Міністр закордонних справ УкраїниПавло Клімкін нещодавно  побував у прикарпатському селі  Рунгури, в якому від рук енкаведистів  9 лютого 1951 року загинули п’ять вояків УПА. Після цього він написав статтю «Не  будьмо манкуртами! Шукаймо справжню історію», опубліковану  на сайті «Історичної правди».

Павло Клімкін розповідає, що весь час повертаюся думками до відновленої поблизу карпатського села Рунгури бандерівської криївки, яку відвідав нещодавно.  «Це справжній схрон, в якому 9 лютого 1951 року (через 6 років після закінчення Другої світової!) смертю героїв загинули п’ятеро бійців УПА. Їх видав зрадник, НКВД-исти виставили перед собою 15-річних підлітків з сусіднього села, примусили їх відкрити ляду й закидали бункер гранатами, –  уточнює він. – За кількасот метрів знаходилася ще одна криївка з шістьома партизанами. Усі вони покінчили з собою, аби не потрапити в полон». А відтакрезюмує: «11 героїв, які роками вели, здавалося б, безнадійну боротьбу, які, не вагаючись, віддали свої життя за незалежну Україну і які все-таки перемогли, бо через 40 років після їхньої загибелі незалежна Україна постала.Я відчув доторк до нашої справжньої історії й усвідомив, що їхній минулий і наш нинішній часи сьогодні фактично зімкнулися: адже ми ведемо війну з тим самим загарбником, проти якого воювали й вони».

Водночас, констатує міністр,  «відчув гостре почуття провини за те, що мільйони моїх співвітчизників декілька поколінь жили, а дехто й продовжує жити в сфальсифікованій нашими ж поневолювачами історії, в якій воїнам УПА була відведена роль ворогів».Клімкін нагадує, що «великий киргизький письменник Чингіз Айтматов недаремно колись розповів усім підрадянським народам легенду про манкуртів, людей зі стертою історичною пам’яттю, яких ворог використовує для боротьби проти їхнього ж власного племені». На  його думку, «підмінена історія  – це теж різновид манкуртизму, і ще не відомо, який з них гірший».

Очільник вітчизняного МЗС  пояснює, що імперська пропаганда добилася свого. Зокрема в Криму та на Донбасі  «росіянамвдалося багатьох місцевих жителів залякати абсолютно абсурдною вигадкою про навалу бандерівців, хоч ніхто з наляканих жодного бандерівця, як правило, в житті не бачив». На переконання Клімкіна,  «висновок один: нам життєво необхідна справжня, несфальсифікована історія України, історія, яка б не роз’єднувала, а об’єднувала всю націю – Схід і Захід, Північ і Південь нашої землі.Я говорю не тільки про раціональний, власне науковий бік справи. Історію власного народу належить переживати й емоційно, вона повинна формувати дух кожного українця і всього народу».

Міністр, згадуючи про недавній візит до Ізраїлю та відвідини древньої фортеці  Масада, наголошує,  що «українцям сьогодні також необхідні такі символи, такі легенди».  А відтак зазначає: «Звісно ж, героїчних епізодів, достойних увійти в легенду, в нашій історії більше ніж досить, ось тільки в ХХІ столітті замало чекати, поки народ складе думи про своїх героїв. Потрібна цілеспрямована робота держави й усієї інтелігенції над формуванням цілісної й адекватної історичної свідомості нації. Час покінчити з рудиментами манкуртщини».