Кажуть, що рівень моралі суспільства визначається, зокрема, і тим, як воно ставиться до людей із обмеженими можливостями. Їх, до слова, не завжди прийнято називати інвалідами чи неповносправними. Все частіше лунають визначення: особливі люди, люди із обмеженими можливостями, люди із особливою долею. А рівень відповідного ставлення до таких людей, проявляється не тільки у соціальному захисті, але і у елементарній повазі. І верхом цинізму, напевно, є використовувати таких осіб у брудних політичних чи геополітичних іграх. А особливо, коли внаслідок імперських геополітичних амбіцій ллється людська кров, гинуть люди, і, як ще один наслідок бойових дій – як їх учасники та мирні мешканці стають інвалідами. Усе це нині відбувається на Донбасі і є наслідком геополітичних амбіцій  путінської Росії, стосовно України, зазіхань на суверенітет і територіальну цілісність нашої Держави.

Саме тому, особливо цинічним є використання путінським режимом російської співачки Юлії Самойлової, яка була обрана РФ, як представниця на цьогорічному «Євробаченні 2017».

Власне, Росія, вчергове для дискредитації іміджу України в Європі, намагається активно експлуатувати тему заборони СБУ російській учасниці «Євробачення 2017» Юлії Самойловій на в’їзд до України.

Нагадаємо, що це рішення було ухвалене представниками вітчизняної спецслужби у відповідь на порушення Юлією Самойловою чинного українського законодавства та її перебування у червні 2015 року в окупованому Криму, куди вона прибула в обхід пунктів перетину державного кордону України.

Росія ж цинічно вирішила зіграти на почуттях європейців, які завжди дуже уважно ставилися до проблем інвалідів (Юлія Самойлова пересувається на візку) і різко негативно – до утисків прав людей із вадами здоров’я.

Хтось може сказати, що РФ у цій ситуації розіграла безпрограшний варіант: дозволить Україна приїзд російської учасниці – свідомо порушить власне законодавство і опосередковано визнає Крим російським; не дозволить – набуде реноме країни, яка «на догоду політичним амбіціям» готова піти на утиски прав інвалідів.

Не виключений варіант, що саме російська сторона доклалась до нещодавньої появи листа Європейської мовної спілки, підписаного її Генеральним директором Інгрід Дельнтре і адресованого українському прем’єру Володимиру Гройсману. Суть цього листа полягає у загрозі бойкотування трансляції пісенного конкурсу, який пройде у травні ц. р. у місті Києві, низкою європейських країн (напевне, за прикладом Росії, яка вже оголосила про відміну трансляції на своїй території цьогорічного «Євробачення»).

Сам факт появи такого листа, як вбачається, вже є спробою використати майданчик конкурсу, передусім, Росією, для маніпуляцій політичного характеру, що не консолідується із попередньо озвученими заявами його організаторів про аполітичність заходу. Таким чином, за логікою, Європейська мовна спілка мала б відповідно прореагувати на позицію РФ, яка свідомо пішла на провокацію, а не звертатись з ультимативними заявами до України.

При цьому, не буде зайвим нагадати європейцям про їх «надчутливість» у питаннях дотримання закону, на чому базується уся традиційна західна модель демократії, яка передбачає верховенство (!) права.

У випадку із російською виконавицею українська сторона лише суворо дотримувалась букви закону, ні в якій мірі не маючи наміру дискримінувати Юлію Самойлову.

Можливе бойкотування Росією трансляції «Євробачення-2017» з Києва (столиці країни, проти якої Москва здійснює агресію та окупувала частину території) є внутрішньою справою власне Росії, яка ніяк не повинна вплинути на позицію інших європейських держав, а тим більше на позицію такого авторитетного органу, яким є Європейська мовна спілка.

До слова, показовою є, в цьому плані, позиція польської сторони, яка висловлюється в підтримці позиції України. Провідні регіональні польські видання, зокрема, «Газета виборча», назвали висування РФ Юлії Самойлової  як свого представника на «Євробаченні» провокацією та черговим «геополітичним піаром» Кремля. Також Польща не збирається, в разі появи такої загрози, бойкотувати трансляцію пісенного конкурсу з Києва. Що, своєю чергою, є показовим і свідчить про те, що попри усі потуги Росії, стосунки між Україною і Польщею зіпсувати не вдається, навпаки, – Україна може розраховувати на підтримку з боку наших західних сусідів.

Костянтин Олексюк