У головній книгозбірні Волині, державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки, відбулася зустріч  з Ростиславом Чапюком, відомим громадським діячем, політиком, народним депутатом України ВР другого скликання, заслуженим працівником сільського господарства України, почесним магістром права. Імпрезу вела Тетяна Яцюк, завідувач відділу виробничої літератури.

«Я – з селянської родини», – розпочав оповідь про свій життєпис наш славний волинянин, направду патріот України та унікальна особистість, яка за будь-яких умов залишалася собою, гідно торуючи власний шлях. Він, виходець із княжої Володимирщини (народився 22 травня 1937 року в с. Русів, що нині – у Володимир-Волинському районі)  ще у десятому класі визначився з доленосним  вибором – стане землеробом. Як не дивно, на перший погляд, можливо тут далася взнаки Шевченкова максима про плугатарів, гречкосіїв, тих, хто  визначає нездоланну сутність української нації. До речі, Степан Чапюк, батько нашого визначного краянина, ще на початку тридцятих напише портрет Кобзаря. І ця картина стане по-своєму дороговказом для  Ростислава Степановича. Адже, разом із тягою до сільськогосподарської праці, завше усвідомлюватиме власну місію перед Україною.

Ростислав Чапюк, отримавши  вищу освіту у Львівському сільськогосподарському  інституті,  у двадцять чотири стане головою колгоспу. Причому очолюватиме господарство у селі  П’ятидні, де зараз центр одного з найбільших агрохолдингів України. Відтак, очолюватиме районне управління сільського господарства, буде  найвищим посадовцем  спочатку Ратнівського, згодом –  Володимир-Волинського району. При цьому не вмітиме бути підлабузником, казати неправду. Згадуючи про один із епізодів цього періоду, він зазначив: «Я говорив йому (першому секретарю Волинського обкому КПУ Леонідові Палажченку, – «ВП») так, як краще для області». І за це поплатився. Утім, це його не зламало, не перетворило в бранця озлобленості. Тож і Ростилав Чапюк не «заганяє» в прокрустове ложе образ, ненависті усіх керівників того періоду. Вдячно згадуючи натомість як Івана Грушевського, так і  Миколу Коржа.

Як пояснив Р. Чапюк під час імпрези у головній книгозбірні Волині, він «дещо конфліктував із керівництвом, яке формувалося із комсомольських працівників. А вони – майбутні кар’єристи». У той же час, повсякчасно вболівав за розвиток агрокомплексу. На думку Ростислава Степановича, досить оптимальним варіантом у початковий період відновлення української державності було  перепрофілювання колишніх колгоспів (хоч «у тій ситуації, в якій були створені, вони були безперспективні»)  у кооперативні господарства. Однак, на його думку, «Кучма наніс перший рушійний удар у руйнуванні сільськогосподарських кооперативів», які могли б  не допустити панування латифундій.

Ростислав Чапюк висловився  і про сучасні політичні реалії. При цьому він нагадав, що «земля – основа виробництва». На його думку, трагідрама України полягає в тому, що вона – фактично молода держава, яка складається «з лоскутків (клаптиків, – «ВП») колишніх імперій». Попередньо констатуючи, що «там, де добре працюють – добре живуть», відомий волинянин піддав критиці політичну еліту, риторуючи: «Хіба це влада?»

А відтак народний депутат ВР другого скликання  вкрай негативно охарактеризував нинішній вищий законодавчий орган, де домінують «кримінальні стосунки, кримінальне походження, олігархи і їх прислужники».  Нинішніх парламентарів йому (цитуємо) «важко навіть назвати колегами, бо там стільки набилося наволочі, що соромно за державу».

Він також торкнувся і місцевої проблематики. «Хто голова Волинської ради? – запитав Ростислав Чапюк. А  відтак, повторивши  вигук із зали, продовжив: – Олігарх. Правильно сказали, – олігарх». Він розповів, що рік тому (у листопаді 2016-го) письмово звернувся (як голова обласної структури громадської організації «Діти війни») до голови облради з проханням про зустріч, однак досі той  не прийняв його. «Може, він на мене має зуб чи обіду, – зазначив Р. Чапюк. – Я не знаю, де він живе. Чи у Швейцарії, чи у Києві? Скрізь він має житло. Прилітає інколи (може, раз на місяць) гвинтокрилом, як зараз люди кажуть про вертоліт, до Луцька. Чи приватним, чи чартерним рейсом… Хіба це влада? Приїжджав Гройсман в область – він (Палиця, – «ВП») з’явився… Вкрай негативно оцінюю я особисто його діяльність як голови».

Ростислав Чапюк висловив обурення цинічною складовою сьогоденням. Зокрема – тим, що «після введення декларацій про майновий стан, понад дві тисячі суддів України, щоб не писати декларацій, подали у відставку. Щоб залишитися зі своїм, часто здобутим нечесним шляхом, майном». А роздумуючи щодо проблематики соціального захисту (зокрема у контексті вимог ГО «Діти війни») він резюмував: «Коло безвідповідальності замкнулося».

Під час зустріч в головній книгозбірні Волині Ростислав Чапюк розповів про родину, сім’ю, свої захоплення. Він  відповів на низку запитань, вкотре висловивши  переконання у неминучості торжества засад української державності, соціальної справедливості.

Віктор Вербич