Про загрози та наслідки можливого підриву Запорізької АЕС, підготовку енергосистеми до майбутньої зими в інтерв’ю РБК-Україна розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що відновити знищені та пошкоджені минулої зими об’єкти енергетичної інфраструктурі до наступного опалювального сезону у повному обсязі не вдасться. Але навіть якщо буде відновлена частина від необхідного, цього теж буде достатньо, щоб покрити поточні потреби в електроенергії, зазначив він в інтерв’ю РБК-Україна.

Перші трансформаторі з-за кордону, за даними експерта, надійдуть вже в липні. Їх до жовтня загалом може зайти в країну 7-8 штук. Турбуватись з приводу наявності палива, як для АЄС, так і газу з вугіллям, особливих підстав нема.

Головною ж небезпекою, на його думку, залишатися вірогідність обстрілів енергооб’єктів. Харченко також сумнівається, що ЗАЄС може бути підірвано. Але якщо це все ж станеться, то наслідки можуть бути катастрофічними і відчутними від Піренеїв до Приуралля.

– Після завершення зими українська влада казала, що планує відновити майже 80% того, що було розтрощено, знищено під час минулої зими. Як ви вважаєте, чи вдасться це зробити?

– Чесно, 80% – це ні про що. 80% точно не відновлять, про це немає мови. Практично це неможливо технічно. І не потрібно насправді.

Що у нас відбулося під час тих масованих обстрілів, які, я думаю, відновляться в жовтні і листопаді знову? У нас є атомна частина – її не били. Захопили Запорізьку атомну, але не били жодні інші станції. І там все більш нормально, планово, ремонтувати нічого не треба. Немає там втрат від атак. Запорізька станція – це окрема тема, ми її не обговорюємо зараз, вона захоплена, але не є об’єктом атак та пошкоджень, тому ми її винесли за дужки цієї розмови.

Далі у нас є високовольтні мережі, які від одного до іншого місця доносять електрику для того, щоб люди могли її отримувати. Вони були значно пошкоджені, і рівень пошкоджень десь 45% ключового обладнання, перш за все високовольтних трансформаторів, знищено фізично. Тобто не підлягають відновленню, їх треба замінити на нові.

У цьому сегменті з точки зору що робиться, справи є найкращими. Завдяки тому, що це єдина енергетична компанія в Україні – НЕК “Укренерго” – яка в принципі користується хоч якоюсь довірою у донорів, вони отримали величезні донорські кошти, гранти, пільгові кредити на те, щоб відновлювати цю інфраструктуру. Вони закуповують обладнання, воно їде в Україну.

Там є певні обмеження, пов’язані з терміном виготовлення і часом, щоб воно доїхало, бо Запорізький трансформаторний точно покрити всі потреби не може, і про це навіть не йде мова. Тому там відновлення активно йде. Але з точки зору часу, який потрібен для того, щоб виробити обладнання, привезти його в Україну і поставити, якщо до опалювального сезону відновлять 20%, то буде дуже добре. Я думаю, буде десь 15%.

– Ви маєте на увазі 20% від того…

– Від того, що розбито. Воно просто фізично не приїде до опалювального сезону.

– Цього буде достатньо?

– Цього буде достатньо, щоб покрити поточні потреби в українській енергосистемі на транспортування електрики. Це не є надійно, тобто багато рішень тимчасові. І це, власне, відчувають багато українських регіонів, в першу чергу такі як Київський та Одеський, де найбільше проблем з точки зору саме енергетичного вузла. Вони зараз ледь не найбільш проблемні. Там десь поряд Херсон зі зрозумілих причин, і Харків так само. Але Одеса і Київ – їх ніби не захоплювали, але там через природні причини, через те, як побудована мережа, дуже суттєві проблеми.

І навіть зараз відбуваються відключення через аварії, через те, що недостатньо надійно працює обладнання. І тут поки не приїде обладнання, яке має замінити ті тимчасові рішення, які зараз застосовуються, капітально зробити нічого не можна.

