2 серпня (20 липня за ст. стилем) Православна і Греко-Католицька Церкви святкують день пам’яті пророка Божого Ілії.

Цього дня Церква молитовно вшановує одного з найбільших пророків Старого Завіту – пророка Ілію, який жив у ІХ ст. до Р.Х. і провадив свою діяльність і Північному Ізраїльському царстві. Тоді, в часи правління царя Ахава (869-850 до Р.Х) під впливом його жінки Ієзавелі – дочки тирського царя у Ізраїлі почав ширитися культ сиро-фінікійського бога Ваала. Отож, пророк Ілія був тим, хто став на боротьбу із ідолопоклонством та закликав ізраїльтян повернутися до віри у Істинного Бога. Сам цей пророк мешкав у пустелі у суворому пості і молитві.

Спочатку Ілія прийшов до Ахава і від імені Божого оголосив йому, що як покарання за його та народу нечестя почнеться страшна посуха.Так і сталося – у Ізраїлі та суміжних країнах Близького Сходу почалася страшна посуха. Ілія ж, з волі Божої, оселився в пустелі Хораф біля одного струмка, куди ворони приносили йому хліб і м’ясо, а воду він пив зі струмка.

Коли ж від сильної посухи висох і цей струмок, Ілія, по повелінню Божому подався до міста Сарепта Сидонська у Фінікії, де зупинився в однієї бідної вдови, у якої була лише жменька муки й трохи олії. Коли Ілія прийшов до неї, то попросив спекти йому хлібець, та пообіцяв, що на час посухи борошно і олія у жінки не зменшаться. Так і сталося.  Згодом син удовиці тяжко захворів і помер, і тоді пророк Ілія, зглянувшись над нею молитвою воскресив її сина і віддав матері.

Посуха тривала три з половиною роки. По тому Ілія, за велінням Божим, знову прийшов до царя Ахава і запропонував йому зібрати ізраїльський народ на горі Кармел. Коли Ахав зібрав народ, Ілія сказав: «Досить вам бути в нечесті. Пізнайте істинного Бога. Принесімо жертву: ви — Ваалу, а я — Господу Богу, але вогню не розводитимемо. Хто пошле з неба вогонь на жертву, Той і є істинний Бог». Народ і цар погодилися провести таке жертвоприношення-«випробування».

Першими стали приносити жертву жерці Ваала. Вони приготували жертовник, поклали на нього тельця і цілий день біля нього стрибали і кричали: «Ваале, почуй нас!» Однак відповіді не було. Настав вечір. Тоді Ілія приготував жертовник, викопав навколо нього рів, поклав на жертовник дрова і тельця і повелів поливати жертву водою так, що нею наповнився рів. Потім Ілія звернувся з молитвою до Господа. І вмить зійшов з неба вогонь Господній, і попалив не лише дрова і жертву, але знищив і воду, що наповнювала рів, і камені, з яких було складено жертовник. Увесь народ у страху впав на землю і вигукнув: «Господь є істинний Бог, Господь є істинний Бог!» А Ілія знищив усіх пророків Ваалових.

Після цього Ілія зійшов на вершину гори і став молитися про дощ. З моря подув вітер, на небі з’явилися великі хмари і пішла злива.

Але закінчення посухи не вгамувала ворожнечі цариці Єзавелі проти Ілії та усіх пророків Божих загалом. Отож пророк віддалився на час до південного Іудейського царства, звідки, знову таки з веління Божого, здійснив подорож до гори Синай – тої самої гори на якій Бог говорив із пророком Моїсеєм і де народу Ізраїля був дарований Закон. Там Господь підбадьорив свого пророка коли той ночував у печері.

«Іліє! Вийди і стань на горі перед лицем Господнім», – сказав Бог пророку. І ось подув великий, сильний вітер, роздираючи гори і руйнуючи скелі. Але у цьому вітрі не було Господа. Згодом стався землетрус, але й у землетрусі також не було Господа. Згодом з’явився вогонь, але й у вогні не було Господа. Після всього повіяв тихенький вітрець, і там був Господь, – так описує ІІІ книга Царств цю зустріч пророка із Богом.  Явлення Господа показало Іллі, що Господь є не не лише грізним Суддею, але й милостивим, добрим Отцем. Таким чином, відбувся знак того, що старозавітньому людству відкриється новий аспект богопізнання, і вже через століття після пророка Іллі пророк Осія вперше заговорить народу Ізраїля про Божественну Любов.  Це явлення також було прообразом пришестя на землю Ісуса Христа, який явився не для того, аби судити і карати, але й щоб милувати і спасти людей.

