Пригадуєте «бородату» загадку-анекдот: що буде, якщо схрестити їжака і вужа? Звісно, ж нічого. Адже їжак і вуж належать до різних класів (вуж–плазун, їжак–ссавець), тож спільного потомства дати не зможуть. Проте дотепники придумали на це питання свою відповідь: два метри колючого дроту.

Поєднати непоєднуване вирішили у громадській організації «Комітет виборців України». Нещодавно ця структура придумала новий проект: «Рейтинг діяльності голів ОДА». З точки зору зацікавленості публіки, грантоїди потрапили в «десятку». Хоч рейтинги – річ умовна, проте кожен, хто хоч трошки цікавиться діяльністю влади і місцевою політикою, обов’язково зверне увагу на подані результати.

Тільки як вивести інтегрований показник і визначити місце кожного керівника області у списку? Найкраще, звісно, скористатися офіційними даними Держкомстату. Що й роблять, укладаючи подібні рейтинги, солідні видання. Наприклад, уже рік підбиває підсумки розвитку регіонів за 24 суспільно значущими критеріями журнал «Деловая столица», відзначаючи успіхи і прорахунки кожного голови ОДА і підказуючи їм, на що варто звернути увагу в майбутньому. Усі цифри беруть із зведень Держкомстату і його територіальних органів.

До речі, в рейтингу «Деловой столицы» за підсумками 2016 року, оприлюдненому 13 травня цього року, на першому місці – місто Київ, за ним йде Київська область, на третьому місці – Одещина. Волинь із 23 регіонів – на високому 9-му місці, Харківщина – на 11-му. Львівська область посідає 6 місце, а Кіровоградська – 14-те.

Чому так детально зупиняємося на цих регіонах, розповімо далі. А наразі розповімо про ноу-хау «Комітету виборців України», власне, про те, як вони схрещували їжака і вужа.

Щоб укласти рейтинг губернаторів, ці діячі винайшли велосипед: оцінку виводили за показниками соціально-економічного розвитку регіонів лише з 10 напрямів, натомість змішали її з результатами опитування місцевих експертів. Причому за джерела інформації брали не тільки офіційні статистичні дані, інформацію, надану облдержадміністраціями на запити «Комітету виборців України», але й інформацію ЗМІ (повідомлення, пригоди тощо) і «спеціальні експертні опитування».

У підсумку за результатами 2016 року на перше місце КВУ вивів голову Харківської ОДА Юлію Світличну, на друге – губернатора Львівщини Олега Синютку, на третє – голову Кіровоградської ОДА Сергія Кузьменка. Порівнюючи ці дані з рейтингом «Деловойстолицы», бачимо, що лише Львівська область близька до того місця, яке займає за показниками соціально-економічного розвитку,  а ось харківському і кіровоградському губернаторам явно «підіграли». Щодо Києва, то його в рейтингу губернаторів «Комітету виборців України» взагалі немає (діяльність голови КМДА Віталія Кличка «експерти» взагалі не оцінювали через подвійний статус посади, бо він одночасно і мер, і керівник виконавчої влади), а ось губернатор Київщини потрапив у них на 10 місце (в рейтингу «Деловойстолицы», нагадаємо, він другий), Одещини – на 16-те (3-й).

У КВУ стверджують, що місцеві експерти оцінювали діяльність губернаторів за 16-ма критеріями (зверніть увагу – офіційні статистичні дані брали тільки з 10 напрямів), виставляючи з кожного оцінку від 0 до 5. Як бачимо, суб’єктивний фактор переважав.

П’ятірка аутсайдерів «Деловойстолицы» має такий вигляд: на 19 місці – Дніпропетровська область, на 20-му – Полтавська, на 21-му – Чернігівська, 22-гу позицію займає Запоріжжя, а замикає рейтинг Сумщина.

А ось «Комітет виборців України» вважає, що найгіршими за підсумками 2016 року були губернатори: Івано-Франківщини (20 місце), Рівненщини (21), Чернівецької області (22), Полтавської (23) і Херсонської (24) областей.

Як бачимо, тільки Полтавщина присутня в нижній частині обох списків. Тим часом у рейтингу «Деловойстолицы» Івано-Франківська область – на 8 місці, Рівненська – на 17-му, Чернівецька – на 15-му, Херсонська – на 18-му.

