28 жовтня в Україні відзначається 74 річниця визволення України від німецько-фашистських загарбників. З нагоди цієї дати у Луцьку, 26 жовтня, на меморіальному комплексі «Вічна слава» відбулося вшанування пам’яті жертв ІІ Світової війни, воїнів-визволителів, та церемонія покладання квітів до пам’ятника пораненому солдату.

Участь у заході взяли представники влади, громадськості та ветерани ІІ Світової війни. Серед них, зокрема, – 92-річний лучанин Михайло Єрлін, учасник боїв за визволення Волині та штурму Берліну.

«На фронт я пішов добровольцем, і мені ще не було навіть повних 17 років. Голова сільради тоді у документах додав нам по року і нас, мене і моїх товаришів, тоді прийняли до армії, у батальйон лижних автоматчиків. Ось так у жовтні  був вже у строю, а 17 років мені виповнилося вже у грудні. Нас готували дуже ґрунтовно, вчили стріляти з усіх видів зброї. Готували нас до участі у Сталінградській битві, але 2 лютого 1943 року бої там закінчилися, отож наш батальйон тоді розформували. Самих молодих відправили на рік до училищ, тих, хто мав 7 класів освіти, а нашу групу спрямували до 17 полку зв’язку.

5 червня нас посадили до ешелону і 28 червня ми прибули сюди до Західної України, до міста Ганнополя. Далі ще не можна було їхати, йшли бої за Ковель. Нас ввечері тоді нагодували і вже пішки ми дійшли до полкових тилів. І так я брав участь у боях за визволення Ковеля, 13 днів ми там воювали. І 7 липня 1944 року Ковель був визволений. Зі взводу кількістю 40 чоловік нас лишилося 18 – когось вбили, когось поранили.  Згодом я пройшов усю Західну Україну, Польщу, Східну Німеччину воював на Одері.  Я маю медаль за взяття Берліну, а війну я завершив вже у Празі, теж маю медаль за визволення Праги», – поділився зі ЗМІ своїми спогадами ветеран ІІ Світової війни Михайло Єрлін.