Жителів села Стобихівка Камінь-Каширського району вже десять років годують обіцянками про будівництво нової школи. Батьки не пускають дітей вчитися у аварійне приміщення і оббивають пороги волинських та київських чиновників. Гроші на будівництво з державного бюджету виділили, однак, хтось і для чогось зриває будівництво, а у Волинській ОДА взагалі відмовляються спілкуватися з ініціативною групою батьків і педагогів. «Волинь.Правда» поспілкувалася із ініціативною групою, яка приїхала зі Стобихівки до Луцька, аби зустрітися з можновладцями.

Наскільки мені відомо, десять років у вашому селі фактично немає школи?

З 2012 року. Саме відтоді ми почали їздити по різних інстанціях разом з батьками. З того часу вже навіть деякі з них померли, а віз і нині там. Вони хотіли побачити нову школу, але вже так її і не побачать.

А скільки дітей у селі навчається?

На даний момент 271 учень навчається. Ще 200 дітей дошкільного віку.

Це багато. Наскільки я розумію, ще у 2012 році розробили проект будівництва нової школи, і кошти під це будівництво мали бути виділені із Державного бюджету реконструкції і розвитку, так?

Так.

А чому не виділяли кошти протягом стількох років?

Якщо чесно – ми самі не знаємо, чому їх не виділяли. Тоді зробили один проект – чиновники сказали, що занадто дорого. Прийшлося переробляти. Таким чином проект переробляли чотири рази. За ті кошти можна було школу побудувати. Минулого року, здається, шостого вересня, наша ініціативна група була у Президента України в Києві. Він нас прийняв і пообіцяв: «Їдьте назад, школа буде будуватися». Після того будівництво ніби-то розпочалося. На той час губернатором Волині був ще Олександр Савченко. Він приїжджав до нас у село, інспектував будівництво. До речі, Савченко – це єдиний губернатор, який був у Стобихівці. До нього ніхто з чиновників до нас не приїжджав. А Олександр  Савченко був у нашій школі і сказав: «Я би своєї дитини сюди не пустив». Школа дійсно перебуває у аварійному стані. Ми намагаємося підтримувати її своїми силами, але це не вихід. Тож Савченко нам теж пообіцяв, що школа почне будуватися.

В минулому році школу у Стобихівці включили до президентської програми «Велике будівництво». Це би мало бути президентською гарантією виділення коштів для будівництва. Тим більше, минулого року справді багато уваги було прикуто до школи у Стобихівці, практично всі волинські ЗМІ повідомляли, що будівництво нарешті стартувало. Всі чиновники обіцяли, що будівництво розпочнеться, однак, воно все ж не розпочалось?

Воно то розпочалося. Фірма «Житлобуд-2» виграла тендер і розпочала будівництво. До речі, директор «Житлобуду-2» Леонід Стефанович пішов нам на зустріч, як ніхто інший. Він єдиний, хто побачив, що у нашому селі дуже велика проблема. У нас діти приходять зі школи у 8-9 годин вечора взимку. І це ж молодші дітки. Тож зі свого боку забудовник робить все, що може, однак, чиновники зволікають із укладенням договору і перерахунком коштів для будівництва.

Договір не укладають тому, що немає грошей?

Гроші у бюджеті є.

А чому їх не виділяють?

Навіть в облдержадміністрації нам підтверджують, що гроші для будівництва є. Пояснюють так: договір не укладений, тому вони не можуть перерахувати гроші забудовнику.

А чому ж тоді договір не укладають?

Цього вже ми не знаємо.

А як це коментують у облдержадміністрації? Ви спілкувалися із Юрієм Погуляйком з цього приводу?

Ні, ми спілкувалися із начальником департаменту інфраструктури Волинської облдержадміністрації Віктором Довгополюком. Він пояснив просто: «Мені дадуть вказівку – я підпишу. Не дадуть – я нічого підписувати не буду». Але ж час проходить, зима не за громами. Якщо кошти не освоять протягом місяця – їх доведеться повернути до державного бюджету. Що тоді скажуть у наступному році київські чиновники? Один раз дали, другий, третій… А ми не використовуємо. В наступному році цих грошей можуть просто не дати. Тому ми приїхали до обласної державної адміністрації, щоб спонукати чиновників до дій. Якщо ж у нас це не вийде шляхом діалогу – будемо вдаватися до більш рішучих дій.

То ви зустрічалися сьогодні (3 листопада – ред.) з губернатором, чи плануєте зустрітися?

