У жовтні минув рік з того часу, як Волинську митницю Державної фіскальної служби України очолив Віктор Кривіцький. Структура, яку «штормило» через діяльність його попередника Олександра Шавлака, потребувала врешті очільника, який міг би нормалізувати роботу. Тож, про те, що вдалося зробити за цей час, особисті пріоритети та якими способами на Волинську митницю повертали спокій, – у розмові «Волинської правди» із начальником Волинської митниці ДФС Віктором Кривіцьким.

– Вікторе Броніславовичу, виповнився рік після призначення Вас на посаду. Це якраз той рубікон, який вже дає змогу говорити про результати.

Найбільшим напрацюванням вважаю таки те, що усередині непростого колективу митниці,між адміністрацією та митними постами ми налагодили нормальні продуктивні стосунки.

До того ж, на сьогодні маємо нормальні стосунки та злагоджену роботу з громадською радою ГУ ДФС, а також суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності. Я радий, що ми досягнули спокою у колективі Волинської митниці, бо розумію, що коли структуру «лихоманить» з певних причин, то позитивних результатів її діяльності досягнути не вдасться.

Якщо ж говорити про результати у цифрах, то суттєвим вважаю те, що за підсумками третього кварталу Волинська митниця перерахувала до держбюджету більш ніж у двічі більше грошей, ніж у минулому році. Середньоденний показник надходжень цьогоріч склав 26,7 мільйона гривень, а це на дев’ять з половиною мільйонів більше, ніж минулого року.

Важливо й те, що за підсумками 9 місяців митний експеримент, під час якого частину коштів від перевиконання доходів митниці спрямовують для будівництва та ремонту доріг, приніс волинським автошляхам вже майже півмільярда гривень. Загальна ж сума коштів, спрямованих митницею на дороги з початку експерименту, становить 716,7 мільйона гривень. Укінці року ми розраховуємо на загальну цифру у 800 – 900 мільйонів гривень. Хоча націлюємося на оптимістичний план дотягнути до мільярда. Не буду гарантувати, оскільки все залежить від кон’юнктури ринку та багатьох чинників, які сьогодні впливають на ситуацію в регіоні.

Збільшення надходжень маємо завдяки підвищенню обсягів ввезення імпорту по вазі, збільшенню митної вартості імпорту. Дуже важливо й те, що суттєво зросла кількість акредитованих на митниці учасників зовнішньо-економічної діяльності, тож нам вдалося оформити більшу кількість вантажів та транспортних засобів.

– Все ж, мабуть, маєте і те, що можете назвати недопрацюванням за цей рік?

Звісно, є проблеми, над якими нам варто ще працювати. Своєрідним мінусом можу назвати те, що поки не встиг впровадити інтелектуальну систему управління транспортом в пункті пропуску. Ми презентували цей проект в області і в ДФС  України, сьогодні він ще проходить експертизу, після цього мусять відбутися конкурсні торги. Я думаю, що за наступний рік ми його втілимо в життя.

Для мене це принципово – завершити його і залишити такий штрих в історії Волинської митниці. Це автоматизує процедури оформлення і перетинання кордону з Волині на польську сторону і навпаки.

Хотілося б швидших темпів, але, на жаль, нині «забавки» наших активних правоохоронних органів гальмують ініціативи. Нас «трусять» обшуками, ми змушені ходити до слідчих замість того, щоб займатися роботою.

– Тим не менше, Ви сказали, що сьогодні на Волинській митниці – спокій.

Так. Незважаючи на неабияке бажання правоохоронних органів розхитати ситуацію. Для прикладу, силовики здійснили понад 30 обшуків і на постах, і в адміністрації. Але сьогодні немає жодного арештованого, відстороненого від роботи митника. Так, справ порушено багато, але вони знайдуть своє логічне завершення в судах, до яких законодавство допускає тривалий термін.

– Розкажіть, якими способами цей спокій здобували? Чи кардинально змінювали свою команду після призначення на посаду?

Я опирався практично на весь той колектив, який тут був до мене. Зі мною прийшов лише один заступник. Більше того, я не звільняв жодного заступника. А той, який прийшов, зайняв вакантну посаду.  Зауважу, що я його особисто навіть не знав, просто мені порадили його як фахівця, раніше він працював на Запорізькій митниці. Узагалі ж я керувався власним досвідом та менеджерськими навичками.