– Що їде та звідки їде?

– Їде багато, їде з багатьох країн. Але питання в чому? Для того, щоб виготовити новий автотрансформатор треба 6-7 місяців.

– Але ж замовляли ще минулого року.

– Найперші дві штуки, які зараз приїдуть, їх замовили в січні.

– Це взагалі перші?

– Перші дві штуки, які приїдуть з-за кордону. У нас Запорізький трансформаторний 1-2 трансформатори на місяць видає нові. Є певний потік, 1-2-3 на місяць вони видають. А є ті, що йдуть ззовні. Так от перші два ззовні приїдуть у липні. Потім приїде більша кількість – 7-8 штук у вересні-жовтні. І потім вже з листопада будуть їхати більш масово. Але сам термін виготовлення і транспортування довгий. Тому тут об’єктивно така ситуація, з високовольтними мережами.

– А час на їх встановлення? Чи це недовго?

– Порівняно недовго – тиждень-два і вони встановлюються. Себто це є невелика частина цього процесу.

– Це високовольтні мережі. А розподільчі?

– З розподільчими дуже різна ситуація, тому що в регіонах, де не атакували, все гаразд. Як було перед війною, так і залишилося. Воно не добре, але не катастрофа. Звісно, в Херсонській, Харківській, Миколаївській областях частково мережі просто знищено, і їх треба повністю відновлювати. Але відновлювати їх під артилерійським обстрілом…

У нас загиблих в енергетиці, на жаль… Раз на два тижні я читаю новини, що є загиблі люди. Вчора бригада працювала на Херсонщині, по них відкрили вогонь. Дякувати Богу, ніхто не постраждав, але по них відкрили артилерійський вогонь. Я сам в Херсоні в такій ситуації був, тому я розумію, що це більш ніж реалістична ситуація.

Ви виходите на роботу і якщо вас помітили, по вам стріляють. І судячи з усього, вони прирівнюють аварійні бригади і відновлення до якихось військових дій. І відновити в такій ситуації мережі я не бачу шансів. Поки наші війська хоча б трохи не відтиснуть московських орків від Херсону, там відновити капітально (мережі – ред.) неможливо. Вони просто стріляють цілеспрямовано так само, як по військових. Тому з розподільчими мережами проблема буде, і її позбутися не вдасться.

Тепер щодо генерації повертаємося. Гідрогенерація зазвичай взимку великої ролі не грає, у неї просто фізично води мало. Каховка – це боляче і неприємно, але не стосовно енергетики.

– Відсутність станції на зиму не відбилася б…?

– Вона все одно мега активної ролі не відіграє. Нам важлива гідрогенерація, тому що це швидкий маневр, єдиний в системі з точки зору балансування виробництва і споживання, вони дуже важливі. Але великих обсягів взимку вони не можуть виробляти, бо у них немає води.

Коли цього року з лютого по фактично травень був високий паводок, найбільший за десятиріччя, гідроенерго багато генерували, вони використали цю можливість. Саме завдяки тому, що вони багато генерували, в лютому вдалося відновити нормальне енергопостачання, і саме завдяки цьому фактору у нас лютий-березень-квітень було нормально енергопостачання. Тому що інших потужностей на той момент майже взагалі не було.

І найбільша проблема – це, звісно, вугільна генерація. Тому що вона піддавалася багатьом атакам. Дуже багато повністю знищених блоків. Себто вони не відновлені і їх не можна відновити в горизонті 2-3 роки, не менше. Причому в багатьох випадках. І там ми маємо дві величезні проблеми.

