Юрій Фельштинський, американо-російський історик, публіцист і співавтор резонансної книги  «ФСБ відриває Росію», висловився про стратегічні цілі Кремля. При цьому він спробував спрогнозувати розвиток ситуації в Україні. Посилаючись на «Обозреватель», повідомляє «Волинська правда».

На думку експерта, «зміна режиму в Росії може відбутися тільки в результаті чергової військової катастрофи, в яку Путін Росію втягує і врешті-решт втягне. Тоді відбудеться і зміна режиму. Але заплачена за це ціна, як і ціна будь-якої війни, буде дуже високою для всіх учасників».

Він нагадує, що коли весною  2014 року «Путін починав захоплення Криму і Східної України, це була програма-мінімум – почати конфлікт і таким чином не допустити входження України в НАТО і в Євросоюзі». Фельштинський сумнівається, що «Кремль залишить Україну в спокої», навіть якщо не наважиться на повномасштабну війну і пряме територіальний захоплення. Він також висловився з приводу вірогідності зміщення Кремлем Лукашенка. «Якщо подивитися на карту, очевидно, що Білорусь представляє для Росії велику геополітичну цінність. Захоплення Білорусі виводить Росію до кордонів численних сусідів, яких можна, на велике задоволення Путіна, або тероризувати загрозою захоплення, або просто захопити, – зазначає він. А відтак уточнює:-  Всі ці сусіди, втім, є членами НАТО».

Загалом, констатує політолог, «Лукашенко в дуже складному становищі. Прихильників у нього немає – він дрібний  європейський узурпатор, який не поступається нікому владою. Можливості захищати себе від зовнішньої агресії у нього теж немає. Багатовікова історія Європи також не на його боці: Білорусь незалежною державою ніколи не була. Путін залишає Білорусь буфером між собою і Європою до тих пір, поки вважає це вигідним. Тим більше, напевно, військові давно йому пояснили, що захопити Білорусь можна з тією ж легкістю, що й Крим, причому в будь-який момент (на відміну від Криму, де довелося поспішати через революцію і втечу Януковича). Іронія полягає в тому, що, з одного боку, Лукашенко – єдиний гарант незалежності Білорусі. Якщо завтра щось трапиться з Лукашенком, Росія, безумовно, Білорусь анексує. З іншого боку, наявність Лукашенка не ліквідує загрозу захоплення Білорусі Росією».

Роздумуючи щодо стратегічної  мети  Путіна, Фельштинський  зазначає: «Розвал НАТО, розпад Євросоюзу. І з першим, і з другим пов’язані результати виборів в цьому році в Європі, насамперед у Франції та Німеччині. Якщо у Франції переможе Ле Пен і Франція вийде з Євросоюзу і НАТО (адже Франція в 1966 році вже виходила з НАТО і повернулася туди тільки в 2009 році), це, звичайно, буде дуже серйозним ударом, перш за все по ЄС. А тут ще й вибори в Німеччині».  Тому, підкреслює експерт, «Путін, зрозуміло, поки вичікує: по-перше, результатів виборів, по-друге, початку військового конфлікту США з Північною Кореєю або з Іраном. Потім вже він почне діяти, тим більше, що в 2018 році  йому потрібно буде переобиратися в Росії, значить – потрібно якось розбурхати ще й своє населення».