“Сі і Путін під час зустрічі 20 березня рекламували міцність китайсько-російських відносин, але в статтях, опублікованих 19 березня, запропонували різні тлумачення масштабу майбутніх відносин”, – пояснюють аналітики.

У звіті вказується, що Путін опублікував статтю, в якій стверджував, що Росія і КНР “будують партнерство для формування багатополярного світового порядку всупереч колективному прагненню домінування Заходу та політиці подвійного стримування США проти Китаю і РФ”.

Своєю черго Сі запропонував менш агресивну головну мету для російсько-китайських відносин у своїй статті, в якій зазначив, що Росія та КНР загалом прагнуть до багатополярного світового порядку, але не конкретно проти Заходу.

Водночас Сі Цзіньпін зосередився на представленні Китаю як стороннього посередника у війні Росії проти України, чий план переговорів “відображає єдність поглядів світової спільноти щодо подолання української кризи”.

Путін ж написав, що Росія вітає готовність Китаю “відіграти конструктивну роль у врегулюванні кризи” щодо війни проти України, ймовірно, сподіваючись, що Сі займе таку ж агресивну риторичну лінію проти Заходу.

“Відмова Сі Цзіньпіна приєднати Китай до Росії в геополітичному конфлікті, який Путін передбачає із Заходом, є помітним відхиленням від оголошеного Китаєм “безмежного партнерства” з Росією перед початком вторгнення в Україну”, – підкреслюють в ISW.

Як вважають фахівці, риторика Сі свідчить про те, що він “не схильний повністю надавати Путіну економічну та політичну підтримку, необхідну РФ для подолання невдач в Україні”.

В Інституті вивчення війни додають, що Путін і Сі запропонували дещо подібні бачення посилення китайсько-російського економічного партнерства, і цілком імовірно, що вони підпишуть двосторонні торговельно-економічні угоди, деякі з яких будуть спрямовані на полегшення схем ухилення від санкцій.

“Сі також запропонує більш конкретну пропозицію щодо врегулювання війни в Україні шляхом переговорів, хоча залишається незрозумілим, що означатиме його пропозиція і наскільки Кремль сприйме її. Незрозумілими також залишаються перспективи постачання Китаєм Росії військової техніки”, – підсумували аналітики.

Ключові висновки ISW:

• Путін посилить свої спроби згуртувати решту світу проти Заходу, хоча залишається малоймовірним, що він досягне результатів.
• Російський інформаційний простір продовжує з гнівом і тривогою реагувати на видачу Міжнародним кримінальним судом ордерів на арешт Путіна та російського уповноваженого з прав дитини Марії Львової-Бєлової.
• Речник Головного управління розвідки МОУ Андрій Юсов заявив, що частота масштабних ракетних обстрілів Росії зменшилася.
• Росія звернулася до Ради Безпеки ООН з проханням обговорити ізраїльські авіаудари в Сирії, можливо, у відповідь на схвалення Ізраїлем експортних ліцензій на системи протидії безпілотникам для України.
• Російські джерела стверджували, що українські та російські сили вели наступальні дії на північний схід від Куп’янська.
• Російські війська продовжували наступальні дії поблизу Сватового та Кремінної.
• Російські війська продовжували атаки в районі Бахмута.
• Російські війська продовжували наземні атаки вздовж лінії фронту Авдіївка-Донецьк.
• Російські джерела стверджують, що війська РФ зводять оборонні укріплення та відбивають дії української розвідки в Запорізькій області.
• Російські джерела звинуватили невідомих у закладенні бомби, яка вибухнула біля газопроводу в Сімферополі у окупованому Криму.
• Путін визнав труднощі Росії з отриманням комплектуючих для високотехнологічного промислового виробництва.
• Українські партизани 17 березня ліквідували призначеного Росією начальника СІЗО Херсонської області Сергія Москаленка із саморобного вибухового пристрою.