Велика частина вугільної генерації – приватна, відповідно, приватним компаніям донори і партнери гранти не дають, кредити не дають. Бо там ще є компанія, яка фактично в чорному списку в багатьох кредиторів, і вона просто не може отримати кредити в певних міжнародних інституціях. Відповідно, джерела грошей для швидкого відновлення в них немає. А державна компанія, яка працює в вугільній генерації, має стійкий імідж найбільш корумпованої компанії в енергетиці в принципі, і, відповідно, їм теж ніхто не дає.

– Ви маєте на увазі “Центренерго”?

– Звідки ви знаєте?

– Я припустив.

– І чесно, я не бачу шансів, щоб їм почали якісь суттєві гранти надавати в принципі. “Укргідроенерго” може отримати, у них нормальна корпоративна структура, наглядова рада, вони працюють з міжнародними партнерами. Себто “Укренерго” вже багато отримало, “Укргідроенерго” скоріш за все отримає. А от всі інші – ні.

– Минулого року переймалися темою запасів палива – вугілля, газ, паливо для атомних електростанцій. По атомних електростанціях, схоже, проблем немає.

– У нас є певний запас, який відпрацьовується. Дякувати Богу, паливо для АЕС – штука довгого використання. Себто зазвичай тримають запас на рік-півтора, і він у нас перед війною був.

– Але ж цей рік пройшов вже.

– Потім завантажили, потім воно ще півроку працює, тому що паливо довго працює.

– Там були ще російські залишки?

– Дивіться, технічних проблем з паливом немає, це точно. Але я не знаю, і це секретна інформація, яка ситуація реальна з паливом у “Енергоатома”, у якого немає грошей від слова “зовсім”. Піднімали ж тарифи (на електроенергію, – ред.) для населення через те, що “Енергоатом” фактично не може зараз оплачувати ні ремонти, ні паливо – у них грошей немає. Це було головним драйвером процесу підняття цін для населення. Тому я не можу вам прокоментувати, я просто не знаю. І навіть якби знав, не сказав би, що там у нас з паливом.

– По вугіллю?

– Вугілля… Достатньо одного ДТЕК, щоб перекрити ті обсяги, які зараз можуть споживатися. І там більша проблема, що деякі електростанції та деякі енергоблоки мають логістичні проблеми з довезенням вугілля. І місцями це просто фізично неможливо через війну. Тому їх доводиться включати на газу в кризових ситуаціях і використовувати газ як паливо. І останнє – газ. Якщо чесно, цього року я проблем не очікую.

– Чернишов, голова “Нафтогазу”, каже, що нам цього року, можливо, не треба буде купляти імпортний газ.

– Так, я підтримую цю позицію. У нас споживання 2022 року склало на 1 млрд більше, ніж власне виробництво. Себто ми спожили 19,5 млрд, а виробили 18,5 млрд кубометрів газу в Україні. Мінус мільярд від поточного балансу. Але при цьому в сховищах залишилося приблизно 4 млрд газу, який можна підняти. Він здебільшого просто належить приватним компаніям, а не “Нафтогазу”, які його туди складували, а потім їм заборонили експорт, а в Україні продати майже неможливо, і все зависло.

Якщо цього року видобуток складе так само хоча б 18 млрд кубометрів, то необхідності в імпорті, дійсно, майже немає, або немає зовсім. Звісно, є певний ризик для енергосистеми, для газотранспортної системи, перш за все пов’язаний з тим, що скоріш за все, буде фізично припинено транзит газу через українську газотранспортну систему.

– Чому?

– Тому що (росіянам, – ред.) треба (нам, – ред.) хоч якось накапостити. А у нас треба значно переконфігурувати газові потоки для того, щоб в умовах, коли немає транзиту, забезпечувати східні області. Тому я цілком припускаю, що таке може статися. Але насправді оператор добре знає, що робити в цій ситуації, в них давно розроблені плани на такий випадок. Тому з приводу газу я спокійно почуваюся. У мене немає зараз якихось занепокоєнь що по видобутку вугілля, що по видобутку газу.

