Незважаючи на те, що в Україну прийшла «календарна» весна, на території країни панує потужний циклон. Гідрометцентр та рятувальники в один голос попереджують про негоду, що загрожує здоров’ю, а інколи – і життю населення.  Для того, аби оперативно відреагувати на погодні «сюрпризи» та проінформувати про них наших читачів зустрічаємось  з очільником управління ДСНС у Волинській області Володимиром Грушовінчуком.

– Володимире Васильовичу, щотижнево Ви присутні на оперативній нараді голови Волинської ОДА. Чи обговорювалися на крайній оперативці питання, що стосуються вашого профілю роботи?

– Звісно, обговорювалися. У зв’язку з погіршенням погодних умов обговорювали діяльність пунктів обігріву, роботу штабу з надзвичайних ситуацій. Іде циклон, буде погіршення погодних умов. У зв’язку з цим, селектор проводив віце-прем’єр Геннадій Зубко. Відповідно цей циклон захопить центральні області,  ну і частково –  західні. У зв’язку з погіршенням температурних показників обговорювалося попередження пожеж, діяльності пунктів обігріву. Потрібно проводити профілактичну роботу, бо знижується температура. Відповідно і  кількість опалення збільшується, і використання електричних пристроїв зростає. Закономірною реакцією є збільшення кількості пожеж. Ми ці всі питання обговорили в контексті погодних умов, які будуть цього тижня.

КІНЕЦЬ ЗИМИ, А ЛЮТИЙ ЛЮТУЄ

– В інтернеті поширюється інформація про те, що днями деякі регіони України очікують сильні пориви вітру та снігопади. Подейкують навіть про оголошення штормового попередження. Волинська область теж в зоні небезпеки?

– Епіцентр буде в центральних областях, але і нас негода теж зачепить. Будуть опади у вигляді снігу і відповідно – температурні показники будуть негативні: будуть значні морози до двадцяти градусів, у північних районах навіть до двадцяти п’яти градусів. Кінець зими, а лютий лютує.

– На порозі календарна весна, всі чекають на тепло, однак за іронією долі Волинь накрили морози. Які труднощі приніс для рятувальників антициклон?

– Серед труднощів виокремлю концентрацію пожеж. Зі зниженням температури їх кількість буде збільшуватися. Хотіли б ми цього чи ні, але такі реалії. Це перша причина труднощів. Друга – надзвичайні ситуації, які можуть виникати у снігових заметах. Окрім цього, до нас звертаються, якщо трапляються ДТП. Ми відповідно реагуємо, надаємо допомогу населенню для того, щоб витягнути  транспортні засоби. Також Державна служба надзвичайних ситуацій координує роботу штабу по розчищенню вулиць і приведення всіх автошляхів області в належний стан.

– В порівнянні зі своїми попередницями, ця зима не була достатньо сніговою. Винятком  є хіба що останніх декілька днів. З якими проблемами зіткнулися рятувальники протягом цих трьох місяців ?

– Ця зима пройшла відносно спокійно. Були певні випадки труднощів, але так само бувало й в інші роки. Особливих труднощів цей рік не приніс. У нас стабільна ситуація із пожежами, й іншими надзвичайними ситуаціями. Природних катаклізмів на території нашої області не було, тож значних проблем цих два-три місяці не принесли.

– На початку січня місяця представники правоохоронних органів в розмові з розряду «не на диктофон» розповідали про те, що в Луцьку на той період часу не було пунктів обігріву для безхатченків. Ця інформація відповідає дійсності?

– Це неправда. Є у нас пункти обігріву і я навіть можу дати вам їх адресу. Для прикладу, на вулиці Данила Галицького у Луцьку. Є й інші. В районах  області їх організовують органи місцевого самоврядування.

– Всі вони почали функціонувати з початку зими?

– Ні, вони починають діяти в тому разі, якщо температури падає до мінус п’ятнадцяти градусів. Існує відповідна постанова. Загалом же, я можу назвати вам адреси всіх пунктів обігріву. Вони працюють для безхатченків, для людей без постійного місця проживання. Я хочу наголосити, що постійно пункт обігріву існувати не може. Якщо плюсова температура чи невеликий мороз, то який сенс його запускати? Крім того, в нас є мобільні пункти обігріву на базі аварійно-рятувального загону і загону в Ковелі. Коли були великі черги на Ягодині, то ми його ставили.

ЦИВІЛЬНІ РЯТУЮТЬ ОДИН ОДНОГО ПІД  ЧАС ПОЖЕЖ, ВИТЯГУЮТЬ З ВОДИ

– Прочитав, що нещодавно п’ятнадцятирічний юнак врятував дев’ятирічного річного хлопчика із криги Ковельського водосховища.  Наскільки  часто прості люди наважуються в екстремальних випадках виконати роботу рятувальника?

– Я не скажу, що дуже часто, але такі випадки трапляються. Вони мають місце, коли цивільні люди рятують один одного під час пожеж, витягують з води. Ми ці випадки відстежуємо і стараємось кожного рятувальника заохотити і матеріально, і морально, а потім пропонуємо їм навчатися на рятувальника.  Є такі випадки, що люди після цього вступають у наші навчальні заклади. До речі, у нас є відповідна акція –  «Герой-рятувальник року».