Щодо Волині, то її укладачі рейтингу КВУ «опустили» за підсумками 2016 року на 19 місце, із 9-го, на яке вивели, за офіційними даними Держкомстату, експерти «Деловойстолицы».

Можна було б не звертати уваги на всі ці викрутаси, якби наприкінці квітня на сайті КВУ не оприлюднили черговий «шедевр»: «рейтинг діяльності голів ОДА за І квартал 2017 року».

Ласі до сенсацій журналісти одразу ж розтиражували результати цього «дослідження» у всеукраїнських і місцевих ЗМІ. Звісно ж, у тих областях, чиї керівники названі серед лідерів – видання і телерадіоорганізації почали співати дифірамби місцевій владі, а в тих, де губернатори потрапили в число аутсайдерів – дехто вже й зловтішатися поспішив. Тим паче, що укладачі рейтингу вже й заявили, що, «на думку експертів, керівники областей, які посіли останні місця у рейтингу, найближчим часом можуть втратити свої посади, якщо суттєво не покращать результати».

Цікаво, правда? Невідомі експерти оцінюють діяльність голів ОДА, як їм заманеться, і вже й керівників областей готові звільняти. То хто ж вони, ці вершителі доль? Укладачі «рейтингу», ніби передбачаючи подібне питання, пишуть: «Переважно це були представники ЗМІ, лідери громадської думки, представники неурядових організації, політичні експерти та викладачі місцевих ВНЗ».

Ну, з представниками неурядових організацій все зрозуміло: грантоїди в Києві сконтактували із грантоїдами в областях. Викладачів місцевих ВНЗ і політичних експертів у регіонах за бажанням теж неважко знайти. Хоча ці люди можуть мати свої політичні симпатії, тому при оцінюванні будуть не завжди об’єктивні. А от як бути з представниками ЗМІ і лідерами громадської думки? Адже ЗМІ, за незначними винятками, входять в орбіту тих чи інших політичних сил чи олігархічних кланів (іноді це одне і те ж). І чи можна знайти в регіонах лідерів громадської думки? Тобто абсолютно політично незаангажованих моральних авторитетів, до думок яких прислухається більшість. Адже навіть священики різних конфесій не приховують своїх політичних симпатій.

Схоже, такими проблемами в КВУ не переймаються. «Добір експертів відбувався відкрито – кожен міг подати заявку на участь у проекті: інформація про це публікувалася на Фейсбук-сторінці КВУ 3 квітня 2017 року», – йдеться в преамбулі до підсумків «дослідження». Отже, будь-хто із зареєстрованих у Фейсбуці, що належить до перелічених вище категорій (або вважає себе таким), міг подати заявку на участь? Міг, та не кожного заявку задовольняли. Київські координатори, які назвали себе «експертною радою проекту із числа представників Комітету виборців України в Києві», акредитовували бажаючих взяти участь в опитуванні, визначаючи їх експертами на власний розсуд. У кожній області таких «щасливчиків» було від 5 до 15. І саме вони на умовах анонімності виставляли оцінки своїм губернаторам за перші три місяці роботи в 2017 році тепер вже за 11 напрямами. За новою, 10-бальною системою. Так само за 10-бальною шкалою було оцінено соціально-економічний розвиток регіонів у І кварталі 2017 року, але за 5 напрямами, кожен з яких складався з кількох показників. Відтак виводили середній бал.

Першим в об’єктивності цього рейтингу засумнівався відомий харківський журналіст і громадський діяч Віктор Козоріз. На своїй сторінці у «Фейсбуці» 26 квітня 2017 року він написав пост «Держкомстат проти КВУ».

У ньому автор на підставі даних Держкомстату за І півріччя 2017 року і Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, яке веде свій моніторинг регіонального розвитку і укладає рейтинги областей (не губернаторів!), зазначає: Харківська область за показниками соціально-економічного розвитку далеко не перша, хоч і не пасе задніх. Проте в своєму дослідженні КВУ, як і в попередньому, за підсумками 2016 року, вивів на перше місце голову Харківської облдержадміністрації Юлію Світличну.