Пророк Ілія також відзначився і як захисник пригнічених і борець за правду. Ця історія пов’язана із неправедним придбанням царем Ахавом виноградника, що належав селянину Навуфею.

Це відбулося у найкращі роки царювання Ахава. У місті Ізрееїлі цар побудував палац і захотів розбити навколо нього сад. Перепоною для цього стало те, що виноградник, який межував із палацом належав місцевому мешканцю Навуфею. Отож, цар захотів купити його у селянина, але останній ні за які гроші не хотів продати ту землю, яка лишилася йому у спадок від батька. Цар засмутився, але на тому б усе і закінчилося, якби не втрутилася цариця Ієзавель. Для неї відмова селянина царю і безсилля останнього перед нею було чимось нечуваним. «Щоб за царство було в Ізраїлі, якби ти так вчинив?” – казала вона. Згодом вона написала листа старійшинам від особи Ахава, в якому звинуватила Навуфея у тому, що той хулив Бога і царя. Вдалося знайти лжесвідків, і Навуфея було страчено.

По тому Ієзавель сказала чоловікові, що відтепер він є господарем виноградника. Але сталося непередбачуване – коли цар оглядав своє нове володіння, там раптом з’явився ніхто інший як пророк Ілія. «Ти вбив, і ще вступаєш у наслідування?” – суворо запитав пророк-пустельник. Також він оголосив, що за цей злочин Бог нашле кару на увесь ім Ахава. Цар, втім, сприйнявши слова пророка як голос Божий, розкаявся, отож Ілія сказав, що лиха доля спідкає  династію Ахава вже по смерті царя.

Ілія, згідно з вказівкою Божою, помазав у пророки свого учня Єлисея, який і став його наступником. Одного разу, коли вони йшли разом, Ілія сказав Єлисеєві: «Поки я з тобою, проси в мене, що бажаєш». Єлисей відповів: «Дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно». Ілля сказав: «Багато ти просиш, та якщо побачиш, як мене буде забрано від тебе, то отримаєш». Вони пішли далі. Коли вони дійшли до річки Іордан, то Ілія вдарив по воді плащем і ріка розступилася, а два чоловіка перейшли таким чином на другий берег. Раптом з’явилася вогняна колісниця з вогненними конями, й Ілля цією колісницею у вихорі був піднесений на небо. А Єлисєю ж лишився плащ пророка Ілії, і піднявши його, і з ним він і отримав подвійний дар пророчий.  Цим плащем Єлисей  також вдарив по воді, перейшовши на протилежний берег повз воду що розступилася.

Таким чином, пророк Ілія, як і допотопний праведник Єнох, був живим взятий до Царства Небесного. Згідно вказівки книги Одкровення, або Апокаліпсису, в останні часи два Божих свідка прийдуть на землю, щоби викривати антихриста, будуть вбиті, але Бог воскресить їх.  Цими свідками і будуть пророк Ілія і праведник Єнох.

Пророк Ілія є одним із найшанованіших святих Православної Церкви.

“У тілі ангел, пророків основа, другий предтеча пришестя Христового – Ілія славний, з висоти зіслав Єлисеєві благодать недуги відганяти і прокажених очищати. Тому й на тих, що почитають його, зливає зціління”, – так словами тропаря прославляє Церква цього великого пророка.

На його честь, до слова, був освячений перший християнський храм у Києві, який діяв ще до Хрещення Русі. Зокрема  “Повість минулих літ” вказує що туди ходили молитися ті дружинники князя Ігоря, які були християнами. Цей Свято-Іллінський храм існує у Києві й досі.

Згідно традиції, яка виникла вже в сучасності, пророк Ілія вважаєься небесним покровителем воїнів, які служать у  повітряно-десантних військах.  “Професійне свято” цього роду військ, між іншим якраз і відзначається 2 серпня.