У Володимирі-Волинському родині загиблого атовця Дмитра Головіна куплять квартиру, – про це повідомляє “Волинь24”, посилаючись на прес-службу Володимир-Волинської міськради.

6 жовтня секретар міської ради, заступник міського голови Олег Свідерський провів засідання комісії щодо розгляду заяв осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей.

У ході засідання розглянули питання про виплату компенсації для купівлі житла Ганні Головіній, яка залишилась опікуном двох неповнолітніх онуків, коли на Сході, захищаючи країну, героїчно загинув її син Дмитро. Кошти на придбання житла надійшли з державного бюджету.

За рішенням комісії гроші переведуть на рахунок Ганни Романівни, і родина Головіних зможе розпорядитись ними, придбавши квартиру на власне уподобання.

ДОВІДКА: 
Народився Дмитро Головін 9 червня 1981 року у місті Володимирі-Волинському. Навчався у Володимир-Волинській ЗОШ № 5, після школи закінчив Нововолинське ПТУ. Потім пройшов строкову службу в ЗСУ, працював у ТЗоВ «Гербор-Холдінг».

Проживав із матір’ю, виховував двох дітей 8 та 12 років (дружина покинула сім’ю раніше).

Був мобілізований до лав Збройних Сил улітку 2014 року під час третьої хвилі мобілізації як доброволець.

Загинув Дмитро Головін 1 лютого 2015 року у Попаснянському районі. Попередньо матері Дмитра повідомили, що син загинув під час обстрілу сил АТО від множинних осколкових наскрізних поранень тіла. Але пізніше стали відомі подробиці загибелі волинського бійця.

Із розповідей інших бійців матері героя розказали, що перед загибеллю Дмитро і ще один молодший боєць після обстрілу українських позицій сепаратистами залишились лише удвох і без патронів у бліндажі. Проросійські найманці оточили бліндаж і, знаючи, що там є хтось із українців, почали кричати: «Танкіст, виходь!»

Дмитро наказав молодому солдату сидіти, і вирішив вийти з бліндажа сам. Після наближення сепаратистів, щоб потягти час, він вирішив розказати терористам про свою сім’ю та дітей. Але проросійські найманці швидко вклали Дмитра на землю, і пострілом у потилицю вбили українського бійця. Цей вчинок Дмитра врятував молодшого за нього солдата, адже сепаратисти вирішили не перевіряти бліндаж, вважаючи, що там більше немає українських солдатів.