«Я теж, до речі, вважаю, що Юлія Олександрівна – найкращий губернатор в Україні: молода, вродлива, розумна і т.д., – пише Віктор Козоріз. – А от з оцінками її діяльності на посаді голови Харківської ОДА треба розбиратися, бо подібні рейтинги, як відомо, часто носять замовний характер і не завжди відображають об’єктивний стан речей».

А в коментарі під цим постом політолог, доцент кафедриполітології, кандидат політичних наук Харківського національного університетуім. Каразіна Юлія Біденко поділилася гірким досвідом участі в проекті КВУ. За її словами, коли проводили дослідження за підсумками 2016 року, її особисто попросили заповнити анкету. Притім зазначили, що експертам з областей, де того року призначили нових голів ОДА, потрібно оцінювати діяльність очільника, який попрацював більше часу. Це стосувалося Харківської, Одеської, Миколаївської областей. Проте у підсумковому звіті, за словами Юлії Біденко, оцінки магічним чином отримали щойно призначені«губернатори».

«Скріншоти електронного листа з їхніми інструкціями та коректними зауваженнями я виклала в коментарях до звіту на сторінці КВУ, – пише політолог. – Відповіді не отримала». Чи не тому більше до неї за оцінками не звертались? І взагалі, змінили порядок залучення експертів, перейшовши на формулу: хочеш бути експертом – будь ним (якщо ми, звісно,і дозволимо).

Все це так нагадує відповідь однієї молодої волинської «громадської активістки» на питання, як вона потрапила в Луцьку в комісію з переатестації працівників міліції (поліції): «Я знаю Мустафу Найєма, і він мені довіряє».

Тим часом Волинська ОДА, не погодившись із тим, що область у «рейтингу губернаторів за І квартал 2017 року» КВУ «опустив» із 19-го (за підсумками 2016 року) на останнє, 24 місце, витребувала в головного управління статистики у Волинській області офіційні дані щодо соціально-економічного розвитку області у розрізі інших регіонів держави. Як з’ясувалось згідно з ними, за 15-ма критеріями Волинська область – у п’ятірці лідерів.

Так, за індексом сільськогосподарської продукції в господарствах усіх категорій у січні – березні 2017-го Волинська область посідає 4 сходинку.

За темпом виробництва м’яса протягом цього періоду у господарствах усіх категорій Волинь з-поміж регіонів держави на 8-й позиції, молока і яєць – на 11 позиції.

За середнім рівнем надоїв молока Волинь посіла 13 сходинку.

За темпами зростання кількость ВРХ в господарствах усіх категорій станом на 1 квітня 2017-го – Волинська область на 15-й сходинці.

А за темпами зростання кількості птиці Волинь взагалі п’ята в державі, за темпами зростання свиней – на четвертій позиції.

Значно поліпшила свої показники Волинська область і за темпами інфляції. Якщо рік тому вона ділила 18-19 місце, то тепер завдяки сповільнення росту цін на основні товари піднялася на 11-12 позиції.

А за за індексом промислової продукції до січня – березня 2016 року Волинь взагалі на 4-му місці.

Загалом же, за даними Держкомстату, рейтинг Волинської області доволі пристойний: 4-5 сходинка за темпом виробництва сільгосппродукції, 8 місце за обсягами виробництва сільгосппродукції, 5-та позиція за обсягами виробництва сільгосппродукції на одну особу.

Отже, за багатьма критеріями показники Волинської області не найгірші, а подекуди й кращі, ніж у тих регіонів, котрі за версією укладачів рейтингу КВУ потрапили до п’ятірки кращих. Чому ж тоді Волинь, навіть демонструючи прийнятні результати, остання?

Почасти відповідь на це запитання ми вже дали. Все залежить від експертів. А ще – від вибірки. Показники згаданого «рейтингу» не можуть бути об’єктивними ще й тому, що частина з них взята за січень-лютий 2017 року, інша частина – за весь І квартал, що унеможливлює порівняння. Та навіть незважаючи на суб’єктивність підходу, за індексом економічного благополуччя, розрахованим самим КВУ, Волинська область посідає 13 місце і залишає позаду так званих лідерів: Кіровоградську, Тернопільську, Житомирську, Сумську, Вінницьку області.