– Це акція для цивільних ?

– Для всіх. Наші працівники ж теж рятують життя людям. Ситуації бувають різні. В будь-якій екстремальній ситуації, якщо людина проявляє героїзм, то ми стараємось заохотити таких людей. Ця акція проходить постійно. Буває, що дітки рятують, буває, що й дорослі.

– Це прояв моральних якостей людини чи результат вдалої агітаційної роботи?

– Всіх же не загітуєш. Якби кожен знав, де може статися надзвичайна ситуація, то це було б чудово. Насправді ж цього не передбачиш. Екстремальні ситуації трапляються часто, тож коли люди допомагають –  їх треба заохотити. Ми це і намагаємось робити.

– Не завжди схожі випадки завершуються щасливо. Для прикладу, можна згадати трагічні ситуації із неповнолітніми на річці Стир у Луцьку та на річці Стохід. До речі, яка оперативна інформація по цьому випадку?

– Поки ми його ще не знайшли. Водолазна група працює. Зараз водолазні роботи призупинені, адже річка майже вся покрилася льодом і це є загрозою для водолазів. Я не маю права ризикувати їх життям. Коли потепліє – пошуки продовжимо.

– До рятувальних робіт залучені лише працівники ДСНС?

– Ми залучили до операції і дайвіністів. Наші водолази ідуть по дну, а дайвіністи в ластах роблять воду прозорішою. Шукаємо інші варіанти, аби знайти тіло.

ВЕСНА ПЕРЕМОЖЕ

– Специфіка вашої роботи така, що Ви постійно  комунікуєте  із представниками Гідромецентру. Коли погодні умови стабілізуються і нарешті прийде весняна погода?

– Це треба запитувати безпосередньо Гідрометцентр. Хоча і вони дають точний прогноз лише на найближчих три дні, максимум – на тиждень. Далекоглядні прогнози робити не можна. З іншої сторони – я оптиміст: приходить календарна весна, то значить буде тепло. Не переживайте(посміхається). Якби лютий не лютував, але весна переможе. Коли Гідрометцентр попереджує нас, то ми намагаємось інформувати населення, аби воно могло відповідно реагувати. Реагуємо на зміни погоди і постійно координуємо наші дії для того, щоб унеможливити та попередити надзвичайні ситуації. Окрім цього, ми постійно координуємо наші дії з Міністерством охорони здоров’я, щоб людям можна було надавати першу допомогу.

– До речі, про потепління. Весна теж може принести чимало клопотів. Повені і паводки актуальні лише на Закарпатті, чи й і у нашій області ці явища можуть наробити чимало шкоди?

– Для північних областей Волині характерний весняний паводок. Цього року в залежності від кількості опадів буде загроза паводку в Ратнівському та Любешівському районах. Підтоплення теж можливі, на заплавах буде виходити вода, тому в нас розроблений спеціальний план. При потребі – будемо реагувати. У нас в північних районах області розміщений плаваючий транспортер, при допомозі його можна евакуйовувати населення та матеріальні цінності. Загроза є, але не така як на Закарпатті. Там протягом дня рівень води може змінюватися від метра-півтора до двох, а в нас більш рівнинна місцевість. Тому якщо взяти басейн річки Прип’ять, то весняний паводок існуватиме, коли буде сходити крига.

– Ми згадували про проблеми, спричинені природою. Однак напевно найбільше клопотів все ж причиняють самі люди…

– Природа природою, але людський фактор більше грає роль. Для прикладу, ті ж пожежі. Скажу по простому. Можна згадати недотримання правил пожежної безпеки при роботі з електроприладами, опаленням. Це все людський фактор. Тому в більшості саме людський фактор є проблемним. Якби люди дотримувалися всіх законів і правил, то надзвичайних ситуацій виникало б набагато менше.

– Як мінімізувати такий негативний  вплив такого фактору?

– Ми проводимо профілактичну роботу з населенням, постійно відпрацьовуємо приватний житловий сектор. Більшість надзвичайних ситуацій виникає через поведінку пересічного громадянина.

– Тоді напевно доцільно проводити профілактичну роботу змалечку – в школах, а потім – в університетах…

– Так, ми проводимо шкільні уроки. Наші інспектори проводять роз’яснювальну роботу і в дитячих садках, і в школах. Для того, щоб всі дотримувалися правил безпеки в повсякденному житті змалечку. Якщо дитині пояснювати, що того робити не можна, то воно дає свій ефект.

ТРЕБА БУТИ ГОТОВИМ ДО ВСЬОГО

– В ОДА постійно відбувається рада оборони, членом якої Ви є. Такі засідання є постійним з початком російської агресії на українській землі. Наскільки змінилася робота волинських рятувальників після початку війни в Україні?

