В Україні агентствам із працевлаштування за кордоном заборонять брати гроші з претендентів за пошук роботи. Про це повідомляє OBOZREVATEL.

Таку норму прописано в законопроєкті №2365, який 18 червня ухвалила Верховна Рада. Видання “Мінфін” пояснило, як новий закон вплине на українських заробітчан.

На думку одних експертів, так вдасться вигнати з ринку шахраїв, які хочуть нагрітися на наших співгромадянах. Інші запевняють, що нові правила лише посприяють переділу ринку.

Основні нововведення прописано для агентств, які надають послуги з працевлаштування за кордоном:

По-перше, хочуть скасувати їхнє ліцензування. Замість ліцензій агентства будуть отримувати дозволи на роботу. Також компанії внесуть до спеціального реєстру і стануть перевіряти їхню діяльність.

“Отримання ліцензії – складна бюрократична схема. Я знаю випадки, коли агентство шість разів подавало документи, але в підсумку все одно отримало відмову. Але якщо є вихід на потрібного чиновника, ліцензію можна купити. Тобто ліцензування не виконує своєї головної функції – контролю над ринком. Зате ускладнює життя законослухняним агентствам”, – пояснив глава Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

По-друге, документ встановлює заборону для агентств брати гроші з претендентів на роботу. Усі послуги з підбирання вакансії й організації виїзду повинні стати повністю безкоштовними для людей.

Передбачається, що платити за все будуть роботодавці. Пропонується механізм, за яким роботодавець дає агентству заявку й за підсумком оплачує її виконання. Здобувач нічого не платить.

З якими шахрайськими схемами стикаються українські заробітчани

Однією з головних проблем на ринку посередницьких послуг із працевлаштування за кордоном є шахраї. Вони беруть зі здобувача по 100-500 євро, нібито за пошук роботи. Але врешті просто “пропадають” або ж відправляють людину за кордон на вакансію, якої не існує.

Залучити таких посередників до відповідальності непросто. У договорах, які вони підсовують українцям, зазвичай прописано, що плата вноситься за “інформаційні послуги”.

По-третє, в законопроєкті передбачено жорсткі штрафи для агентств за порушення правил роботи (зокрема, платні послуги для здобувачів) – до 2-5 тис. неоподатковуваних податком мінімумів (34 тис. – 85 тис. грн). Як розраховують автори законопроєкту, це повинно стати вагомим аргументом для посередників дотримуватися закону.

Як працюватиме новий закон

Законодавці хочуть, щоб за послуги посередників платили лише роботодавці. Варто відзначити, що й зараз це практикується. Але далеко не всі компанії готові щедро оплачувати підбирання працівників в Україні.

Лише дехто перераховує гроші за передоплатою, більшість платить уже за фактом “поставки” робітників, а деколи – після випробувального терміну.

Тобто заборона брати гроші з претендентів може вдарити не тільки по шахраях, а й по невеликих агентствах, у яких ще не напрацьовано базу платоспроможних роботодавців. Зате у виграші опиняться великі агентства з працевлаштування. Можливо, це позначиться на пропозиції вакансій – вона звузиться.

“Такий підхід може свідчити про спробу переділу ринку. Далеко не всі європейські роботодавці кинуться оплачувати пошук робочих. До того ж багато українців працює за кордоном неофіційно, а в цьому разі роботодавець точно нічого не буде платити”, – прояснив аналітик інституту Growford Олексій Кущ.