Надзвичайно люблю роботу і людей, з якими я працюю. Завжди ті цілі, які ставлю, намагаюся досягати. Коли твій колектив бачить, що поставлені керівництвом цілі досягнуті, то він стає більш упорядкованим. Вони розуміють вимоги керівника. Звісно, якщо ці вимоги законні, якщо вони не принижують гідність людей, а стосуються лише чіткого виконання професійних обов’язків, не чогось ефемерного. Тоді і настає той спокій, який ми маємо сьогодні. Сьогодні вся наша команда максимально налаштована на результат, який ми повинні досягнути. А наш результат – це постійний аналіз наших дій і ріст надходжень до бюджету за рахунок того, що збільшується кількість ЗЕД, росте митна вартість, збільшується кількість оформленого вантажу. Весь комплекс заходів повинен бути чітко і професійно застосований всіма інспекторами митниці.

– Чому ж таки діяльність Вашого попередника викликала таке обурення і у громадськості, і у влади, і у колективу митниці? І що Ви зробили такого, чого не робив він?

Той, хто очолював Волинську митницю до мене, займався тим, що шукав недоліки у роботі його попередників. Я ж підійшов до цієї справи зовсім по-іншому. Підвів риску і сказав: те, що було до мене – в минулому, а тепер давайте працювати на результат і на те, що буде завтра, а не вчора. Але наголошу, що сам по собі керівник нічого не значить, який би він не був. Важливий колектив та вміння керівника відчути і зрозуміти цей колектив. Якщо він налагоджений на чітку роботу, то є відповідний результат. А він для нас – у цифрах. Сьогодні я можу з впевненістю сказати, що очолюю професійний колектив. Я не вимагаю від працівників нічого такого, що не передбачене посадовою інструкцією. Я їх не підставляю ні у чому, не вимагаю протиправних дій. Якщо хтось хоче щось утнути, то робить це сам проти себе.

– Які у Вас стосунки із місцевою владою?

Нормальні, робочі стосунки як з ОДА, так і з обласною радою. Ми повинні всі, як один кулак, як пальці однієї руки працювати на один результат, що ми і робимо. Наше завдання сьогодні – давати якнайбільше грошей для волинської землі і використати максимально ефективно той експеримент, який маємо, щодо фінансування ремонту автошляхів.

– У серпні Вас затримали з підозрою в отриманні хабара. Яка наразі ситуація з цією справою?

Знаєте, не хотів би до вироку суду коментувати будь-що з цього приводу. Цікавіше Вам було б запитати у прокурорів. Але я обіцяю одне: справу доведу до кінця і громадськість дізнається про судове рішення. Скажу лише, що сьогодні я маю особисте зобов’язання з’являтися до слідчого. Я це роблю і жодних проблем в цьому не бачу. Чесним людям боятися немає чого, тому нехай розслідують. Нікуди тікати я не збираюся, бо не маю для цього підстав. Вінцем всього стане рішення суду. Шлях мене чекає не простий, але я до цього готовий.

– Коментуючи у ЗМІ своє затримання, Ви зауважили, що вбачаєте у цьому вплив київських високопосадовців. Ваша позиція щодо цього з плином декількох місяців не змінилася?

Я ніколи не говорю того, чого не знаю. Я не називатиму прізвищ, але все, що я тоді казав, – правда. Готовий відповідати за кожне сказане слово перед Богом і власною совістю. На щастя, я не навчений своїми батьками брехати. От і все. Ніяких інших причин здійснювати якісь дії і заходи не було.

– Сьогодні дуже часто у ЗМІ з’являється інформація про виявлення бурштинової контрабанди на Львівській митниці. Чи означає це, що Волинська митниця добряче «притиснула» тих, хто незаконно віз «сонячне каміння» через кордон в межах нашої області?

Волинська митниця цьогоріч припинила 20 спроб переміщення бурштину із порушенням митного законодавства. Але, насамперед, це питання повинна відрегулювати держава. Що заважає створити сьогодні відповідну біржу, зробити так, щоб ті, хто видобуває бурштин могли здати його у скарбницю держави і отримати за це кошти? Це має бути цивілізовано, як на Заході, аби не було спокуси у людей його вивозити. А ще краще – щоб цей бурштин переробляли тут, в Україні. Тоді додана вартість на перероблений бурштин буде в рази більшою, ніж вартість бурштину-сирцю. Але держава чомусь цього не робить. Люди знають, що на цьому можна заробити, а держава цієї можливості не дає, тому і виходить така ситуація.

Так само, для прикладу, і з цигарками. Якщо у нас цигарки коштуватимуть дешевше, ніж у Євросоюзі, то ми і далі матимемо проблему із цигарками на митниці. Бо люди матимуть спокусу вивозити їх. Держава повинна розуміти, що вони не мають коштувати настільки дешево у порівнянні з ціною у Євросоюзі.

– У ДФС повідомляли про виділення додаткового заохочення для митників у разі перевиконання планів бюджету. Чи дійсно це так, та яка наразі середня зарплата митників? Адже у волинян митники асоціюються з тими, хто чимало заробляє.

