Роздумуючи про перспективи розвитку ситуації, Павло Клімкін зазначає, що «Росія буде продовжувати війну проти України у всіх проявах і напрямках. Можуть бути періоди затишшя, але вони будуть тільки тоді, коли Росія буде намагатися використовувати інші методи, тоді, коли лобовий наступ РФ буде заважати паралельним сценаріями агресії проти України».n nА відтак уточнює: «Я маю на увазі внутрішню дестабілізацію. Яке б компромісне рішення не було прийнято – головна мета РФ від цього не зміниться. Але якщо ми можемо політико-дипломатичним шляхом домогтися припинення вогню – ми повинні все для цього зробити. Однак необхідно бути готовим до того, що на відміну від Придністров`я, Росія в Донбасі буде продовжувати активно використовувати військовий компонент».n nУ такому випадку, зауважує Клімкін, «ми повинні посилити спостерігачів, посилити ОБСЄ, залучити озброєний компонент, який вплине на здатність РФ вести військову агресію. Першочергово – припинення вогню. І тільки після цього ми зможемо говорити про все інше, що було погоджено в Мінську. Але ми розуміємо, що головна мета РФ – знищити нас будь-яким способом. Без міжнародних зусиль Росія не піде на те, щоб припинити вогонь».n nМіністр закордонних справ висловися і про «новий світовий порядок і загрозу Третьої світової війни». Він вважає, що «з точки зору гібридних загроз ця війна вже йде… Якби Європа ввела санкції проти РФ під час початку російсько-грузинської війни, можливо, історія розвивалася б інакше і того, що сталося в Україні, не було б».n nВідповідаючи на запитання, чому Україна фактично залишається наодинці у війні з Росією, Клімкін зізнався: «У відповіді на це питання я можу сказати не все… Навіть наші найближчі союзники і сусіди не будуть воювати на нашій території. Але вони розуміють, що ми важливі для них не тільки як бар`єр – це пройшло, або частково пройшло. Вони розуміють, що партнерство з Україною, в тому числі в питаннях безпеки, життєво необхідно для багатьох з них. І не тільки для тих, хто межує з нами».n nПо-друге, підкреслив він, «питання безпеки може виглядати по-різному. Хтось може постачати зброю, хтось комунікації, хтось контрбатарейні системи, а хтось може допомогти вдосконалити весь наш оборонний комплекс до стандартів НАТО – це те, про що ми домовилися з Польщею». І, нарешті, не сумнівається очільник МЗС, «по-третє, Україна неминуче йде до формату, в якому наша країна буде виступати елементом логіки східного флангу НАТО. Якісь речі відбудуться раніше, якісь – пізніше. Але це неминуче. Тепер вже неминуче».