Там можна тисячу питань задати, чому державні шахти видобувають дуже мало, чому вони не працюють ефективно і так далі, але є приватні, вони перекривають цей дефіцит. І чесно, проблем ні з вугіллям, ні з газом я не очікую цього року.

– Ситуація з Запорізькою АЕС напряму на енергетиці не відіб’ється, тому що вона не працювала і не буде (поки – ред.) працювати. До речі, як ви можете оцінити загрозу якихось вибухів на Запорізькій АЕС? Які наслідки можуть бути саме по ядерній безпеці?

– Теоретично є два великі негативні сценарії.

– Вибухне чи не вибухне?

– Не вибухне, конструкція реакторів з урахуванням модернізацій, після Фукусіми, після того, що було зроблено… Не вибухне. Його (реактор – ред.) можуть спеціально підірвати.

– Я маю на увазі саме спеціально…

– Саме воно точно не вибухне. Це складніше, ніж підірвати навіть Каховську греблю. Це треба витратити величезну кількість вибухових речовин для того, щоб підняти кришки реакторів і щоб стався реальний великий викид радіоактивних речовин в атмосферу. Величезні зусилля, величезна кількість вибухівки – складний процес.

І дякувати Богу, я не чув жодної інформації про те, що відповідна кількість вибухових речовин завезена на Запорізьку атомну. Все-таки за нею слідкують уважно, в тому числі там криво-косо, але працює МАГАТЕ. І я не думаю, що цей сценарій варто розглядати.

Я боюся іншого сценарію, що московський режим піде по сценарію “Не буде наше – не буде нічиє”. Себто вони просто знищать можливість відновити роботу станції, вони знищать можливість відновити роботу реакторів – це вони можуть зробити.

– Днями була інформація, що росіяни почали виїжджати зі станції.

– Вони вже отримали накази. Вже більш трьох тижнів вони насправді цим займаються. Персонал “Росатома” фактично виведений і зараз вони почали виводити тих, хто підписав контракти з “Росатомом”. Але те, що вони можуть знищити для нас можливість використовувати станцію, – це теж правда.

– А цей їхній вихід звідти як можна розцінювати?

– Військові наші рухаються. Так, росіяни будуть звідти вигнані, це 100%. Немає інших сценаріїв.

– Це не ротація якась там?

– Це не схоже на ротацію, вони іншим шляхом її проводили. Зараз схоже, що вони поступово змиряються з тим, що втратять цю частину української території, і саме Запорізька атомна мене наводить цю на думку.

Не саме Запоріжжя, дякувати Богу, в місті все нормально. Я там був взимку, а потім приїхав навесні і прямо зрадів, тому що взимку було зовсім сумно-сумно – порожні вулиці, пустий простір, людей немає, а навесні там було вже життя, люди ходять, нормально спілкуються. І до них кожного дня прилітає, але вони не здаються.

– Ви аналізували самі чи з колегами, який найгірший варіант може бути задіяний росіянами, якщо вони будуть залишати ЗАЕС? Що вони можуть зробити найбільш поганого?

– Найбільш погане, ще раз: фактичний підрив реакторів, знищення кришок реакторів, викид радіоактивних речовин в атмосферу. Якщо цей викид буде масований і потужно спланований, то в принципі там десь від Приуралля до Піренеїв абсолютно всі відчують. 100% Росія буде накрита до Уралу, це без питань.

Якщо вскриють кришки реакторів, якщо підірвуть всю цю махіну – 6 штук. Шість гігаватних реакторів. Якщо їх підірвати настільки, що кришки знесені, повітря має доступ до активної зони і все це підіймається, то, повірте мені, буде глибоко по барабану, в який бік вітер. Щонайменше на території всієї Європи і Азії до Уралу глибоко буде по барабану, куди вітер дує.

