Майже три роки роботи, сотні дублів та підкорення патріотичних сердець: актори та творці українського фільму «Черкаси» розповіли про створення та роль стрічки для нашої країни. Допрем’єрний показ картини відбувся у Луцьку вчора, 22 лютого у кінотеатрі ТРЦ ПортCity.

Мишко та Лев — хлопці з українського села, що з різних причин опинилися на воєнному кораблі ВМС України «Черкаси», дислокованому в порту кримського озера Донузлав, під час подій на Майдані 2014 року.

У той час, коли екіпаж тральщика «Черкаси» проходить навчання, президент Янукович втікає з України, а Крим захоплюють «зелені чоловічки». Починається окупація Кримського півострову. Корабель повертається на базу, але порт вже втрачений. «Черкаси», разом з іншими кораблями українського флоту, заблокований в озері Донузлав — шлях до моря перекритий затопленими судами.

Українські кораблі здаються один за одним, лише екіпаж «Черкас» чинить опір і продовжує відважну, хоч і безнадійну, боротьбу з ворогом.

Презентувати картину приїхали продюсер Ірина Клименко, промо-продюсер Дмитро Майстренко та актори Дмитро Сова і Євген Ламах.

Фільм, заснований на реальний подіях, створювався майже три роки за підтримки Держкіно України, ВМС України і також жителів держави, яким дуже близька ця тема. Сам сюжет – події 2014 року, а от персонажі головних акторів та їхні відносини – вигадка.

«Фільм вважається натхненним певними подіями. Пісня «Воїни світла», що хлопці співали, була на «Ольшанському», а не на «Черкасах». Це збірний образ ВМС України під час цих подій. Ми намагалися максимально зібрати різні думки. Коли режисер і сценарист Тимур Ященко спілкувався і з матросами і з командуванням, з офіцерами, намагався в першу чергу передати певну атмосферу. У фільмі задіяні декілька справжніх матросів. Два головних персонажі у фільмі Лев та Мишко – це вигадані персонажі», – сказала продюсер Ірина Клименко.

Насправді під час штурму корабля у 2014 році ніхто із екіпажу не постраждав, а у фільмі є такий момент, тому це теж можна вважати вигадкою для надання драматичності сюжету. Також правдою є те, що способом зв’язку капітана корабля була комп’ютерна гра, адже інші канали тоді прослуховувалися.

У стрічці показаний зв’язок із місцевими татарами, тому лучани поцікавилися, чи дійсно такий момент існував у ті часи, адже чимало було питань, чому ж татари  мовчали в Криму.

«Це історія реальна. Татарський народ дійсно допомагав і Юрій Петрович Федаш (капітан корабля, – авт) постійно на цьому наголошував. Допомагали продуктами, інформаційно, всілякою підтримували», – ділиться Клименко. Промо-продюсер Дмитро Майстренко додав, що прототипом Тагіра у фільмі був реальний чоловік, але він зник у 2014 році і місцезнаходження його наразі невідоме.

Також продюсер Клименко розповіла, як склалася подальша доля капітана та інших членів екіпажу:

«Юрій Петрович Федаш продовжує службу у лавах ВМС України, так само, як  і більшість колег. Хтось з них пішов АТО, хтось взагалі пішов зі служби.  У Черкасах за підтримки міської ради ми зберемо весь екіпаж на допрем’єрний показ. Це буде перша велика зустріч», – анонсувала продюсер.

Оскільки фільм знятий на морі та на кораблі, часто виникали певні труднощі для акторів не лише у вживанні в роль.

«Було важко знімати по 20-30 дублів. Це виснажливо. Були і напівкаскадерські трюки»,  – сказав Євген Ламах, який грав Мишка.

«Складнощі виникали в тому, що ми відсотків 80 знаходилися на відкритій воді і підлаштовувалися під оператора та погодні умови. Коли ми знімали на початку квітня кадри, було десь 2 градуси тепла, а на морі це відчувалося як мінус 30. Але ніхто не скаржився, бо ми розуміємо. Що треба було пережити ті умови, у яких перебувають наші моряки», –  розповів Дмитро Сова.

У фільмі є епізод, коли Лева били в живіт кілька разів за те, що не зміг відповісти на питання про побудову корабля. Його Дмитро Сова знімав 11 дублів.

«Режисер розумів, що надовго мене не вистачить. Так само, як і сцена оморячення. Я випив мабуть плафонів 15 води. А режисер Тимур Ященко спочатку пропонував пити морську воду. Незважаючи на стан нашої армії у 2014 році, у нас настільки круті люди. Моряки були просто дивовижні, морпіхи – це пірати, які нам допомагали. Я радий, що познайомився з ними», – розповів Дмитро Сова.

Для фільму спеціально був відтворений величезний корабель, зброя, адже справжні «Черкаси» стояли тоді в Криму. Прем’єру фільму перенесли, адже вона мала відбутися ще 24 серпня 2018 року.

«Ми збиралися показати фільм на День Незалежності 2018 року, але зрозуміли, що він не є повністю завершений.  З режисером у нас були різні бачення картини, тому вийшло фактично дві версії. Режисерський фільм – фестивальна версія, трохи довша. Спочатку в уяві нашого режисера мова спілкування на кораблі мала б складатися із 40% української і 60% російської. Майже на фінішній прямій ввели нову квоту про 10 відсотків іноземної мови у фільмі. Відповідно це зумовило робити додатковий дубляж. Тому ми продовжили термін виробництва», – розповіла продюсер.

Аби вжитися в роль актори спілкувалися багато зі справжніми моряками, режисером, пропрацьовували варіанти  відносин між персонажами та їх характери.  На зйомках перебували хлопці, які переживали реально ці події і вони дуже допомагали  акторам.

«Коли ми потрапили в спільноту моряків, все пішло своїм ходом. Всі актори і моряки перемішалися», –  сказав Євген Ламах.

Фільм має вікове обмеження 12+, адже там є чимало нецензурних слів.

«Це така мова спілкування. Варто розуміти, що це військові, молоді хлопці. Хотілося, щоб це було живо. Нецензурних слів ніхто не забороняв. Дещо було прописане дещо – наша імпровізація. Його можна було б і прибрати, але це місцева діалектика ніби» , – поділився Дмитро Сова.

У Росії знімають чимало пропагандистських стрічок про Україну, військових, Крим. За словами актора Дмитра Сови, у нашій країні знімають лише якісну, щиру і правдиву пропаганду, яка нікому не шкодить і лишає вибір. Прикладом є фільми «Кіборги», «Позивний Бандерас», «Наші котики» та багато інших.

«Кіно робить дуже цікаву річ. Дозволяє подивитися на ситуацію зі сторони, подивитися на себе з іншого боку. І тоді ти маєш вибір: чи змінювати щось чи ні. І рухайся далі. Це найголовніша наша пропаганда», – додав актор.

На прем’єрі фільму були присутні представники  незалежного волонтерського проєкту на Волині «Меценати для солдата», які вручили подарунок акторам та творцям фільму. Зал аплодував стоячи і дякував за таку щиру патріотичну презентацію.

Злата Максимук