інформує Волинський обласний лабораторний центр.

За даними ВООЗ загрозлива ситуація з холери цьогоріч склалась у Республіці Ємен, де на сьогодні зареєстровано спалах цього небезпечного захворювання: вже захворіло понад 200тис. осіб, з яких до 2000 померли, чверть з них – діти.

За інформацією ООН до кінця цього літа кількість захворілих на холеру у Ємені може сягнути 300тис.осіб, адже щодня виявляють до 5 тис. нових хворих на холеру.

У поточному році загострилась ситуація щодо холери в Україні. Так, при плановому моніторингу води відкритих водойм на наявність збудників інфекцій, що мають міжнародне значення, а саме на вібріофлору, 7 серпня виявили «Vibrio cholerea O1 біовар Eltor серовар Ogawa» у районі пішохідного Інгульського мосту (м. Миколаїв, Центральний район).

Враховуючи зазначене та з настанням літнього періоду відпусток в області активізовано моніторинг об’єктів довкілля на  наявність збудників особливо-небезпечних інфекцій. Так, ДУ «Волинський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» посилює контроль за обстеженням хворих на гострі кишкові інфекції і холероподібні діареї на місцях та здійснює моніторинг обстеження води відкритих водойм області  на наявність збудників холери.

Протягом поточного року зареєстровано 1104 хворих на гострі кишкові інфекції, що є на рівні минулого року, важкі  форми не реєструвались.

З початку літа лабораторією ОНІ досліджено майже 390 проб води поверхневих водоймищ в місцях купання і відпочинку на наявність збудників холероподібних діарей. При цьому, вилучені не аглютинуючі холерні вібріони у 8 пробах: м. Нововолинськ (дамба), К. Каширський район (оз. Грудківське та річка Цир), Луцький район (оз. Гаразджа та Сирники) та смт. Ратне (шлюз). Такі результати можуть свідчити про ймовірність забруднення вказаних вище водойм (в т.ч. фекального походження), на що звернули увагу керівникам згаданих  вище районів

Варто нагадати, що холера — гостра інфекційна антропонозна хвороба, яку спричиняють холерні вібріони, має фекально-оральний механізм передачі інфекції, та нерідко характеризується розвитком тяжкої діареї, яка супроводжується значними порушеннями водно-іонного обміну, тяжким зневодненням організму, розладами гемодинаміки.

Бактерія передається фекально-оральним шляхом, що й обумовлює наявність ендемічних вогнищ в тропіках. Від зараженого з фекаліями бактерія з кишечнику потрапляє у водне середовище, де залишається вірулентною близько місяця. Тому, купання у водоймах та питво сирої води і використання немитого посуду дозволяє бактерії потрапити в організм. При цьому не завжди можливий розвиток хвороби, тому як вібріон життєздатний в лужному середовищі, а кисле середовище шлунка — це природний біологічний бар’єр.

При легкому ступені симптоми холери включають одноразову блювоту, рідкий стілець, втрату рідини в співвідношенні 1-3% від фактичної маси тіла.

При важкому ступені перебігу характерні аналогічні симптоми холери, які призводять до дегідратації. Співвідношення втраченої рідини становить 6-9% маси тіла. Відзначається виражена задишка, ціаноз кінцівок, зниження шкірного тургору, судоми.

Індивідуальна профілактика холери включає дотримання санітарних норм: миття рук, постільної білизни. В ендемічних осередках не можна купатися у водоймах. Громадська профілактика спрямована на знезараження часто відвідуваних місць і води, попередження розносу інфекції, усунення резервуарів.

Із обмежувальних заходів застосовують також заборону на вилов риби в акваторії водойм та невідкладні заходи щодо ліквідації місць стихійної торгівлі продуктами харчування, особливо рибопродуктами.

Взагалі, холера — це одне із захворювань, яке, незважаючи на ретельне опрацювання медичних заходів, протікає епідемічно. Висока смертність зберігається в тропічних країнах, при цьому епідемії також характерні і для США, незважаючи на розвиненість там медичного обслуговування. Тому при виїзді в тропічний регіон, незалежно від країни, має сенс провести вакцинопрофілактику. Її термін дії складає 2-3 місяці, тому при повторному виїзді щеплення знову потрібно проводити.