Компетентність «місцевих експертів» яскраво демонструють їхні «коментарі», які вони надали, оцінюючи діяльність голів облдержадміністрацій. Так, вони зазначають, що на Волині «керівництво області продемонструвало неефективність у подоланні проблеми незаконного видобутку бурштину й допустило створення соціальної напруги навколо цієї теми». З цього приводу можна багатоговорити, але ситуація із нелегальним видобутком сонячного каменю на Волині й на Рівненщині – чи не найкращий приклад до розуміння ситуації. Разом із тим, переконують у КВУ, у Рівненській області ситуація із бурштином… краща – 22 позиція у рейтингу. Забули, щоправда, наголосити, що на Волині упродовж двох років ситуацію таки стримують і бурштинового клондайку не відбулося – масовокопачі на території області не працюють, природні ресурси не руйнують, напруги фактично не існує.

Тим часом Юлії Світличній ставлять у заслугу злагодженість дій представників влади, що були задіяні в локалізації наслідків вибухів складів Міноборони в Балаклії. Що тут скажеш? «Не пощастило» Волинській області – на її теренах протягом першого кварталу 2017-го нічого не вибухало.

Серед «мінусів» Волині, на яких акцентували«експерти», – проблеми з ремонтом доріг. Втім, саме під особистим контролем голови облдержадміністрації в області реалізували масштабний проект – відновлення шляху від Луцька до Львова. Варто нагадати, що дорогу не лише відремонтували, але й довели до ладу всю інфраструктуру: облаштували заїзди, зупинки, освітлення, нанесли необхідні розмітки та встановили знаки. Працюючи в експерименті з митними коштами, волинянам вдалося відновити одну з найпроблемніших доріг. Окрім того, голова облдержадміністрації репрезентував громаді чіткий план ремонту доріг на 2017-й.

Ще один момент, на якому наголошують«експерти», – слабка протидія корупції. Ніхто не стане заперечувати факту, що мав місце на Любомльщині. Водночас саме голова облдержадміністрації звернувся листом до керівництва держави з проханням відсторонити голову Любомльської райдержадміністрації від виконання посадових обов’язків. Останнього звільнено. Далі – справа правоохоронних органів. Одначе наступний аргумент від КВУ не витримує жодної критики: «Так, низка опитаних осіб з посиланням на інформацію від прокуратури Волинської області зазначили, що в регіоні залишається проблема корупції серед посадових осіб. Зокрема, було наведено дані щодо кримінального провадження, яке стосується керівника одного з комунальних підприємств області «КП «Луцькводоканал»), щодо якого наразі триває розслідування». Не може не дивувати той факт, що укладачі рейтингу, які, як заявлено на їхньому сайті  з 1994 року працюють, зокрема й для «просвіти і активізації конкретного громадянина, інститутів громадянського суспільства», не розуміють повноважень й суті роботи різних гілок влади. Бо «Луцькводоканал» є комунальним підприємством Луцької міської ради – органу місцевого самоврядування, а тому апріорі не може бути в оперативному управлінні виконавчої вертикалі.

На тому ж сайті КВУ зазначено про ще один цікавий момент: «Місія ВГО «Комітет виборців України» полягає у створенні умов для забезпечення реалізації прав громадян та реального народовладдя… шляхом взаємодії із зацікавленими сторонами». Зогляду на методи формування рейтингів голів ОДА, абсолютно логічним видається висновок, що поява відповідних матеріалів з натяком на аналітику – результат тієї самої взаємодіїі з зацікавленими сторонами.

В одному з коментарів до свого посту Віктор Козоріз зазначає: «Кілька останніх років я займаюся питаннями стратегічного планування і регіонального розвитку. Тому можу відрізнити реальні соціологічні дослідждення від псевдодосліджень або відвертих маніпуляцій громадською думкою. У випадку з КВУ, на мою думку, має місце останній варіант».

І вже як підсумок: «Найбільше вражають навіть не результати рейтингу, а як цей псевдорейтинг бездумно передруковують різні ЗМІ. Жодного натяку на критичне осмислення інформації чи хоча б елементарну перевірку викладених фактів».

Іван ЖУРБА