Ми простояли в холі адміністрації з десятої години, голодні, змоклі (в цей день йшов дощ – ред.). Щоб добратися на ранок у Луцьк, нам довелося прокидатися о п’ятій ранку. А з нами навіть ніхто не став говорити. Вийшла до нас якась жіночка, яка навіть не представилася, і нахабним чином повідомила, що до нас ніхто не вийде. Як це так? Більше того, нас, педагогів, звинуватили у тому, що ми привезли людей. Насправді це люди нас привезли, бо кожному болить за їхню дитину, якій немає де вчитися. На разі будівництво зупинилося повністю. А людей, до речі, ми можемо привести зо декілька сотень, якщо потрібно буде. Це для чиновників школа – політичне питання. А для кожного з нас – це особисте. В нас є сім’ї, де по 8 дітей. Кількість дітей в селі з кожним роком збільшується і ми прогнозуємо, що в найближчі роки місця у старій школі не вистачить всім, навіть якщо будемо продовжувати вчитися у дві зміни. Вже через рік у нас один клас зовсім не поміщатиметься у наявні приміщення. Окрім корпусу школи ми ще орендуємо три класи у приміщенні сільського клубу, але цього все одно мало.

А як в адміністрації пояснюють, що не вчиняють жодних дій для вирішення проблеми, не дивлячись на те, що Президент України пообіцяв вам допомогти? 

Юрій Погуляйко приїжджав до нас відразу після свого призначення. Тоді якраз заливався фундамент. Він пообіцяв, що візьме будівництво на свій особистий контроль. Зараз ми справді не знаємо, хто гальмує будівництво і в чому справжня причина. Гроші є, тендер провели, але договір не укладається і школа не будується.

Але ж законом передбачені певні процедури і строки, протягом яких після проведення тендеру має бути укладений договір?

Так. Але це вже ж не перший тендер. Відповідно до першого проекту, школа мала бути триповерхова. Зараз переробили проект, планують будувати двоповерхову. Ми проти цього не заперечуємо. Але якщо проект знову перероблять і запропонують нам одноповерхову – це вже ви вибачте… Вона й так розрахована на 324 учні. А у нас в селі 500. Надіємося, цей тендер не скасують, бо це вже ні в які рамки не лізе. Гроші є, а їх хтось затримує. Кому це вигідно…

А у вас немає здогадок, кому? Ви писали якісь офіційні запити?

Раніше писали. І нам прийшла відповідь з Києва менше місяця тому, що у Президента все на контролі, що гроші виділені, скеровані в область, і школа буде будуватися. Суть в тому, що гроші пішли. А куди пішли – не відомо. Тому всі питання до місцевої влади.

Замовник будівництва облдержадміністрація? Виходить, до неї всі питання?

Так. Хай би щось будували, бо ж зима йде. Виділили 18 мільйонів гривень, їх же ж треба освоїти до кінця року.

А яка загальна сума проекту?

Загальна сума проекту 139 мільйонів гривень. На умовах співфінансування з місцевого бюджету – 10%. Нам ніхто не пояснює реальних причин зупинки будівництва. В ОДА всі кажуть: «Ми не знаємо». Питання тоді: а для чого ви там сидите? Довгополюк нам обіцяв, що в середу, 4 листопада, все вирішиться. Зараз вже кажуть, що все вирішиться 10 листопада. І так постійно відкладається. Вже немає куди відтягувати, вже близько кінець року.

Якщо ситуація не вирішиться найближчим часом, що ви плануєте робити?

Ми приїхали в ОДА для того, щоб нас почули. Ми чекаємо до понеділка. Якщо будівництво не відновиться у понеділок – ми знову поїдемо до Президента. І вже не двадцять чоловік, як минулого разу, а вже з дітьми. Хай тоді всі побачать, яка у нас влада. Іншого виходу ми просто не бачимо. Скільки можна з нас знущатися? Ми з 2017 року б’ємося головою об стіну. Нас «футболять» з кабінету в кабінет. В якому столітті ми живемо, в 21 чи 19?

А не зверталися до народного депутата по вашому округу?

До Ірини Констанкевич? Зверталися. І з Ігорем Палицею ми розмовляли так, як з Вами. Але ми досі не знаємо хто гальмує процес.

І що сказали вам у команді Палиці?

Сказали: ми допоможемо.

І чим допомогли?

(співрозмовники мовчки знизали плечима – ред.)

Школа у Стобихівці, на жаль, гірко відома вже всій Україні, адже пристрасті навколо неї тривають роками і потрапляли у поле зору центральних телеканалів. У листопаді 2018 року батьки разом із дітьми перекрили дорогу для того, аби привернути увагу чиновників до їхньої проблеми – аварійності сільської школи. Батьки відмовлялися пускати дітей навчатися  у аварійному приміщення. Та тоді влада замість того, щоб допомогти, навпаки пішла у наступ, і два десятки людей опинилися на лаві підсудних за «неналежне виконання батьківських обов’язків». Про це знімав сюжет тоді ще проукраїнський телеканал Zik. Тоді діти два місяці не відвідували школу, однак вчилися вдома. У 2020 році через карантин дистанційне навчання стало нормальним явищем, тоді ж селян почали масово судити. Деяким присудили штраф у розміні 850 гривень. Однак, апеляційний суд Волинської області все ж став на бік батьків, зазначивши, що не вбачає порушення батьківських обов’язків у тому, що батьки не пустили дітей до аварійної школи.