– Я б не сказав, що вона сильно змінилася з початку війни. До речі, наші співробітники теж беруть участь в АТО. Два екіпажі піротехнічної групи займаються розмінуванням. Ми будемо займатися цим до завершення бойових дій. На нашу діяльність на території області військові дії в прямому сенсі цього запитання не вплинули.

– Але ж мусила посилитися робота щодо облаштування укриттів та бомбосховищ.

– Звісно. Бомбосховища треба привести в належний стан, щоб на випадок небезпеки люди могли туди евакуюватися. Цю роботу ми проводимо разом з управлінням цивільного захисту ОДА. Є картосхема, де розташовані всі бомбосховища і укриття. Ми проводимо роз’яснювальну роботу з людьми через ЖКГ. Окрім цього, треба обладнати і підвальні приміщення, адже в нас в загальній чисельності бомбосховищ не вистачає. Тому ми прийняли рішення облаштовувати підвальні приміщення як укриття. Загрози як такої нема наразі, але готовим треба бути до всього

– Ви згадали про те, що наші рятувальники беруть участь у військових діях. Це планове виконання обов’язку чи вони пішли добровольцями?

– Це виконання обов’язку. Його контролює столиця і регіони виконують відповідні завдання.

– Скільки волинських рятувальників наразі перебуває в зоні бойових дій?

– На даний момент в зоні бойових дій перебуває п’ять чоловік.

ВСЯ ТЕХНІКА ПОТРЕБУЄ ОНОВЛЕННЯ

– Давайте поговоримо і про проблеми насущні. Зокрема – забезпечення. Наскільки працівники ДСНС забезпечені технічно? Чи вистачає автомобілів та іншого виду техніки?

– Наша техніка потребує оновлення. За останніх два роки ми отримали лише вісім пожежних автомобілів. Зараз в Луцьку чотири нових автомобілі, в Ковелі два, в Нововолинську і Володимирі по одному. В цілому ж, техніка вичерпує ресурс, але зараз держава повернулася обличчям і виділяє кошти для того, щоб ми могли придбати сучасну техніку, якою буде легше ліквідовувати надзвичайні ситуації. Значного оновлення потребує техніка для рятування на багатоповерхових будівлях. Нашим автодрабинам понад тридцять років, а термін експлуатації – двадцять. Також в дефіциті апарати захисту органів дихання.

– Що першочергово потрібно рятувальникам, аби покращити свою роботу?

– Автодрабини та  нові автомобілі. У нас сімдесят два пожежних автомобілі в області, а нових тільки вісім. От і рахуйте скільки потрібно, аби повністю оновити автопарк. Загалом же, вся техніка потребує оновлення. Потрібно, щоб термін експлуатації не був подовжений лише через те, що немає нової  техніки.

ЦЕ БУЛО Б ЯК ХІРОСІМА І НАГАСАКІ

– Свого часу Ви працювали у Київській області і чудово ознайомлені з деталями аварії на ЧАЕС.  Ліквідація аварії на ЧАЕС – найважча операція за часів незалежності України?

– Я працював заступником начальника управління по зоні ЧАЕС. Учасником ліквідації  я не є. Відпрацював в Київській області тринадцять років на цій посаді і знаю чудово станцію. Це була техногенна аварія. Якщо говорити відверто, то якби не пожежники – це була б планетарна катастрофа. Вибухнув один реактор, а їх там було ще три. Це було б як Хіросіма і Нагасакі.

– Керівництво держави засвоїло цей урок?

– Тут не настільки вина влади, скільки технічна  сторона. Якби дотримувалися всіх норм і правил, то надзвичайних ситуацій було  менше. В тому числі і не було  цієї аварії. З другої сторони  – була ще й технологічна помилка. За неї керівництво станції відбувало термін у відповідних місцях. Краще вчитися на чужих помилках, але для того, що вони не повторювалися – треба робити висновки.

На словах професія рятувальника звучить романтично і престижно, однак в реальному житті – це доволі складана професія із багатьма ризиками та нюансами.  Чому все ж варто іти в рятувальники?

– Професія рятувальника – поклик душі. Це єдине пояснення. Загалом же, у нас є різні види робіт: є попередження надзвичайних ситуацій, а є й ліквідація. Люди ризикують своїм життям і здоров’ям, але якщо людина любить цю професію – значить вона буде ліквідовувати ці ситуації незважаючи ні на що. Надзвичайна ситуація може виникнути будь-коли і треба бути до того готовим. Згадайте, як на львівському сміттєзвалищі загинули троє пожежників. Можуть виникати схожі надзвичайні ситуації й у нас. В Луцьку, для прикладу, ж теж є заводи та виробництва. Загалом же, рятувальник повинен бути відповідно натренований, розвинутий фізично. Для прикладу, ми займаємось з вихованцями ліцею з посиленою фізичною підготовкою. Я їм кажу, що якщо вони полюблять цю професію, то значить потрібно її обирати. Згарячу такі рішення приймати не можна. Переконувати, щоб обов’язково ішли в рятувальники – не потрібно. Рятувальником треба бути за покликом серця. Коли допомагаємо людям – отримуємо моральне задоволення.

Розмовляв Андрій Мошкун

Фото – Андрій Петрушко