У міській школі №9 відкрили меморіальну дошку загиблому у зоні АТО лучанину Максиму Гринчишину. Заходи з нагоди відкриття пам’ятної дошки відбулися у навчальному закладі сьогодні, 22 вересня.

Молодший лейтенант Максим Гринчишин загинув 19 лютого цього року від кулі снайпера під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки. Він був командиром зенітно-ракетного взводу 1-го механізованого батальйону 72-ї бригади ЗСУ. У війську Максим мав позивний «Прометей». На жаль, ворожа куля обірвала його життя, коли йому було 37 років.

Сьогодні ж, 22 вересня, у рідній школі Максима Гринчишина встановили меморіальну дошку, аби пам’ять про героїчний вчинок воїна жила вічно. Пам’ятний знак відкрили поруч із меморіальною дошкою загиблому випускнику цієї школи Рустаму Хамраєву, який загинув під час затяжного бою поблизу селища Металіст, що на Луганщині, 17 червня 2014 року.

Під час заходу найближчі для Максима Гринчишина люди подякували усім присутнім за те, що прийшли вшанувати рідну для них людину і справжнього патріота своєї землі. Зворушив кожного своїми словами брат Максима Дмитро Літушко.

«Важко говорити зараз і важко досі зрозуміти, що в нас в країні реальна війна. Загинули тисячі людей. Але усе це через нашу байдужість. Ми байдужі до людей, які хочуть щось змінити. Ми зосереджені на матеріальному, на відчутті значимості. Ми зовсім не у той бік дивимося. А та частина, якій небайдуже наше майбутнє, гине. За тих, хто загинув ми повинні, як мінімум, молитися і не зраджувати їхнім принципам», – висловився Дмитро Літушко.

Спогадами про свого коханого Максима Гринчишина поділилася його дівчина, волонтерка Любов Казмірчук. Зокрема, дівчина розповіла, що Максим завжди прагнув рухатися вперед і удосконалюватися, а також спонукав до цього тих, хто був поруч з ним.

Ледь стримуючи сльози, слухали присутні пісню у виконанні поета і пісняра Юрія Щербика, яку він присвятив Максимові Гринчишину.

Опісля ж священнослужителі освятили меморіальну дошку, а присутні поклали до неї квіти і ще раз схилили голову у скорботі перед гранітом, який назавжди нагадуватиме про ціну, яку Герой Максим Гринчишин заплатив за любов до України – власне життя.