У грудні 2018 про рій мух у класах і мумію миші у їдальні Стобихівської школи знімала сюжет «Радіо Свобода», однак, навіть такий скандал не відразу змусив владу розпочати будівництво.

Врешті-решт 31 січня 2019 року тодішній губернатор Олександр Савченко повідомив, що Волинська ОДА оголосила тендер на будівництво нової школи у Стобихівці вартістю 115 мільйонів гривень. Однак, в ході торгів контролюючі органи виявили порушення. Тож другий тендер оголосили у лютому 2019, який теж скасували, і призначили третій на травень. Тоді перемогла харківська фірма, з якою мали укласти договір не пізніше як за 20 днів після оголошення результатів тендеру. Однак, цього не сталося і будівництво не почалося. А восени 2019 року ситуація знову повторилася – батьки не пустили своїх дітей до школи, про це оголосив 1 вересня голова батьківського комітету Сергій Сухацький.

Натомість, у вересні 2019 року жителі Стобихівки поїхали в Київ, де два дні провели під Офісом Президента України та під Верховної Радою. У результаті Володимир Зеленський вийшов до людей і пообіцяв взяти ситуацію на особистий контроль.  Після цього в.о. голови Волинської ОДА Олександр Киричук зустрівся з ініціативною групою батьків. За участі освітян, проектантів і забудовників тоді вдалося домовитися про здешевлення будівництва, розробку нового проекту і оголошення нового тендеру. Тоді Олександр Киричук обіцяв, що будівництво розпочнеться через 2-3 тижні. Тоді, нібито, в ОДА запропонували людям все ж одноповерхову школу, аби уникнути встановлення ліфтів, що є обов’язковим для будівель, вищих, ніж один поверх. Новий тендер на 126 мільйонів гривень оголосили 19 серпня. Але організація, яка виграла тендер, повинна була укласти договір субпідряду із «Житлобуд-2».

Вже не під диктофон окремі батьки розповіли, що у так званого переможця тендеру ТОВ «Навітехспервіс» (статутний капітал 60 500 гривень), грубо кажучи, не було навіть власної лопати. Умовно кажучи, складається враження, що якась фірма «Роги і копита» намагалася увірвати «копійку» на посередництві між замовником будівництва Волинською облдержадміністрацією і реальним виконавцем робіт – відомою на Волині компанією «Житлобуд-2». У жовтні 2019 року перша сума коштів – 2 мільйони гривень, надійшла на рахунку забудовників і будівництво розпочалося.

У лютому 2020 року будівництво школи у селі Стобихівка потрапило до президентської програми «Велике будівництво», і її пообіцяли здати в експлуатацію у 2021 році. Однак вже зараз у цьому виникають величезні сумніви. Що не так на це раз – так і залишається невідомим. Однак, цинізм поведінки чиновників у стінах Волинської обласної державної адміністрації просто зашкалює. Ви уявляєте, якби при Кучмі, чи навіть при злочинні владі Януковича, державні чиновники дозволяли собі таке ставлення до платників податків? Присланий з Луганщини губернатор, який мав би бути уособленням всенародно обраного Президента України, відгородився від волинян турнікетами, нацгвардійцями й іншими підозрілими «помічниками» у цивільному.

Можливо, на рідній йому Луганщині ставитися до людей, як до порожнього місця – нормально. Але на Волині це не нормально, так ніколи не було і, сподіваємось, що після відставки Юрія Погуляйка вже й не буде. Не вкладається в голові, що так звані «слуги народу» можуть собі дозволити грубити цьому народу, ігнорувати його, знущатися своєю чи то непрофесійністю чи то цілеспрямованою «диверсією» (як по іншому можна назвати зрив необхідного будівництва школи?). Команда нині в ОДА просто «шикарна», чи не найслабша за всю історію Волині – одного вигнали за вимагання хабарів у підлеглих, про другого ходять чутки, що «купив» посаду за 20 тисяч доларів, третій каже: «Я без команди зверху нічого робити не буду», а сам шеф після ганебної поразки президентської партії на місцевих виборах взагалі втік на лікарняне, нібито захворів на коронавірус. Тож у Президента України лишився єдиний шанс зберегти обличчя перед батьками, яким він, дивлячись в очі, пообіцяв, що їхні діти у 2021 році підуть до нової школи, – розігнати всю неспроможну команду Волинської облдержадміністрації на чолі з «гастролером» і призначити справжніх професіоналів і патріотів Волині, яких поважають волиняни, і які поважають волинян. В іншому разі так званим «слугам народу» на будь-яких виборах нема чого сподіватись на підтримку з Волині, адже волиняни обиратимуть тих, хто дбатиме про їхні інтереси не на словах, а на ділі.

Роман Колюхов