– Шість, мабуть, вони не встигнуть зробити…

– Ви ж мене спитали про найгірший сценарій. Я не думаю, що є настільки, вибачте, але божевільні (хочеться інше слово застосувати просто) люди, щоб таке зробити. Я в це не вірю, у них має бути якийсь інстинкт самозбереження. Вони на Каховці примудрилися тих, хто власне підривав, частково втопити.

– Тут може бути такий варіант, що той, хто віддає наказ…

– Йому по фігу, але хтось там на місці має безпосередньо це зробити.

– Але ті, хто там на місці, такий персонал може бути, який не буде розуміти загрози.

– Чесно, люди, які там фізично більше трьох днів знаходяться, вони вже поспілкувалися з тими, хто навколо. Їм розкажуть дуже швидко, вони не з космосу і вони не встигнуть телепортуватися.

– Я маю на увазі, що туди завезуть дилетантів.

– Дилетанти не зможуть так підірвати. Це складна технічна задача. Величезні об’єкти, дуже важко їх підірвати – це розрахунки треба місяці вести, як саме треба їх підривати. Треба величезна кількість вибухівки, правильні місця закладення і так далі. Тому якщо чесно, я не дуже розглядаю такий сценарій. Я боюся, що вони дійсно знищать можливість використання реакторів, що вони будуть добиватися того, щоб у нас не було навіть шансів відновити їхню роботу.

– Тобто якщо станція перейде до нас…

– Що ми не зможемо її відновити, і це будуть просто радіоактивні могильники великого розміру. От цього я дійсно боюся, і мені дуже шкода, тому що це дуже важливий актив. І я щиро сподіваюся, що колись буде розслідувано, як сталося так, що станція не була прикрита і що станцію фактично віддали без бою.

– Зараз відносно “Росатома” якісь намагання є, але результату ніякого немає з приводу санкцій.

– Прямих санкцій на “Росатом” сьогодні немає. Є такі певні заблоковані проекти “Росатома” діями Німеччини, Італії та США. Є процес, який продовжується, але взяти і санкціонувати “Росатом”, я про це багато казав, неможливо. Тому що на ньому значною мірою зав’язана безпека щонайменш 12 енергоблоків в Європі, суттєво зав’язані. А те, що просто залеже від них, так це дійсно третина європейської атомної енергетики і 20% американської. І робота, щоб прибрати цю залежність, триватиме ще, мій прогноз, два-три роки.

– Тобто 2-3 роки можна не очікувати санкцій?

– Два-три роки буде поступово розвиватися процес вичавлювання “Росатома” зі світових ринків.

– Повернемося до України. Нагальне питання – чи слід очікувати якихось відключень світла?

– Так.

– Казали, що навіть влітку це може бути.

– Так. Ми зараз, якщо дивитись дані “Укренерго”, аварійну допомогу беремо кожен день… 1600-1700 МВт-г ми зараз беремо стабільно аварійну допомогу з Європи кожен день.

– Це означає, що у нас не вистачає?

– Це означає, що у нас не вистачає генерації і ми, відповідно, беремо її з Європи. І чим стає спекотніше, тим більше зростає цей дефіцит. Липень і серпень є піком, кінець липня і перші два тижні серпня є літнім піком споживання. І він в Україні в останні роки був таким саме високим, як зимовий. І чесно кажучи, я думаю, що в цей час будуть певні обмеження постачання. Індустріальні споживачі вже обмежують. Це просто робиться непублічно, ліміти акуратно видають на 20-30% нижчі, ніж вони хотіли б споживати.

Вони зараз шукають шлях до імпорту. Зі змінами НКРЕКП прайс-кепів, може, імпорту буде більше заходити, але вже зараз певну кількість саме великих індустріальних споживачів обмежують. Просто до приватних споживачів це ще не дійшло, але цілком може дійти і влітку. А далі все залежатиме від того, як розвиватимуться події, тому що передбачити, що буде в жовтні-листопаді, ніхто не може. Я певен, що відновляться атаки на енергетичну інфраструктуру.