Про скандальний мовний закон Колесніченка-Ківалова та національну свідомість спілкувався з луцькими студентами доктор філологічних наук Павло Гриценко. Зустріч відбулася сьогодні, 22 травня, на факультеті філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
Лекцію на тему «Українська мова як державна: проблеми, виклики і наші завдання» прочитав професор, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко для студентів та усіх присутніх.
Розпочав професор з того, що привітав професора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Григорія Аркушина з його 70-річчям.
«Ця внутрішня енергетика передається у його словниках, у його статтях у його поставі. Він справжній оборонець нашого слова», – сказав він про Григорія Аркушина та вручив подарунок: унікальний зведений словник української лексики.
Гриценко зауважив, що мовне питання потребує не однієї лекції. Ми на сьогодні маємо величезну писемну спадщину і цим треба пишатися.
«Зміна поколінь – це не зміна ментальності. Дуже багато треба докласти зусиль, щоб ця зміна відбулася. Нам треба розуміти, що не одним мітингом чи криками ми можемо домогтися потрібних результатів», – сказав професор. Він закликає нас не копіювати щось з інших країн, а старатися популяризувати своє.
«Побудова української держави – це не стільки боротьба проти Росії, скільки утвердження України». Ми сьогодні маємо марафон змін. Будувати своє треба виходити з розуміння доцільності свого», – зауважив професор.
За словами мовознавця, жодна країна, яка входила колись у СРСР, не пережила такий глибинний мовний ренесанс , як Україна. Бо ніхто не мав такої великої національної літератури, яка була відкинута з культурного простору.
Усі присутні розбирали слова професора на цитати, а ректорат Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки щиро подякував Павлу Гриценку за змістовну лекцію.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook
1 Comment
Може саме в українських філологів на Волині і не треба пробуджувати мовну свідомість. Варто її пробуджувти в столиці країни,у Верховній раді… Але зустріч,безперечно, цікава і потрібна