Середня зарплата працівників митниці становить сім тисяч гривень. Утім, з квітня Волинська митниця ДФС отримала можливість використовувати частину коштів із перевиконання індикативних планів на преміювання, тож середня зарплата у жовтні становила 9816 гривень. Я вважаю, що це – не той рівень зарплати, який здатний ліквідувати корупційні ризики. Для порівняння, середня зарплата на луцькому підприємстві «Модерн-Експо» становить 12 тисяч гривень. Це – приватне підприємство, працівники якого не мають ніяких інших спокусливих пропозицій, крім зарплати і соцпакету.

Хочу наголосити, що на митниці сьогодні працювати не легко. Бо навантаження серйозне і зростає. Тисяча автомобілів, які за зміну проходять через «Ягодин», – це чимало. Тут не все просто з людського боку. Тому намагаємося ротувати людей, максимально позбавляти їх корупційних ризиків.

Та і стати професійним митником– не просто. Аби навчити інспектора, необхідно чимало часу. Кодекс, який має декілька сотень сторінок дрібного тексту, треба не просто знати, а вміти застосувати його правильно і професійно. Ті процедури, які сьогодні здійснюють митники, потребують і знань, і досвіду. Якщо я бачу, що людина працює справді професійно, то я намагаюся берегти такі кадри і мотивую їх вчити молодих спеціалістів.

– Які заходи Волинська митниця ДФС здійснює задля мінімізації людського фактору і автоматизації процедур митного оформлення і митного контролю? Адже це теж унеможливлює корупційні схеми.

Це наразі, направду, перше, чого ми хочемо досягти. На жаль, сканери, які сьогодні має польська сторона і які їй дають 80% успіху, ми не маємо. Ми маємо лише один мобільний сканер, який може обслужити обмежену кількість автомобілів, що перетинають кордон. Якщо у нас за добу 700 вантажних автомобілів перетинають кордон, то сканер опрацьовує 15 хвилин один автомобіль. До того ж, необхідний час для переїзду автівки пунктом пропуску. Виходить, що на добу скануємо 20-30 автомобілів. Натомість польська сторона сьогодні сканує 100% транспорту, який заїжджає у Польщу. На сьогодні, наскільки мені відомо,  цим питанням централізовано займається ДФС України.

У нас же вже були оголошені тендери на придбання сканерів. Але ці торги чомусь постійно припиняє Антимонопольний комітет. Фірми, які виграли у двох тендерах, не можуть поставити нам обладнання у зв’язку з тим, що Антимонопольний комітет на чиюсь скаргу просто зупиняє ці торги. Ми маємо вже напрацювання щодо місць, де мають стояти ці стаціонарні сканери. Це, по-перше, дасть змогу пришвидшити процедури,  а також зменшити людський фактор при огляді автівок.

Розраховуємо також на закупілю ваги. Бо ваговий комплекс у нас тільки один. Він стоїть на стороні в’їзду в Україну. На стороні ж виїзду – немає. Окрім того, сподіваємося на оновлення системи відеоспостереження, автоматизацію процесів митного оформлення. Щодо останнього, тут варто зупинитися детальніше. Сьогодні програмне забезпечення працює таким чином, щоінспектор може оформити автомобіль, не закінчивши при цьому процедуру оформлення. Тому ми хочемо, щоб шлагбауми, які стоять на пунктах пропуску, відкривалися автоматично після завершення процедури, а інспектор не міг керувати цим шлагбаумом. Наступна ж машина має заїжджати теж без вказівки на це інспектора.

Якщо ми автоматизуємо всі процеси на митниці, тоді ми матимемо чітку прозору процедуру митного оформлення. Зможемо на кожному етапі бачити, де автомобіль затримався, і матимемо всю статистику для прийняття ефективних управлінських рішень.

Як я вже наголошував, кількість суб’єктів ЗЕД, яких обслуговує Волинська митниця, значно збільшилася. Їх ніхто сюди не «притягнув», це їхнє рішення. Сьогодні дуже багато «білих» компаній, які дорожать своїм авторитетом. І коли я вів з ними переговори, то вони в один голос казали: нам треба, щоб з нас ніхто нічого не вимагав. Вони не хочуть жодних підводних каменів і згідні на всі огляди вантажу. Але для них незручні довготривалі процедури митного контролю і оформлення. Адже багато компаній сьогодні працюють без складів. Їхня логістика побудована таким чином, що вони везуть товар одразу до магазинів. Тобто якщо ми затримуємо їхній час тут, то вони одразу втрачають гроші. Тому ми намагаємося створити зручні умови для суб’єктів ЗЕД.

Прозорість, чіткість і швидкість митних процедур – тільки це може дати результат.

Спілкувалася ІВАННА РУДИШИН