Волиняни долучилися до проєкту «Телефонний друг». Волонтери раз чи два на тиждень спілкуються з людьми, які додзвонюються на телефон довіри. Про це розповіла Суспільному менеджерка проєкту Поліна Гоч.

Зі слів психолога Антонія Мельника: обмеження контактів та самоізоляція викликають психологічні проблеми, які загострилися у час пандемії. Торік у червні Українська волонтерська служба та Дитячий фонд ОО в Україні запустили проєкт «Мій телефонний друг».

Одна з тих, хто відповідає на дзвінки людей, яким знадобився телефонний друг, – лучанка Юлія Тарадюк. Перед тим, як стати волонтеркою проєкту, вчилася онлайн. Розповідає: майже два місяці спілкується зі своєю підопічною, зідзвонюються раз або двічі на тиждень.

Учасниця проєкту «Мій телефонний друг» Тетяна Дацик – мати учасника АТО. Жінці 57 років, мешкає у селі Морозовичі. Каже: в родині виникли проблеми, захворів чоловік, син важко адаптовувався до мирного життя.

Жінка розповідає: не мала з ким обговорити свої негаразди, допомогли волонтери з проєкту «Телефонний друг».

Зі слів Тетяни Дацик, спільну мову знайшла із 26-річною дівчиною, якій довірила свої проблеми. Волинянка каже: моральна підтримка незнайомих людей, які спілкувалися з нею телефоном, допомогла їй.